ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10569/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" - Фрейдун О.М. (адвокат),
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" - Манойленко К.В. (адвокат),
Міністерства охорони здоров`я України - Дяк Ю.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 (суддя Сташків Р.Б.)
постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 (колегія суддів: Яковлєв М.Л., Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.)
у справі за позовом Державного підприємства "Укрмедпроектбуд" (далі - ДП "Укрмедпроектбуд")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрофмед" (далі - ТОВ "Укрпрофмед")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ)
про визнання недійсним договору.
СУТЬ СПОРУ
1. ДП "Укрмедпроектбуд" отримало 62 000 000,00 грн від ТОВ "Укрпрофмед" за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на строк до 31.12.2017.
2. ДП "Укрмедпроектбуд" неодноразово зверталось до суду з позовом до ТОВ "Укрпрофмед" про: визнання цього договору удаваним правочином (справа №910/13201/16, у якій суди відмовили у позові); про визнання договору недійсним через порушення бюджетного законодавства (справа №910/3071/18, позов у якій залишено без розгляду); про визнання договору недійсним як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства (справа №910/6271/17, у якій суди відмовили у позові).
3. У цій справі ДП "Укрмедпроектбуд" звернулось до суду з позовом про визнання договору недійсним, оскільки він був укладений без погодження з Міністерством фінансів України (далі - Мінфін) та МОЗ.
4. Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача і позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін. ТОВ "Укрпрофмед" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи був відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції;
- чи підлягає рішення суду першої інстанції обов`язковому скасуванню судом апеляційної інстанції з ухваленням нового рішення у випадку неналежного повідомлення відповідача судом першої інстанції про окремі судові засідання;
- чи повинні були суди попередніх інстанцій закрити провадження у справі;
- чи є зловживанням процесуальними правами послідовне звернення позивача з позовами про визнання договору недійсним із зазначенням різних підстав;
- чи мав право відповідач заявити про застосування наслідків спливу позовної давності лише у суді апеляційної інстанції.
6. Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. 29.12.2015 ТОВ "Укрпрофмед" (за договором - надавач) та ДП "Укрмедпроектбуд" (за договором - отримувач) уклали Договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №29/12-15 (далі - Договір), відповідно до умов якого:
- надавач в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надає отримувачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а останній зобов`язується прийняти поворотну фінансову допомогу у встановлені Договором строки (п.1.1);
- поворотною фінансовою допомогою за цим Договором є сума коштів у розмірі 62 000 000,00 грн (п.2.1);
- поворотна фінансова допомога надається надавачем отримувачу в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок отримувача впродовж п`яти банківських днів з моменту підписання цього Договору; фінансова допомога надається на безоплатній основі (пункти 3.1, 3.2);
- сторони передбачили термін, на який надавач надає поворотну фінансову допомогу отримувачу, до 31.12.2017; строк користування поворотною фінансовою допомогою може бути продовжений за згодою сторін, що оформлюється письмовими додатковими угодами до цього Договору (пункти 4.1, 4.2);
- отримувач повертає надавачу поворотну фінансову допомогу у термін, передбачений у п.4.1 Договору; поворотна фінансова допомога повертається в безготівковому порядку на підставі платіжного доручення шляхом перерахування отримувачем грошових коштів на банківський рахунок надавача (пункти 5.1, 5.2);
- поворотна фінансова допомога вважається повернутою отримувачем надавачу в день зарахування грошових коштів на банківський рахунок надавача (п.5.4);
- термін дії Договору починається з дня його підписання сторонами і закінчується після повного виконання отримувачем зобов`язань перед надавачем щодо повернення фінансової допомоги (п.12.4).
8. 14.01.2016 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору (далі - Додаткова угода), якою внесли зміни до пунктів 4.1 та 4.2 Договору, виклавши їх у такій редакції:
- "Термін, на який надавач надає поворотну фінансову допомогу отримувачу, встановлюється до 31.12.2017. Надавач має право в односторонньому порядку вимагати від отримувача дострокового повернення поворотної фінансової допомоги, за умови надання надавачу відповідної письмової вимоги не менше як за 5 (п`ять) календарних днів до дати такого дострокового повернення поворотної фінансової допомоги. В разі отримання вимоги про дострокове повернення поворотної фінансової допомоги, отримувач зобов`язаний повернути надавачу вказаний у вимозі обсяг поворотної фінансової допомоги протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання відповідної вимоги" (п.4.1);
- "Строк користування поворотною фінансовою допомогою може бути продовжений або зменшений за згодою сторін, що оформлюється письмовими додатковими угодами до цього Договору. Строк користування поворотною фінансовою допомогою може бути достроково зменшений, в разі отримання від надавача письмової вимоги про дострокове повернення поворотної фінансової допомоги, в порядку, визначеному п.4.1 Договору" (п.4.2).
9. Сторони у Додатковій угоді вирішили доповнити Договір п.5.5, відповідно до якого отримувач на першу вимогу надавача зобов`язувався протягом 5 (п`яти) календарних днів повернути всю суму коштів, визначену п.2.1 Договору.
10. Договір був укладений без отримання відповідних погоджень зі сторони органів державної влади (МОЗ та Мінфіну).
Короткий зміст позовних вимог
11. ДП "Укрмедпроектбуд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Укрпрофмед" про визнання недійсним Договору на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
12. Позивач зазначив, що спірний договір між ним та відповідачем було укладено із порушенням норм ч.4 ст.67 Господарського кодексу України (далі - ГК) та п.2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) №809 від 15.06.2011 (далі - Порядок №809).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.10.2021 позовні вимоги ДП "Укрмедпроектбуд" задовольнив у повному обсязі.
14. Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- оспорюваний Договір за своєю правовою природою є договором позики, він підлягає правовому регулюванню нормами, що регулюють порядок укладення, виконання та розірвання договорів позики; оскільки отримувачем позики виступало державне підприємство, сторони при його укладенні мали керуватися, у тому числі, положеннями Порядку №809 в частині погодження такого Договору відповідними органами державної влади;
- ні позивач, ні відповідач не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вимог Порядку №809 та отримання погодження на укладення як спірного договору, так і додаткової угоди до нього від Мінфіну чи від МОЗ;
- МОЗ в письмових поясненнях підтвердило, що позивач не звертався ані до нього, ані до Мінфіну щодо погодження залучення позики;
- у рішенні Господарського суду міста Києва від 15.12.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №910/6271/17, встановлено, що Мінфін листом від 30.08.2017 №12010-04-10/23362, адресованим ДП "Укрмедпроектбуд", повідомив, що ДП "Укрмедпроектбуд" за погодженням відповідно до Порядку №809 до нього не зверталося; на цій підставі суд дійшов висновку, що спірний Договір було укладено сторонами із порушенням норм ч.4 ст.67 ГК та п.2 Порядку №809, що свідчить про недотримання сторонами встановленого правового порядку здійснення господарської діяльності; разом з тим, Господарський суд міста Києва у рішенні від 15.12.2020 зазначив, що позовні вимоги у справі №910/6271/17 мали нормативно-правове обґрунтування з посиланням на ст.228 ЦК, тому ДП "Укрмедпроектбуд" не позбавлено права звернутися до суду з окремим позовом про визнання недійсним Договору, визначивши підстави позову, відмінні від визначених позивачем у цій справі (ст.228 ЦК);
- Договір був укладений без згоди відповідного органу виконавчої влади - Мінфіну, а отже в момент укладання Договору позивач не володів повною цивільною дієздатністю на укладення такого Договору, що не відповідає встановленим ст.203 ЦК вимогам та є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до ст.215 ЦК;
- з публічної інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), вбачається, що позивач є державним підприємством, яке повністю перебуває в управлінні МОЗ, а отже відповідач, за всіма обставинами, не міг не знати про такі обмеження.
15. Північний апеляційний господарський суд постановою від 24.05.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 залишив без змін.
16. Постанова суду апеляційної інстанції додатково обґрунтована таким:
- позивач, уклавши Договір без отримання відповідних погоджень зі сторони органів державної влади та всупереч положенням Порядку №809, діяв не як представник таких органів, а отже він не може схвалювати або не схвалювати укладення спірного Договору;
- в матеріалах справи відсутні та ТОВ "Укрпрофмед" не надало доказів на підтвердження вчинення третьою особою або Мінфіном дій, спрямованих на схвалення Договору; відсутні докази вчинення позивачем дій, направлених на виконання спірного Договору, а навпаки, позивач, починаючи з 2016 року, заперечував проти його укладання та не виконував його;
- для відмови у відкритті провадження має бути рішення (ухвала суду) саме про закриття провадження у справі; у справі №910/3071/18 не закрито провадження, а залишено позов без розгляду;
- підставою позову у справі №910/6271/17 була ч.3 ст.228 ЦК (порушення інтересів держави), натомість підставами цього позову є порушення ст.203 ЦК (недотримання законодавства при укладенні договору); підстави позовів у справі №910/6271/17 та у цій справі різні;
- підставою позову у справі №910/13201/16 була ст.235 ЦК (удаваність правочинів), натомість підставами цього позову є порушення ст.203 ЦК (недотримання законодавства при укладенні договору); підстави позовів у справі №910/13201/16 та у цій справі різні;
- посилання скаржника на те, що пред`явлений позов є вже четвертим позовом до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (справи №910/10569/21, №910/13201/16, №910/6271/17, №910/3071/18), що є зловживанням процесуальними правами, відхиляються з огляду на встановлене вище та положення ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК);
- днем початку перебігу позовної давності потрібно вважати день вчинення правочину, тобто 29.12.2015; позивач звернувся до господарського суду з цим позовом 01.07.2021;
- позивач у липні 2016 року (справа №910/13201/16), у березні 2018 року (справа №910/3071/18) та 18.04.2017 (справа №910/6271/17) звертався до господарського суду з позовними заявами про визнання недійсним спірного Договору, тобто в межах позовної давності;
- оскільки, зокрема, позивач звернувся 18.04.2017 до суду з позовом про визнання недійсним спірного Договору (справа №910/6271/17), то перебіг позовної давності перервався та з цього часу трирічний строк спливав у квітні 2020 року;
- позовну давність в три роки продовжено, починаючи з квітня 2020 року, на весь період дії карантину згідно п.12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК, у зв`язку з чим застосування позовної давності до спірних правовідносин є необґрунтованим;
- навіть якби позивач пропустив позовну давність, то такий строк останнім пропущений з поважних причин через наведені обставини (залишення позову у справі №910/3071/18 без розгляду у зв`язку з тим, що заявлені вимоги мають розглядатися в межах справи №910/6271/17, де лише 15.12.2020 (судом першої інстанції), 18.08.2021 (судом апеляційної інстанції) було встановлено право позивача на окремий позов, який і був пред`явлений у цій справі);
- як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався своїм правом та не заявив в суді першої інстанції про застосування позовної давності;
- скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із судовими рішеннями у справі №910/10569/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), а також йому було достеменно відомо про відкриття провадження у цій справі та у нього було достатньо часу для вчинення відповідної дії (заявити про застосування позовної давності).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
17. 17.06.2022 ТОВ "Укрпрофмед" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
18. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального та процесуального права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у низці постанов Верховного Суду.
19. Скаржник у касаційній скарзі вказує:
- суд першої інстанції не повідомляв скаржника про розгляд цієї судової справи (посилається на частини 1-4, 7 cт.120, ч.5 cт.242, п.3 ч.2 cт.277 ГПК та постанови Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/17792/17, від 12.02.2019 у справі №906/142/18, від 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц, від 10.04.2019 у справі №461/10610/13-ц, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 12.12.2019 у справі №911/2052/18, від 21.01.2021 у справі №398/4299/17, від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 18.04.2022 у справі №522/18010/18);
- суд першої інстанції повинен був відмовити у відкритті провадження у справі або, після помилкового відкриття провадження, закрити його; ця помилка не була виправлена судом апеляційної інстанції (посилається на п.2 ч.1 cт.175, п.3 ч.1 cт.231 ГПК та постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 14.01.2021 у справі №910/6567/20, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19);
- позивач зловживає процесуальними правами (посилається на п.2 ч.2, ч.3 cт.43 ГПК та постанови Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №318/89/18, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20);
- позивач схвалив оспорюваний правочин (посилається на cт.241 ЦК, ч.4 cт.67 ГК та п.2 Порядку №809), прийняв, використав та не повернув отримані за Договором кошти, а також не ініціював їх повернення як безпідставно отриманих за правочином, який вважав недійсним; посилається на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №910/9915/17, від 16.06.2020 у справі №910/6271/17;
- суд апеляційної інстанції не надав оцінки наявним в матеріалах справи доказам відповідно до ст.86 ГПК; підставою позову у цій справі є відсутність погодження Мінфіну на укладення Договору, однак в матеріалах цієї справи відсутні будь-які документи від Мінфіну на підтвердження того, що позивач дійсно не звертався до нього за погодженням залучення позики; посилання в рішенні на те, що такий лист Мінфіну міститься в матеріалах іншої судової справи №910/6271/17 не звільняє суд від обов`язку безпосереднього сприйняття та дослідження доказів;
- строк на звернення до суду з позовом не переривався (посилається на ч.2 cт.264 ЦК та постанови Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №916/521/18, від 29.12.2020 у справі №909/1165/19, від 23.01.2019 у справі №712/21651/12, від 15.05.2020 у справі №922/1467/19, від 29.12.2020 у справі №909/1165/19);
- строк на звернення до суду з позовом сплинув (посилається на cт.257, п.12 Прикінцевих і перехідних положень ЦК та постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №737/771/20, від 09.04.2019 у справі №912/1104/18, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 27.05.2021 у справі №911/4923/21, від 17.04.2018 у справі №200/11343/14-ц);
- поважні причини пропуску позовної давності відсутні (посилається на ст.267 ЦК та постанову Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №359/4206/19);
- позовна давність не була продовжена дією карантину після 06.08.2022 (посилається на постанову Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №737/771/20).
20. 18.07.2022 на адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення у справі від ДП "Укрмедпроектбуд", в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
21. У додаткових поясненнях ДП "Укрмедпроектбуд" зазначає:
- суд апеляційної інстанції дослідив обставини щодо обізнаності ТОВ "Укрпрофмед" про розгляд цієї справи (починаючи з відкриття провадження) та врахував позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 12.12.2019 у справі №911/2052/18 та від 29.03.2021 у справі №910/1487/20;
- повідомлення про розгляд цієї справи направлялись на офіційну адресу відповідача, яка міститься в ЄДР і яку відповідач зазначає в апеляційній скарзі; повідомлення про розгляд цієї справи оприлюднено у ЄДРСР;
- суд першої інстанції не мав підстав для відмови у відкритті провадження, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст.175 ГПК повинно було існувати рішення про закриття провадження в іншій справі; такого рішення не існувало;
- Північний апеляційний господарський суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/6271/17 наголосив, що визнання недійсним Договору через порушення Порядку №809 при його укладенні (що стало предметом спору в цій справі) може бути окремою підставою для нового позову;
- оскільки Договір за своєю правовою природою є договором позики, то сторони повинні були керуватися, зокрема, положеннями Порядку №809 в частині погодження такого Договору відповідними органами державної влади;
- суди попередніх інстанцій правомірно встановили, що МОЗ і Мінфін не погоджували Договір, а докази зворотнього відсутні;
- сторони при укладенні Договору без отримання відповідних погоджень зі сторони органів державної влади діяли не як представники таких органів, а отже такі органи не можуть схвалювати або не схвалювати укладення спірного Договору, тому ст.241 ЦК не підлягає застосуванню в цьому випадку (посилається на постанову Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №875/3300/20);
- мало місце і переривання позовної давності, і очевидна поважність причин пропуску (якби строк сплив), і продовження строку у зв`язку з пандемією коронавірусу; втім, заяву про застосування позовної давності може бути подано лише в суді першої інстанції до ухвалення ним рішення (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №727/5743/15-ц);
- лише у випадку необізнаності відповідача про розгляд справи через неналежне повідомлення його судом першої інстанції, такий відповідач може подати заяву про сплив позовної давності в суді апеляційної інстанції, однак всі ухвали були направлені на офіційну адресу відповідача (посилається на постанову Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №916/335/18), про наявність судового процесу в цій справі відповідач був офіційно повідомлений під час судового засідання 18.08.2021 у справі №910/6271/17 (посилається на постанову Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №911/2052/18).
22. 26.07.2022 на адресу Верховного Суду надійшли пояснення МОЗ, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
23. Пояснення МОЗ за змістом є ідентичними додатковим поясненням, які надійшли від ДП "Укрмедпроектбуд".
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
24. Верховний Суд ухвалою від 11.07.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укрпрофмед", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 27.07.2022. Надалі Верховний Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 07.09.2022.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо неповідомлення відповідача про судові засідання судом першої інстанції
25. У касаційній скарзі ТОВ "Укрпрофмед" зазначає, що суд першої інстанції не направив повідомлення про призначення справи до розгляду на 13.09.2021 та на 11.10.2021 (дата ухвалення судового рішення у справі), у зв`язку з чим позбавив його права на доступ до суду та на справедливий суд (фактично позбавив його права взяти участь у судовому розгляді справи по суті, надати свої пояснення та заперечення щодо позовних вимог ДП "Укрмедпроектбуд"). Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції проігнорував цю обставину, а також відповідні аргументи ТОВ "Укрпрофмед", наведені у апеляційній скарзі.
26. Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2019 у справі №461/10610/13-ц, Верховного Суду, наведені у постановах від 12.02.2019 у справі №906/142/18, від 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 12.12.2019 у справі №911/2052/18, від 21.01.2021 у справі №398/4299/17, від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 18.04.2022 у справі №522/18010/18, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 02.06.2020 у справі №910/17792/17.
27. Відповідно до частин 2-4 ст.120 ГПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
28. Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
29. Подібні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 02.06.2020 у справі №910/17792/17, на які посилається скаржник.
30. Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час та місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
31. Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
32. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.
33. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
34. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун`єш Діаш проти Португалії" - Nunes Dias - Portugal, від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
35. ДП "Укрмедпроектбуд" у позовній заяві, відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК зазначило таку адресу ТОВ "Укрпрофмед": 04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 4, літ. Б, офіс 2/1.
36. Аналогічна адреса також вказана у наданому позивачем витягу із ЄДР у розділі "місцезнаходження юридичної особи". При цьому Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ст.9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
37. Крім того, ТОВ "Укрпрофмед" при зверненні з апеляційною та касаційною скаргами також визначало адресу: 04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 4, літ. Б, офіс 2/1 як таку, що є місцезнаходженням відповідача. Інших адрес власного місцезнаходження відповідач суду не надавав.
38. Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
39. Встановлено, що у справі, що переглядається, суд першої інстанції направив ТОВ "Укрпрофмед" ухвалу від 14.07.2021 про відкриття провадження у справі та повідомлення про дату судового засідання (25.08.2021) саме на адресу: 04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 4, літ. Б, офіс 2/1. Поштове відправлення 0105477529832 про направлення цієї ухвали було повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
40. Також рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у цій справі було направлено на адресу ТОВ "Укрпрофмед" рекомендованим листом з номером поштового відправлення 0105481353331, однак повернуто до суду у зв`язку з тим, що "адресат відсутній за вказаною адресою".
41. Верховний Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до ст.4, ч.1, п.10 ч.2 ст.9 Закону "Про державну реєстрацію" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст.10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270.
42. Однак відповідач, попри визначений для нього Законом "Про державну реєстрацію" обов`язок, не забезпечив та не створив умови доставки та вручення йому поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв`язок" та Правил №270 за адресою, визначеною у відомостях в ЄДР, та зазначеною ним як в апеляційній, так і касаційній скаргах, у зв`язку із чим отримання ТОВ "Укрпрофмед" від суду першої інстанції листа із ухвалою від 14.07.2021 перебувало поза межами контролю цього суду.
43. Ухвали Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 та від 13.09.2021 з повідомленнями про дату, час, місце наступних судових засідань не були направлені на адресу ТОВ "Укрпрофмед". Однак це не є проявом недбалості суду першої інстанції, а пов`язано із об`єктивними обставинами - відсутністю фінансування, на що суд, відповідно до вимог законодавства, не має впливу.
44. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що направлену відповідно до вимог ст.120 ГПК ухвалу про відкриття провадження у цій справі відповідач не отримав через незалежні від суду першої інстанції обставини.
45. ЄСПЛ у відповідних рішеннях у справі "Осман проти Сполученого королівства" (Osman v. the United Kingdom від 28.10.1998, заява №23452/94) та у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland від 19.06.2001, заява №28249/95) роз`яснив, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладному руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (Uniуn Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 11.12.1987, заява №11681/85) ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
46. Суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу, що відповідач, будучи обізнаним про відкриття провадження у справі, мав би цікавитися перебігом справи і ознайомитися зі змістом цих ухвал в ЄДРСР.
47. Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що ч.1 ст.269 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
48. Положення ст.80 та ч.3 ст.269 ГПК передбачають право особи під час апеляційного розгляду справи подавати також докази у справі за виключних обставин (якими, серед іншого, може бути визнане неповідомлення сторони про окремі засідання судом першої інстанції).
49. При цьому відповідно до ч.1 ст.275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
50. Пунктом 4 ч.1 ст.277 ГПК передбачено, зокрема, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
51. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз.2 ч.2 ст.277 ГПК).
52. Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
53. Верховний Суд враховує, що у справі, яка переглядається, відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи судом першої інстанції, однак йому не направили ухвали з повідомленнями про окремі судові засідання. У такому разі суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості залишити без змін рішення суду першої інстанції, якщо за результатами такого перегляду виявиться, що рішення є правильним по суті, а надані відповідачем під час апеляційного перегляду справи доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.
54. При цьому згідно з ч.2 ст.309 ГПК не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
55. Верховний Суд неодноразово зазначав, що оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції (постанови Верховного Суду від 18.04.2022 у справі №522/18010/18, від 28.09.2022 у справі №343/131/17, від 05.10.2022 у справі №757/72370/17 тощо).
56. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції може переглянути справу в апеляційному порядку за участі сторони, яку не було повідомлено про окремі судові засідання у суді першої інстанції та, відповідно, надати такій стороні можливість реалізувати гарантовані їй ГПК права (у тому числі надати відповідні пояснення, докази, звернутись із заявами, клопотаннями тощо). За результатами апеляційного перегляду може бути встановлено, що рішення суду першої інстанції є правильним по суті. Враховуючи те, що ТОВ "Укрпрофмед" брало участь під час апеляційного розгляду цієї справи, воно не було позбавлене права подати суду відповідні доводи та докази, що і було ним зроблено. Суд апеляційної інстанції, враховуючи такі аргументи відповідача, здійснив перевірку законності рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про те, що воно є правильним по суті.
57. Крім того, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2019 у справі №461/10610/13-ц, Верховного Суду, наведені у постановах від 12.02.2019 у справі №906/142/18, від 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 12.12.2019 у справі №911/2052/18, від 21.01.2021 у справі №398/4299/17, від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 18.04.2022 у справі №522/18010/18, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 та від 02.06.2020 у справі №910/17792/17 з таких підстав.
58. Так, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 вирішував питання про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у зазначеній справі на підставі п.4 ч.1 ст.261 ГПК у випадку, якщо сторона обґрунтовує пропуск строку на апеляційне оскарження тим, що їй не було надіслано судове рішення. У зв`язку з цим Верховний Суд зазначив, що оскільки представник такої сторони був присутній у судовому засіданні, яке відбулося 26.02.2020, а також ухвалою суду першої інстанції був повідомлений про призначення справи до розгляду на 20.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто сторона була обізнана про існування судового провадження у справі, то мала вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їй судового провадження, стан надходження поштової кореспонденції тощо. Тому Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач пропустив строк, встановлений законом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а у клопотанні про поновлення строку не навів достатнього обґрунтування та не зазначив об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
59. Однак у справі, що переглядається, вирішувалось питання про належність повідомлення відповідача про судове засідання у суді першої інстанції.
60. У справі №910/17792/17 суд першої інстанції визнав явку позивача обов`язковою і викликав його у судове засідання. Втім, позивач отримав ухвалу лише напередодні судового засідання, а тому не мав часу підготуватися (тоді як ст.120 ГПК вимагає завчасного вручення повідомлення, не пізніше як за 5 днів до дати засідання). Не зважаючи на клопотання позивача про відкладення судового засідання, останнє відбулося і суд першої інстанції ухвалив рішення за відсутності представника позивача. У зв`язку з цим Верховний Суд у постанові від 02.06.2020 у справі №910/17792/17 дійшов висновку про те, що відповідач належним чином не був повідомлений про дату та час розгляду справи, а суд апеляційної інстанції на викладене уваги не звернув, порушення норм процесуального права, яке було допущено місцевим господарським судом, не виправив, тобто припустився того ж порушення.
61. Натомість у справі, що переглядається, суд першої інстанції не визнавав явку сторін, у тому числі відповідача, обов`язковою. Навпаки, в ухвалах від 25.08.2021 та від 13.09.2022, якими було повідомлено ТОВ "Укрпрофмед" про дату та час судового засідання, роз`яснено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, передбачених ст.202 ГПК. Відповідач у справі, що переглядається, не подавав клопотань про оголошення перерви у судовому засіданні. При цьому у цій справі Верховний Суд встановив, що навіть за умови, що суд першої інстанції не повідомив відповідача в порядку, встановленому ГПК, про окремі судові засідання, суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, виправив допущені ним помилки (зокрема, надав відповідачу можливість надати відповідні пояснення, докази, заяви, клопотання, інші процесуальні документи, які він повинен був надавати суду першої інстанції).
62. Крім того, скаржник не наводить жодних доводів щодо того, які саме висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 10.04.2019 у справі №461/10610/13-ц, Верховного Суду, наведені у постановах від 12.02.2019 у справі №906/142/18, від 12.12.2018 у справі №752/11896/17-ц, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 12.12.2019 у справі №911/2052/18, від 21.01.2021 у справі №398/4299/17, від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 18.04.2022 у справі №522/18010/18, не були враховані судом апеляційної інстанції та у чому саме полягало таке неврахування.
63. З огляду на це Верховний Суд вважає, що неповідомлення скаржника про окремі судові засідання під час розгляду справи у суді першої інстанції та відсутність скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції з цих підстав з ухваленням нового рішення не позбавило відповідача можливості захистити власні права / законні інтереси під час судового розгляду, а тому відхиляє відповідні доводи скаржника.
Щодо необхідності закриття провадження у справі
64. ТОВ "Укрпрофмед" у касаційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції порушив п.2 ч.1 ст.175 та п.3 ч.1 ст.231 ГПК, а суд апеляційної інстанції залишив такі порушення поза увагою, оскільки не врахували, що на момент ухвалення оскаржуваних рішень у цій справі уже існувало судове рішення між тими самими сторонами про той же предмет і з тих самих підстав, що набрало законної сили, а саме, рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 у справі №910/6271/17, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 та постановою Верховного Суду від 15.12.2021 (про відмову у задоволенні позову ДП "Укрмедпроектбуд").
65. Скаржник стверджує, що, звертаючись із позовом у справі №910/10569/21, яка переглядається, ДП "Укрмедпроектбуд" посилалося на статті 203, 215 ЦК, а у справі №910/6271/17 позивач посилався на ст.228 ЦК. Однак зміна посилання на норми матеріального права не є зміною підстав позову. У зв`язку з цим суд першої інстанції мав відмовити у відкритті провадження у цій справі або закрити таке провадження (посилається на постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 14.01.2021 у справі №910/6567/20, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19).
66. У постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 Верховний Суд дійшов висновків про те, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (п.7.42).
67. У постановах від 14.01.2021 у справі №910/6567/20, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19 Верховний Суд вказав "…не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права".
68. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника, виходячи з таких міркувань.
69. Згідно з п.3 ч.1 ст.231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 ч.1 ст.175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.2 ст.175 цього Кодексу.
70. Пунктом 2 ч.1 ст.175 ГПК, на який посилається скаржник, передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
71. Верховний Суд у постанові від 14.01.2021 у справі №910/6567/20 (пункти 5.5 та 5.6), на яку посилається скаржник, зазначає, що передумовою для застосування положень п.2 ч.1 ст.175 ГПК є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Таким чином, для закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК необхідна наявність одночасно трьох однакових складових: рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
72. Зважаючи на положення ст.41, 45 ГПК, сторонами у справі є позивач та відповідач, у всіх справах, на як послався скаржник, вони співпадають (позивач ДП "Укрмедпроекбуд", відповідач ТОВ "Укрпрофмед").
73. Щодо предмету та підстав позову Верховний Суд зазначає таке.
74. Згідно з п.5 ч.3 ст.162 ГПК у позовній заяві має міститися виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
75. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (пункти 30, 31 постанови Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №905/132/21, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, на яку, зокрема, посилається скаржник).
76. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, на яку, зокрема, посилається скаржник.
77. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, с