ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/8908/20
адміністративне провадження № К/990/21762/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року у складі головуючого судді Шулежка В.П. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у складі колегії суддів: Епель О.В., Грибан І.О., Карпушової О.В. у справі №640/8908/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень і вимоги про сплату боргу, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в м. Києві (далі - ГУ ДПС в м. Києві, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.01.2020 №№ 0003604203, 0003674203, 0003614203, 0003654203, 0003664203;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2020 № Ф-18;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.01.2020 № 0003644203;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2020 № 0003624203;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.01.2020 № 0003834203.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність здійснення відповідачем перевірки, за результатами якої винесені спірні рішення та вимога. Також позивачка зазначала, що відповідачем при перевірці було протиправно досліджено питання щодо здійснення нею господарської діяльності у 2016 році, який не охоплюється періодом перевірки, зазначеним у наказі контролюючого органу на проведення перевірки. Також, позивачка вказувала, що відповідачем було протиправно використано відомості про банківські перекази.
Крім того, позивачка стверджувала, що відповідачем не приймалося рішення про анулювання її реєстрації платника єдиного податку, що виключає підстави для застосування спрощеної системи оподаткування.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час проведення перевірки податковим органом перевірялась правомірність здійснення позивачкою підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування у 2017 році, для чого податковий орган правомірно використав наявну в нього податкову інформацію виключно в частині дотримання умов перебування на спрощеній системі під час провадження господарської діяльності у попередньому податковому періоді, яким є 2016 рік. При цьому, суд зазначив, що відповідачем не досліджувалося дотримання позивачкою вимог законодавства за 2016 рік та не встановлювалося наявність/відсутність порушень за такий податковий період.
Разом з тим, суд звернув увагу на те, що в період з 11.01.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 було одержано дохід на загальну суму 7 489 151,00 грн від провадження господарської діяльності, який має оподатковуватись податком на додану вартість, що свідчить про правомірність нарахування відповідачем відповідної суми ПДВ.
Також, суд зазначив, що позивачкою не було подано до контролюючого органу податкові декларації про майновий стан і доходи за перший квартал 2017 року та за 2017 рік і не надано книгу обліку.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.
ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність з надання рекламних послуг та з 01.01.2016 по 30.06.2016 перебувала на спрощеній системі оподаткування, була платником єдиного податку 2 групи, а з 01.07.2016 по 30.06.2017 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування.
У періоді з 01.07.2017 по 31.12.2018 відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку 2 групи.
На підставі наказу про проведення перевірки від 29.11.2019 № 3835, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 21.12.2019 № 835/26-15-42-03-30/ НОМЕР_1 .
У вказаному акті перевірки встановлено порушення позивачкою:
- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017, 2018 роки;
- пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України - книга обліку доходів і витрат до перевірки не надана;
- пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 317 948,80 грн;
- пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме не нараховано та не сплачено військового збору у розмірі 26 495,74 грн;
- статті 6 пункту 2 підпункту 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме не своєчасне подання за невстановленою формою звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2017 та 2018 роки;
- абзацу 3 пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме не нараховано суму єдиного внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу 234 655,28 грн;
- пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме несвоєчасна сплата єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців на 28.02.2018, 19.04.2018, 19.07.2018, 19.07.2018, 19.10.2018;
- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183, статті 187 Податкового кодексу України, а саме занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 497 830,00 грн.
Такі висновки акта перевірки аргументовані тим, що за результатом співставлення задекларованих показників податкових декларацій ФОП ОСОБА_1 з даними центральної бази Державного реєстру фізичних осіб виявлені розбіжності за 2017 рік.
За даними ДРФО загальна сума виплаченого доходу ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік за ознакою « 157» (дохід виплачений самозайнятій особі) склала 1 948 467,00 грн, а самостійно задекларована підприємцем сума доходу згідно з податковою декларацією - 1 458 000,00 грн.
Відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку за 2016 рік, ФОП ОСОБА_1 задекларовано дохід від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 30.06.2016 у сумі 431 277,69 грн, а за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 відповідно до поданої декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік обсяг доходу від здійснення підприємницької діяльності склав 1 342 205,99 грн, що разом становить 1 773 483,68 грн.
Відповідно до банківських виписок, наданих до перевірки, дохід ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 становить 2 890 377,30 грн, а за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 - 1 856 256,05 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надавала послуги юридичним особам (не платникам єдиного податку), чим порушено вимоги пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, а саме 07.07.2017 від TOB «Транс Медіа», (код за ЄДРПОУ 32490690), яке перебуває на загальній системі оподаткування, на розрахунковий рахунок підприємця надійшли кошти у розмірі 31 000,00 грн, як оплата за послуги з розміщення рекламного матеріалу у вагонах КМП відповідно рахунку №121 від 07.07.2017.
З огляду на встановлене, контролюючий орган дійшов висновку, що дохід отриманий ФОП ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 по 31.12.2018 підлягає оподаткуванню на загальній системі оподаткування.
На підставі наданих позивачкою до перевірки первинних документів та інформації, отриманої з Центральної бази даних ДРФО, перевіркою встановлено, що сума загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 складає 7 541 149,87 грн, у т.ч. за 2017 рік - 4 746 633,35 грн, за 2018 рік - 2 794 516,52 грн, сума витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням підприємцем доходу (вартість виконаних робіт, наданих послуг, комісія банку, оплата ЄСВ) становить - 5 789 467,68 грн, у тому числі за 2017 рік - 3698483,53 грн, за 2018 рік - 2 076 284,15 грн.
Таким чином, перевіркою визначення чистого оподатковуваного доходу встановлено його заниження у сумі 1 766 382,19 грн, чим порушено вимоги підпунктів 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено:
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003604203, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 872 277,50 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 1 497 830,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 374 457,50 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003674203, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 397 436,00 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 317 948,80 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 79 487,20 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003614203, яким позивачці збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 33 319,68 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - 26 495,74 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 6 623,94 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003654203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 340,00 грн;
- податкове повідомлення - рішення від 20.01.2020 № 0003664203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.01.2020 № Ф-18, згідно з якою сума заборгованості зі сплати єдиного внеску становить 234 655,28 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.01.2020 №0003644203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 56 636,36 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 20.01.2020 №0003624203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн;
- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20.01.2020 №0003834203, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 4310,15 грн.
Позивачка, уважаючи протиправними вказані рішення та вимогу податкового органу, звернулася до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, ФОП ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги позивачка стверджує, що перевірка, на підставі якої відповідачем винесені оскаржувані нею рішення, є незаконною.
Зазначає, що висновки контролюючого органу, з якими погодилися суди попередніх інстанцій, сформовані на підставі банківської виписки за 2016 рік, що свідчить про дослідження періоду, що не був заявлений до перевірки контролюючим органом.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 доводить, що контролюючий орган неправомірно отримав інформацію про обсяг та обіг коштів на її рахунках, оскільки така інформація може надаватися виключно на підставі рішення суду.
Поряд із цим, позивачка указує, що оскаржувані ППР протиправно прийняті відповідачем до прийняття рішення про анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку. Водночас стверджувала про відсутність висновку Верховного Суду з цього приводу.
Посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції не було ураховано висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, від 21 травня 2019 року у справі № 1940/1640/18, від 22 січня 2019 року у справі № 808/2959/17, від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17, від 25 липня 2019 року у справі №826/13000/18, від 03 лютого 2022 року у справі № 640/19884/19, від 21 січня 2020 року у справі № 820/5483/17.
Також зазначала, що суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що винесені з повним з`ясуванням судами обставин, які мають значення для справи, та правильним застосуванням норм матеріального права без порушень норм процесуального права. Натомість доводи позивача є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 44.1, 44.2, 44.3 ст. 44, п. 46.1 ст. 46 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з пунктом 121 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
У пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.п. 177.1, 177.2, 177.4, 177.5, 177.10 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.