ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 460/3692/20
адміністративне провадження № К/9901/23493/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року (головуючий суддя: Боймиструк М.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (колегія суддів: Заверуха О.Б., Затолочний В.С., Качмар В.Я.) у справі за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства «Дубровицьке хлібоприймальне підприємство», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у Дубровицькому районі Рівненської області про стягнення коштів,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
22 травня 2020 року Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Дубровицьке хлібоприймальне підприємство», в якому просило стягнути кошти за простроченою заборгованістю за фінансовою допомогою основний борг в сумі 755 897,00 грн.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Рівненській області відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що будь-яких первинних та банківських документів на підтвердження перерахування відповідачу і отримання ним доказів, що підтверджують спірну суму заборгованості, яку позивач просить стягнути, контролюючим органом не надано. Суд визнав, що за відсутності первинних документів, прострочена заборгованість за бюджетною позикою на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним контрактом 1997 року на суму 755897,00 грн в поданні № 4 від 29 січня 2020 року нарахована відповідачу безпідставно та необґрунтовано. Суди зауважили, що довідка про надання і повернення бюджетної позички за державним замовленням 1997 року по Дубровицькому району станом на 01 січня 2012 року не є первинним документом в розумінні законодавства України, який підтверджує наявність заборгованості та факт отримання відповідачем бюджетної позики. Вказана довідка не містить у собі відомостей про те що отримувачем бюджетної позички за державним замовленням 1997 року є ПАТ «Дубровицьке хлібоприймальне підприємство». У довідці відсутня інформація про назву підприємства, установи чи організації, від імені якої вона була складена, також відсутня посада та прізвище, ініціали особи яка її підписала, відповідна печатка. Також суди вказали, що передумовою для стягнення простроченої заборгованості є надсилання платнику податків податкової вимоги, у зв`язку з чим визнали адміністративний позов передчасним.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Управлінням Державної казначейської служби України у Дубровицькому районі Рівненської області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості" скеровано на адресу Головного управління ДФС у Рівненській області подання №4 від 29.01.2020 для здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Дубровицьке хлібоприймальне підприємство" (за бюджетною позичкою, наданою на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за держзамовленням 1997 року) станом на 01 січня 2020 року в сумі 755 897,00 грн.
Згідно з копією листа Міністерства фінансів України №10030-21-10/26960 від 03 вересня 2020 року «Щодо заборгованості перед державним бюджетом» встановлено, що станом на 02 вересня 2020 року Кабінетом Міністрів України не приймались рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для ПАТ «Дубровицьке хлібоприймальне підприємство».
Листом № 44 від 25 червня 2010 року ВАТ «Дубровицьке хлібоприймальне підприємство» повідомило управління державного казначейства в Дубровицькому районі, що форми звітності № 11, 13, 16 за період з липня 2002 року по червень 2010 року подані у відділ державного казначейства без змін та уточнень.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
ГУ ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Скаржник зазначає, що наявні підстави для відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №820/8966/14, від 30.07.2020 у справі №824/133/19-а. Указує, що судом апеляційної інстанції безпідставно не ураховано новішу практику Верховного Суду в контексті вирішення спірних правовідносин, як то висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №815/6300/13-а.
Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність заявлених в ній вимог. Відповідач зауважує, що позивачем протягом розгляду справи в судах попередніх інстанцій не було надано жодних первинних документів в підтвердження наявності заборгованості, що свідчить про відсутність таких документів. Уважає, що контролюючий орган не обґрунтував необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах Верховного Суду. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд ухвалою від 16.08.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України -якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року №174 (далі Порядок №174) та регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою.
Бюджетна позичка/фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги. Прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою, це заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пп. 4, 9 п. 2 Порядку №174).
Відповідно до п. 6 Порядку №174, облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.
Прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою (п. 15 Порядку №174).
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
У частині першій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 вказаного Закону визначено поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 3 частини 2 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами залученими державою або під державні гарантії, визначено значення терміну боржник, зокрема це суб`єкт господарювання, який отримав кредит, залучений державою під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Згідно з ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України, прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.
Згідно з пп.19-1.1.38 п.19-1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пп. 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України в установленому законодавством порядку за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.
Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).