ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 260/2484/21
адміністративне провадження № К/990/23353/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ»
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у складі судді Гебеш С.А. від 17 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шевчук С.М., Кухтея Р.В., Іщук Л.П. від 21 липня 2022 року,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» (далі - ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 23 грудня 2020 року № 2688 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУД» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу».
2. В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що не погоджується із встановленими порушеннями та накладенням штрафу, оскільки перевірка проводилася з грубим порушенням норм Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та Ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок № 428), а висновки акта від 10 грудня 2020 року № 477 суперечать положенням пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС), та положенням пункту 4.1 Типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497 (далі - Типовий договір).
3. Позивач також зазначив, що ним було врегулювано щодобові небаланси серпня 2020 року у чіткій відповідності процедурі, передбаченій договором та Кодексом ГТС, а саме - шляхом оформлення та направлення ТОВ «Оператор ГТС України» одностороннього акта врегулювання щодобових небалансів товариства за газовий місяць серпень 2020 року, які своєчасно, належно та в повному обсязі сплачені. Таким чином, за твердженням позивача, виникнення негативного небалансу у замовника послуг транспортування не може вважатися порушенням будь-яких нормативно-правових актів на ринку природного газу, оскільки законодавство чітко визначає комерційне балансування як послугу, що надається Оператором ГТС, за яку справляється плата, порядок визначення якої врегульовано Кодексом ГТС та укладеним з Оператором ГТС договором. Відтак, висновок НКРЕКП про наявність в діях ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУД» порушення та застосування штрафу згідно з оскаржуваною постановою є безпідставним, оскільки визначення та врегулювання негативного небалансу здійснюється в межах, передбаченої Кодексом ГТС процедури комерційного балансування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем правомірно винесено постанову від 23 грудня 2020 року № 2688 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умови щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу».
6. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем доведено факт того, що дії ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» призвели до порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов з провадження господарської діяльності з постачання природного газу, що затверджені постановою НКРЕКП від 16 лютого 2017 року № 201 (далі - Ліцензійні умови), у частині, яка стосується пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору щодо збалансування свого портфоліо балансування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, у зв`язку з чим, на думку скаржника, суди дійшли невірних висновків про те, що відповідачем правомірно винесено постанову від 23 грудня 2020 року № 2688 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умови щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, а позивачем не доведено її протиправності.
9. Крім того, скаржник наголошує на помилковості висновків судів попередніх інстанцій про те, що вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу згідно з пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов стосуються не всіх без винятку «інших нормативно-правових актів та нормативних документів», а лише тих, які безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю у сфері постачання природного газу.
10. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та мотивує цю підставу відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме - щодо питання суперечності застосування положень законодавства про відповідальність замовника послуг транспортування природного газу у вигляді плати за небаланс (у випадку небалансу портфоліо балансування), встановлених Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу, вимогам статті 59 Закону України «Про ринок природного газу».
11. Від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки суди дійшли правильних висновків про те, що НКРЕКП під час проведення перевірки та прийняття спірної постанови діяла у межах повноважень та відповідно до законодавства; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Касаційну скаргу подано до суду 29 серпня 2022 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в адміністративній справі № 260/2484/21, витребувано матеріали справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ».
14. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що НКРЕКП у Закарпатській області у термін з 27 листопада 2020 року по 10 грудня 2020 року відповідно до Постанови НКРЕКП від 13 жовтня 2020 року № 1896 «Про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу суб`єктами господарювання», на підставі посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 20 листопада 2020 року № 617 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» щодо дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу.
16. За результатами проведення перевірки посадовими особами НКРЕКП складено акт від 10 грудня 2020 року № 650, згідно якого в описі виявлених порушень зазначено, що ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» порушено пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з постачання природного газу, відповідно до якого діяльність має проводитись з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
17. Вищезазначеним актом встановлено, що обсяг постачання природного газу споживачам за серпень 2020 року становить 7 419,471 тис. м куб, що складає 100% від загального обсягу продажу природного газу (7 419.471 тис. м куб.).
18. У період з 1 по 21 серпня 2020 року обсяг постачання природного газу в межах виконання спеціальних обов`язків склав 4 563,547 тис, м куб., що від загального обсягу постачання споживачам (4 980,922 тис. м куб.) склав 91,6 %.
19. ТОВ «Оператор ГТС України» склав односторонній акт врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць серпень 2020 року від 31 серпня 2020 року № 08-2020-1910000143 (Додаток Ш 8), відповідно до якого розмір плати за добовий небаланс природного газу за газовий місяць, що підлягає сплаті замовником, а саме - ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ», складає 25 126,321 тис. грн (з ПДВ) (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця).
20. Зазначений акт надано ТОВ «Оператор ГТС України» 14 вересня 2020 року, що підтверджується знімком екрану з інформаційної платформи ТОВ «Оператор ITC України».
21. Згідно з умовами абзацу другого пункту 9.4 Договору транспортування природного газу, укладеного між товариством та ТОВ «Оператор ГТС України» від 16 грудня 2019 року № 1910000143, за заявою замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів.
22. ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» направлено ТОВ «Оператор ГТС України» лист від 17 вересня 2020 року № 88702-Сл-5963-0920, з проханням зарахувати, зокрема:
частину передплати послуги замовленої потужності (код послуги 1190000) в сумі 3 320,567 тис. грн по договору транспортування природного газу від 16 грудня 2019 року № 191000143 в оплату послуги за добовий небаланс за серпень 2020 року (код послуги 2220820);
частину передплати послуги замовленої потужності (код послуги 1140000) в сумі 3 679,443 тис. грн по договору транспортування природного газу від 16 грудня 2019 року № 191000143 в оплату за добовий небаланс за серпень 2020 року (код послуги 2220820).
23. Погодження проведення зазначених зарахувань відображено в акті звірки розрахунків за період з 1 липня 2020 року по 30 вересня 2020 року між товариством та ТОВ «Оператор ГТС України».
34. ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» здійснено кінцеву оплату за добовий небаланс природного газу за серпень 2020 року в термін 5 робочих днів після отримання рахунку - з 15 по 21 вересня 2020 року на загальну суму 18 126,311 тис. грн (з ПДВ), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
35. ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» надано копію акта звірки розрахунків за період з 1 липня 2020 року по 30 вересня 2020 року по договору на транспортування природного газу, укладеного між товариством та ТОВ «Оператор ГТС України» від 16 грудня 2019 року № 1910000143, відповідно до якого станом на 30 вересня 2020 року переплата ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» складала 1 235,46 тис. грн.
36. Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 10 грудня 2020 року № 650 ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» направлено до НКРЕКП письмові пояснення та обґрунтування (заперечення) від 10 грудня 2020 року.
37. Постановою НКРЕКП від 23 грудня 2020 року № 2688 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» на ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» накладено штраф у розмірі 102 000,00 грн за порушення вимог законодавства та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме - вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору в частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
38. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
39. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
40. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
41. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
42. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 травня 2022 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними, з огляду на наступне.
43. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
44. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
45. Доводом касаційної скарги є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» та пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов.
46. Неправильність застосування судами попередніх інстанцій вищезазначених норм законодавства скаржник вбачає у неврахуванні судами того, що вимоги до провадження ліцензіатом господарської діяльності з постачання природного газу згідно з пунктом 2.1 глави 2 Ліцензійних умов стосуються не всіх без винятку «інших нормативно-правових актів та нормативних документів», а лише тих, які безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю у сфері постачання природного газу.
47. Відтак, на думку скаржника, пункт 2.1 Ліцензійних умов, який передбачає додержання законодавства - вимог правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, в цілому, не встановлює конкретні специфічні вимоги в цій сфері господарювання.
48. Скаржник вважає, що відповідальність за незбалансованість портфоліо з балансування передбачена Кодексом ГТС у вигляді плати за небаланс, а саме - врегулювання негативного балансу визначено цим Кодексом в межах процедури комерційного балансування та умовами укладеного з ТОВ «Оператором ГТС України» договору транспортування природного газу від 16 грудня 2019 року № 1910000143.
49. Водночас, статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу» передбачена відповідальність саме за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, а не за порушення Кодексу ГТС України, відтак, цю норм Закону України «Про ринок природного газу» НКРЕКП застосувало до позивача неправильно.
50. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.
51. Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» НКРЕКП (далі також - Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
52. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до частини другої цієї ж статті Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
53. Пунктами 11 та 12 частини першої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства.
54. Відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
55. Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави.
56. Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі № 826/3880/18, від 28 вересня 2020 року у справі № 812/225/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 480/2675/20, від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а, від 8 липня 2021 року у справі № 160/1598/20, від 28 липня 2021 року у справах № 380/744/20 та № 280/160/20, від 13 серпня 2021 року у справі № 280/62/20 та від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21.
57. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що НКРЕКП проведена перевірка позивача, за результатом якої складено акт перевірки № 650 від 10 грудня 2020 року, в якому зафіксовано порушення ТОВ «ЗАКАРПАТГАЗ ЗБУТ» пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу у частині, яка стосується виконання вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, а саме - невчасне збалансування свого портфоліо балансування.
58. Отже, основним спірним питанням у цій справі є те, чи можна вважати недотримання пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору, що призвело до невчасного збалансування позивачем свого портфоліо балансування, порушенням пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов та, відповідно, чи може бути за таке порушення до позивача застосована відповідальність, передбачена статтею 59 Закону України «Про ринок природного газу».
59. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» до правопорушень на ринку природного газу віднесено, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» Регулятор, у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу, приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: від 3000 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на час виникнення спірних правовідносин - від 51 000 грн до 850 000 грн) - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню: за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню.
61. Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС портфоліо балансування - це сукупність подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу; підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період; реномінація - заявка на зміну підтвердженої номінації.
62. Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).
63. Згідно з положеннями глави 2 XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу може надавати торгове сповіщення на газову добу незалежно від надання номінації/реномінації на таку газову добу. Замовник послуг транспортування природного газу може надавати необмежену кількість торгових сповіщень протягом газової доби (D). Передача природного газу здійснюється на віртуальній торговій точці.
64. Відповідно до положень глави 3 розділу IV Кодексу ГТС з метою забезпечення комунікації між замовниками послуг транспортування, у тому числі для їх самоорганізації з метою врегулювання власних небалансів протягом газової доби (D) оператор газотранспортної системи повинен створити та підтримувати на інформаційній платформі дошку повідомлень. Дошка повідомлень є інструментом для публікації (оприлюднення) замовниками послуг транспортування повідомл