ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 160/877/21
адміністративне провадження № К/9901/31150/21, №К/9901/31140/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
при секретарі судового засідання Трубецької М. В.,
за участю:
представника відповідачів Кудіної Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (суддя Віхрова В.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року (судді: Щербак А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Одинадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
20 січня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Одинадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпропетровська обласна прокуратура, в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 23 грудня 2020 року про неуспішне проходження атестації за результатами проведення співбесіди прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами проведення співбесіди 23 грудня 2020 року на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора з`явились підсумки атестації Одинадцятої кадрової комісії, згідно з яких зазначено про прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження співбесіди прокурором ОСОБА_1 . Позивач уважає, що діюче законодавство не наділяє членів атестаційних комісії правом вирішувати питання можливості перебування особи на службі в прокуратурі виключно на підставі власного, суб`єктивного її сприйняття, оскільки такий підхід до оцінювання може призвести до прийняття необ`єктивних, необґрунтованих та, як наслідок, неправомірних рішень. Процедура проведення співбесіди, як етапу атестування, повинна бути достатньо прозорою з метою забезпечення того, щоб і сама особа, яка проходить співбесіду, керівники органу прокуратури, які реалізовують її результати, та суд, перевіряючи законність проведеного атестування, могли з`ясувати фактичні підстави, покладені в основу прийнятого атестаційною комісією рішення. Таке рішення, незалежно від форми його оформлення, повинно бути мотивованим, детальним, безстороннім, пропорційним і повним, відображати всі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття. Натомість, мотиви та підстави для прийняття рішення Одинадцятою кадровою комісією про неуспішне проходження атестації позивачу не відомі, копії документів, які були предметом дослідження кадрової комісії, не надано, та всупереч вимогам чинного законодавства у позивача взагалі відсутнє саме оскаржуване рішення. 16 грудня 2020 року на електронну адресу позивача від Одинадцятої кадрової комісії в порядку встановленим положенням надійшло звернення та запропоновано надати відповіді на поставлені Комісією запитання та надати підтверджуючі докази. 20 грудня 2020 року на електронну поштову адресу Комісії позивачем направлено відповіді на поставлені комісією запитання щодо розміру доходу від надання в оренду майна, умов оренди, чим зумовлена низька вартість оренди (ціна оренди) та надання підтверджуючих документів. Позивач вказує на те, що судження членів комісії щодо можливої низької вартості орендної плати не відповідають дійсності, зазначена орендна плата зумовлена станом приміщення та користування ними близькими родичами сім`ї, які займаються підприємницькою діяльністю. Щодо сплати податків у зв`язку із отриманням доходу від надання майна в оренду, позивачем вказано, що з метою підтвердження сум доходу, розміру орендної плати та сплаченого податку ОСОБА_1 направлено на адресу членів комісії наступні копії документів: копію податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2019 року №20567-5050-0465 щодо сплати суми податкового зобов`язання, земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік в розмірі 26474,54 грн. Так ОСОБА_1 сплачено за 2019 рік в повному обсязі суму земельного податку в розмірі 26736, 26 грн, про що надано Комісії копію квитанції №32 від 14 травня 2019 року. Таким чином земельний податок ОСОБА_1 сплачено у повному обсязі, порушень податкового законодавства не допущено. На підтвердження розміру орендної плати та отриманого доходу ОСОБА_1 надані копії податкових звітностей розрахованих сум доходу, нарахованих на користь фізичних осіб та утриманих з них податків. Позивач уважає, що ним документально підтверджено розмір орендної плати та отриманий дохід, про який орендарями відзвітовано у податкові органи. У зв`язку з викладеним, позивач уважає, що в повному обсязі виконав вимоги податкового та антикорупційного законодавства, задекларувавши своє майно та доход у порядку, встановленому Законом України «Про запобігання корупції». Згідно з довідками про проходження таємної перевірки доброчесності №1249 від 27 січня 2017 року, №5280 від 07 серпня 2017 року, 973 від 07 серпня 2018 ркоу ОСОБА_1 пройшов таємну перевірку доброчесності. Позивач уважає, що повноваження стосовно здійснення контролю, в тому числі щодо перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незалежно від посади, яку займає така особа, віднесені до виключної компетенції НАЗК, яка має відбуватися у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання корупції». Будь-яких рішень або повідомлень Національного агентства з питань запобігання корупції у відношенні позивача в частині задекларованих відомостей не виявлено. З огляду на викладене, позивач вважає, оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Одинадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №6 від 23 грудня 2020 року про неуспішне проходження атестації (за результатами проведення співбесіди) прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов`язків керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №284-к від 10 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 12 березня 2021 року.
Зобов`язано Дніпропетровську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області з 15 березня 2021 року.
Стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 березня 2021 року по 15 квітня 2021 року у розмірі 25492,08 грн.
Зобов`язано Офіс Генерального прокурора, Одинадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) або іншу уповноважену комісію, створену з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації у формі співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області з 15 березня 2021 року та в частині стягнення з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 25492,08 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Офісу Генерального прокурора, Одинадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) або іншу уповноважену комісію, створену з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації у формі співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. У задоволенні позову в цій частини відмовлено. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року залишено без змін.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації позивачем не відповідає критеріям обґрунтованості, оскільки відповідачами не надано доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття, достовірність даних, які були взяті кадровою комісією до уваги.
Відтак, суди зазначили, що відсутність у рішенні, прийнятому за наслідками атестації мотивів, з яких кадрова комісія дійшла висновку про неуспішне проходження атестації прокурором, слугує підставою для його скасування.
Дійшовши висновку про протиправність та скасування наказу в.о. керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про звільнення, а також рішення кадрової комісії, враховуючи вимоги статті 235 КЗпП України, суд поновив позивача на займаній посаді.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора та Дніпропетровська обласна прокуратура указують на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Офісом Генерального прокурора та Дніпропетровською обласною прокуратурою рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються відповідно до вимог пунктів 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження Офіс Генерального прокурора зазначає, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, а саме пп. 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», як підставу для звільнення згідно з пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», у подібних правовідносинах.
Також відсутній висновок щодо застосування пункту 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ щодо відповідності Порядку № 221 вимогам чинного законодавства, п. п. 9, 11, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113- IX та положень Порядку №221 (пункту 8 розділу І, розділ IV Порядку № 221).
Відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування пункту 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до окружної прокуратури лише у разі успішного проходження атестації, пункту 9 на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 12 щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній етиці та доброчесності, професійній компетентності прокурора, пункту 13 та пункту 15 щодо повноважень кадрових комісій при проведені співбесід отримувати інформацію в органах прокуратури та інших державних органах.
Обґрунтовуючи пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження скаржники зазначають, що на цей час існує необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 120/3458/20-а щодо застосування статтей 4, 11, 50 Закону України «Про запобігання корупції» та щодо виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції на перевірку декларацій прокурорів та обов`язкового отримання висновку НАЗК під час проходження прокурором атестації.
Позиція інших учасників справи
Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури, в якому позивач просить залишити без задоволення касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 жовтня 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у судовому засіданні на 27 жовтня 2022 року.
17 жовтня 2022 року від представника позивача до Суду надійшла заява про розгляд касаційних скаргу без участі позивача та його представника.
27 жовтня 2022 року представник відповідачів у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав, просив задовольнити їх повністю, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач працював в органах прокуратури з 19 серпня 2013 року.
08 жовтня 2019 року на підставі пункту 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» позивач звернувся до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі і для цього просив допуск до проходження атестації.
Відповідно до відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 (логін U20201026-4805) набрав 81 бал.
Відповідно до відомості про результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 (логін НОМЕР_1 ) набрав 92 бали - вербальний блок, 114 балів - абстрактно-логічний блок, 103 бали - середній арифметичний бал.
Рішенням №4 Другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 допущено до етапу співбесіди.
Рішенням Одинадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №6 від 23 грудня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації» прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області ОСОБА_1 вважається таким, що не успішно пройшов атестацію.
В обґрунтування рішення №6 від 23 грудня 2020 року комісією зазначено наступне:
ОСОБА_1 за договором дарування нерухомого майна від 22 квітня 2011 року отримав безоплатно від ПП «Глорія» (код ЄДРПОУ 20243029) у власність нежитлову будівлю загальною площею 256,1 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (ринок). Дослідження обставин набуття у власність ПП «Глорія» зазначеної житлової будівлі та правомірність укладення вищевказаного договору дарування, не входить до компетенції Комісії, а тому не були предметом дослідження Комісії.
Комісією досліджено, що відповідно до Декларацій за 2015-2019 рр., поданих прокурором, прокурор отримує дохід від здачі в оренду нерухомого майна в розмірі: 2015 рік - 12000,00 грн від ОСОБА_2 ; 2016 рік - 12000,00 грн від ОСОБА_2 ; 2017 рік - 12000,00 грн від ОСОБА_2 ; 2018 рік - 6000,00 грн від ОСОБА_2 , 6000,00 грн від ОСОБА_3 ; 2019 рік - 3000,00 грн від ОСОБА_2 ; 6000,00 грн - від ОСОБА_3 , 2000,00 грн - ОСОБА_4 .
З документів та пояснень наданих прокурором слідує, що вищевказане приміщення складається, зокрема, з торгових залів, розташованих на 1-му поверсі та кладових на 2-му поверсі, загальною площею 256,1 кв. м та використовується орендарями для продажу побутових товарів.
На запитання членів Комісії щодо вартості оренди, прокурор надав:
- договір оренди від 01 травня 2019 року, укладений між прокурором та ОСОБА_3 , згідно якого в оренду здається 40 кв.м площі приміщення на 1-му поверсі, вартість оренди становить 500 грн. щомісячно,
- договір оренди від 01 січня 2019 року, укладений між прокурором та ОСОБА_2 , згідно якого в оренду здається 40 кв.м площі приміщення на 1-му поверсі, вартість оренди становить 500,00 грн щомісячно;
- договір оренди від 01 вересня 2019 року, укладений між прокурором та ОСОБА_4 , згідно якого в оренду здається 40 кв.м площі приміщення на 1-му поверсі, вартість оренди становить 500,00 грн щомісячно.
На запитання членів комісії, чому щомісячна орендна плата за користування вищевказаним приміщенням становить фактично 12,5 грн за 1 кв.м, що є значно нижче ринкової, прокурор переконливої відповіді не надав.
Натомість, прокурор повідомив, що коштів від здачі в оренду вищевказаного об`єкту нерухомості не отримує.
З урахуванням наведеного, Комісія прийшла до висновку, що у прокурора відсутня необхідна морально-етична складова, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго відношення до громадян та чесності у способі власного життя та виконанні своїх обов`язків; прокурор не володіє достатнім рівнем професійної етики та доброчесності, що сприяє формуванню довіри до прокуратури.
Наказом виконувача обов`язків керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №284к від 10 березня 2021 року позивача звільнено з посади прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 12 березня 2021 року.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Комісії та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 4 Закону №1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року, далі - Закон №113-IX) до Закону №1697-VII були внесені зміни.
Зокрема, в тексті Закону №1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно на "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом, усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-ІХ, встановлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно із пунктом 11 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Пунктом 14 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена Розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Пунктами 6-8 розділу I Порядку № 221 визначено, що атестація включає в себе три етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку №221, особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
Згідно з пунктом 7 Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 розділу IV Порядку №221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до співбесіди.
До початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями та навичками.
Для виконанням практичного завдання прокурору видається чистий аркуш (аркуші) паперу з відміткою комісії. Комісія, у разі наявності технічної можливості, може забезпечити виконання прокурорами практичного завдання за допомогою комп`ютерної техніки.
Пунктами 8-11 розділу IV Порядку №221 визначено, що співбесіда проводиться кадровою комісією з прокурором державною мовою в усній формі. Співбесіда з прокурором може бути проведена в один день із виконанням ним практичного завдання.
Для проведення співбесіди кадрова комісія вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі про:
1) кількість дисциплінарних проваджень щодо прокурора у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та їх результати;
2) кількість скарг, які надходили на дії прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів України, з коротким описом суті скарг;
3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: а) відповідність витрат і майна прокурора та членів його сім`ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, у тому числі копії відповідних декларацій, поданих прокурором відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції; б) інші дані щодо відповідності прокурора вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; в) дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики; г) матеріали таємної перевірки доброчесності прокурора;
4) інформацію про зайняття прокурором адміністративних посад в органах прокуратури з копіями відповідних рішень.
Фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності. Кадровою комісією під час проведення співбесіди та ухвалення рішення без додаткового офіційного підтвердження можуть братися до уваги відомості, отримані від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно).
Дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду (далі - матеріали атестації), здійснюється членами кадрової комісії.
Перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).