ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 820/11258/15
адміністративне провадження № К/9901/31925/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 (суддя Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 (головуючий суддя Бегунц А.О., судді Старостін В.В., Рєзнікова С.С.) у справі №820/11258/15 за позовом Комунального підприємства "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» (далі- позивач, Підприємство), звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, яка ухвалою Верховного Суду від 31.10.2022 замінена на її правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, податковий орган), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000642201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств всього на суму 2 864 983, 50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1 909 989,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 954 994, 50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000652201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього на суму 3 429 888, 00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2 286 592,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 1 143 296, 00 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємство посилалось на безпідставність висновків податкового органу, відображених в акті проведеної ним перевірки, а в подальшому у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, про порушення ним положень податкового законодавства та формування відповідних податкових вигод за результатами господарських операцій із контрагентами ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", ТОВ "Омега-Опт-Торг", які, як вважає останній, фактично не відбулися, натомість такі господарські операції є реальними, а їх виконання підтверджується сукупністю належних доказів (первинних документів).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016, позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 26.10.2015 року №0000642201 та №0000652201.
Приймаючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи й наявні у ній докази, дійшли висновку, що операції між позивачем та його контрагентами ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", ТОВ "Омега-Опт-Торг" фактично проведені та належним чином документально оформлені; Підприємством дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування показників податкової звітності, а висновки контролюючого органу про нереальність таких господарських операцій є необґрунтованими.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилався на те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою наявність помилок у первинних документах, допущених при їх оформленні, відсутність доказів проведення у повному обсязі розрахунків позивача з контрагентами, а також недостатність трудових ресурсів у таких контрагентів для виконання укладених договорів. Просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, у яких зазначено, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено всі обставини справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято законні і обґрунтовані рішення. Вказує на те, що в акті перевірки не наведено фактичних порушень позивачем вимог законодавства, а висновки сформовано виключно на припущеннях, побудованих на податковій інформації, отриманій відносно контрагентів Підприємства, яка свідчить про недобросовісність таких контрагентів та нереальність спірних господарських операцій, однак не підтверджується належними доказами. Наголошував на тому, що на підставі висновків податкового органу про порушення КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» вимог податкового законодавства було відкрито кримінальне провадження №32016220000000007 від 16.01.2016 за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб позивача, яке в подальшому закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
В подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду й відповідно до пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.08.2015 по 01.09.2015 відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Лагуна 057" за період з 01.08.2014 по 30.09.2014 та з 01.12.2014 по 31.01.2015; ТОВ ТВП "Астек" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 та з 01.03.2015 по 31.03.2015; ТОВ "НПП "Укренергострой" за період з 01.09.2014 по 31.10.2014 та з 01.12.2014 по 31.12.2014; ТОВ "Ресурс Плюс" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014; ПП "Солметснаб" за період з 01.08.2014 по 31.01.2015; ТОВ "БК "Дуоліт" за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 та з 01.08.2014 по 31.01.2015; ТОВ "БДУ" за період з 01.11.2014 по 30.12.2014; ТОВ "БК "Рубікон-Альфа" за період з 01.12.2014 по 31.12.2014; ТОВ "Омега-Опт-Торг" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, за результатами якої складено акт від 08.09.2015 №328/20-34-22-02-05/37763844.
Відповідно до висновків цього акта перевіркою встановлено порушення: підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, а саме завищено показник витрат в загальній сумі 10 611 049, 0 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 10 611 049,0 грн., внаслідок чого виявлено заниження податку на прибуток на загальну суму 1 909 989,0 грн.; пунктів 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит в загальній сумі 2 286 592, 00 грн., в т.ч. за жовтень 2014 року в сумі 29 318,00 грн., за листопад 2014 року в сумі 1 047 625,00 грн., за грудень 2014 року на суму 1 045 267 грн., за січень 2015 року на суму 164 382 грн., що призвело до заниження Підприємством податку на додану вартість на загальну суму 2 286 592, 00 грн.
Як вбачається з акта перевірки, його висновки сформовано на підставі аналізу відповідачем податкової інформації, отриманої від інших податкових органів, а саме:
- від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області надійшов лист застереження від 27.04.2015 №1504/7/20-31-22-03-12 «Про неможливість підтвердження господарських відносин ТОВ «Омега-опт-торг» з платниками податків», відповідно до якого дане товариство здійснювало діяльність, пов`язану із наданням податкової вигоди третім особам;
- від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Мнідоходів у Харківській області надійшла довідка від 20.01.2015 №4/20-31-22-03-07/38772907 щодо результатів проведеної зустрічної звірки відносно господарських відносин ТОВ «Лагуна 057» з постачальником ТОВ «Сінтра Юг», відповідно до якої реальність взаємовідносин між цими юридичними особами не підтверджено;
- від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Мнідоходів у Харківській області надійшла податкова інформація від 04.06.2015 №1929/7/20-31-22-03-12, відповідно до якої ТОВ «Лагуна 057» здійснювало діяльність, направлену на надання податкової вигоди третім особам;
- від Основянської ОДПІ м. Харкова надійшла довідка від 15.01.2015 №83/20-38-22-03-08/38280107, складена за результатами зустрічної звірки, у якій вказано про неможливість підтвердження реальності господарських відносин ТОВ «БК «Дуоліт» з постачальником ТОВ «Юкон Союз» та подальший рух товарно-матеріальних цінностей до позивача, оскільки надійшли відомості про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юкон Союз»;
- від Основянської ОДПІ м. Харкова надійшла довідка від 06.11.2014 №4490/20-38-22-03-08/38280107, складена за результатами проведеної звірки, відповідно до якої отримано інформацію про непідтвердження господарських відносин ТОВ «БК «Дуоліт» з ТОВ «БК «Прайм» та подальший рух товарно-матеріальних цінностей до позивача, з огляду на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Прайм»;
- від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова отримано акт від 24.12.2014 №6060/20-30-22-03/35350836, відповідно до якого ПП «Солметснаб» допущено порушення вимог податкового законодавства, зокрема, в ході господарсько-правових взаємовідносин із КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство»;
- від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надійшла податкова інформація від 18.02.2015 №1304/7/20-30-22-03/33677118, відповідно до якої ТОВ «НПП «Укренергострой» здійснює діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам;
- відносно ТОВ «БК «Рубікон-альфа» отримано податкову інформацію від 15.06.2015 №2518/20-30-22-03/39136696, відповідно до якої встановлено проведення транзитних операцій від ТОВ «Стейпл Стандарт».
Також, в акті перевірки податковим органом зазначено, що видаткові накладні, складені ТОВ «Омега-опт-торг» не містять відомостей про посади та прізвища осіб, що їх підписали, дату їх складання. Що ж до ПП "Солметснаб", ТОВ "Лагуна 057", ТОВ "НПП "Укренергострой", ТОВ "БК Дуоліт", ТОВ "БК Рубікон-Альфа", то вказано, що ці контрагенти не могли виконати роботи, передбачені субпідрядними договорами, укладеними із позивачем, оскільки зібрана податкова інформація не відображає отримання даними суб`єктами господарювання послуг від фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, натомість КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» має в своєму розпорядженні значний штат працівник, які мають відповідну кваліфікацію для виконання робіт, які виконувались переліченими контрагентами.
Позивачем подано заперечення на акт перевірки від 08.09.2015 №328/20-34-22-02-05/37763844, за результатом розгляду яких висновки перевірки залишено контролюючим органом без змін, про що платника податків повідомлено листом від 26.10.2015 №5424/20-34-22-05-16.
На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000642201 від 26.10.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств всього на суму 2 864 983,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 1 909 989,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 954 994,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000652201 від 26.10.2015, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього на суму 3 429 888,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 2 286 592,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 1 143 296,00 грн.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, які застосовуються у редакції, чинній на момент таких правовідносин.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частина друга стат