ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 823/1053/18
адміністративне провадження № К/9901/1597/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 823/1053/18
за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни, треті особи - ОСОБА_1 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 (суддя Руденко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Шурко О.І.),
ВСТАНОВИВ:
Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ у Черкаській області Ільченка І.С. (далі - відповідач, Інспектор), треті особи - ОСОБА_1 , Державна архітектурно-будівельна інспекція України, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Інспектора від 01.12.2017 №1270.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскарженим рішенням відповідача протиправно скасовано дію будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 08.07.2015 №889-бп, виданого управлінням планування та архітектури департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради, так як жодних порушень законодавства з боку позивача під час видачі останнього допущено не було.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, позов задоволено.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.07.2015 управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради ОСОБА_1 було видано будівельний паспорт № НОМЕР_1 на реконструкцію господарської будівлі в житловий будинок по АДРЕСА_1 .
На підставі направлень від 10.10.2017 №49 та від 09.11.2017 №49/1 головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко І.С. та Шинкарук С.М. проведено планову перевірку дотримання управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.11.2017, яким встановлено такі порушення при видачі будівельного паспорта №889-бп від 08.07.2015:
- копія документа, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою не засвідчена в установленому порядку, що є порушенням пункту 2.1 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2011 №103 (далі - Порядок);
- схема забудови земельної ділянки, яка входить до складу будівельного паспорта, оформлена з порушенням пункту 2.10, додатку 3 Порядку, а саме: не зазначені червоні лінії, лінії регулювання забудови, місця до інженерних мереж тощо;
- будівельний паспорт не відповідає положенням містобудівної документації на місцевому рівні (зонінгу), що є порушенням пункту 1.4 розділу І Порядку.
На підставі акта перевірки головним інспектором будівельного нагляду Ільченко І.С. було прийнято рішення №1270 від 01.12.2017, яким скасовано дію будівельного паспорта №889-бп від 08.07.2015.
Не погоджуючись з таким рішенням Інспектора, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що оскаржене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки згідно Плану зонування території, затвердженого рішенням сесії Черкаської міської ради №2-513 від 04.12.2014, земельна ділянка по вул.Б.Хмельницького, 68 в м.Черкаси відноситься до зони Ж-4п, переважними видами використання якої є, зокрема, 1-4 поверхові індивідуальні житлові будинки, що існували на момент розроблення зонінгу. Господарська ж будівля, на реконструкцію якої видано будівельний паспорт №889-бп від 08.07.2015, існувало на час прийняття Плану зонування території та в результаті реалізації намірів реконструкції (надбудова мансардного поверху) не суперечитиме зонінгу по поверхності.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем фактично видано будівельний паспорт на здійснення будівництва (реконструкції) нового об`єкту у зоні Ж-4п, на якій згідно з Планом зонування території міста Черкаси не передбачено можливості проведення будівництва нових індивідуальних житлових будинків та господарських споруд.
Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження ДАБІ у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698).
Так, згідно з положеннями статті 41-1 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком № 698.
Пунктами 2-3 вказаного Порядку закріплено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Аналізуючи наведене в сукупності можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Разом з цим, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й до дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Положеннями статті 2 КАС України закріплено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За правилами пункту 5 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.