ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01 листопада 2022 року
справа № 240/32482/21
адміністративне провадження № К/990/28113/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
cуддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у складі суддів Ватаманюка Р. В., Сапальової Т. В., Капустинського М. М.,
у справі № 240/32482/21
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області від 24 вересня 2021 року №0008920/09-01/2886313892 та №0008917/09-01/2886313892.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року адміністративний позов задоволений частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням 04 червня 2022 року податковий орган подав апеляційну скаргу на це рішення (засобами поштового зв`язку) разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи пропуск строку обставинами, пов`язаними з військовою агресією Російської Федерації проти України та простоєм у Головному управлінні ДПС у Житомирській області.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року справу №240/32482/21 витребувано з суду першої інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків, який продовжено ухвалою суду від 19 липня 2022 року.
05 серпня 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції податковий орган надав клопотання на виконання вимог ухвали суду та додав до нього платіжне доручення №911 від 02 серпня 2022 року за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишено без руху.
09 вересня 2022 року податковий орган подав до суду клопотання про усунення недоліків, обґрунтовуючи пропуск строку на апеляційне оскарження подіями, пов`язаними із збройною агресією Російської Федерації проти України та простоєм у Головному управлінні ДПС у Житомирській області.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 18 жовтня 2022 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу №240/32482/21 з суду першої інстанції.
27 жовтня 2022 року справа №240/32482/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
Відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу Суду не надано.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, контролюючий орган в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи.
Суд зазначає, що при поданні апеляц