Постанова
Іменем України
01 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 757/24445/21-ц
провадження № 61-9163св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на додаткову постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І., від 17 серпня 2022 року, і виходив із наступного.
Історія справи
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив суд визнати його батьком малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати
ОСОБА_2 звернутися до компетентних органів і здійснити усі необхідні дії для внесення змін до усіх документів дитини, які видані на території Сполучених Штатів Америки та України, направлені на зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та внесення відомостей про батька ОСОБА_1 , громадянина Сполучених Штатів Америки, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_1 батьком малолітнього ОСОБА_5 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у медичному центрі «Провіденс Тарзана» міста Тарзана округу Лос-Анжелес штат Каліфорнія Сполучених Штатів Америки.
Зобов`язано ОСОБА_2 звернутися до компетентних органів та здійснити всі необхідні дії для внесення змін до усіх документів дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які видані на території Сполучених Штатів Америки та України, зокрема але не виключно, свідоцтва про народження дитини, паспортних документів дитини, направлених на зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » та внесення відомостей про батька ОСОБА_1 , громадянина Сполучених Штатів Америки, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України.
Повернуто ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позов, а саме 454, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454, 00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог, з огляду на участь позивача у житті дитини, результатe тесту на батьківство, а також визнання відповідачкою позовних вимог.
Зазначене рішення оскаржив в апеляційному порядку ОСОБА_8 , який не брав участі у справі, однак посилався на те, що указане рішення суду порушує його права, свободи та законні інтереси та є таким, що ухвалене без належного дослідження обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказував, що оскаржуване рішення стосується його особистих немайнових прав, законних інтересів та батьківських обов`язків по відношенню до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який насправді є саме його сином.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2022 року задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , скасовано рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 червня 2021 року та ухвалено у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та про внесення змін до запису про батька дитини.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розгляд цієї справи помилково проведено без участі ОСОБА_9 , який вважає себе батьком дитини та який до розгляду цієї справи ініціював інший судовий спір щодо дитини, а незалучення ОСОБА_9 до участі у справі порушує його права та інтереси, ставить під загрозу реалізацію ним права на пред`явлення позову про визнання батьківства.
Короткий зміст заяви про розподіл судових витрат
01 серпня 2022 року представник ОСОБА_9 - ОСОБА_11 звернулася до Київського апеляційного суду із заявою про стягнення судових витрат, у якій просила стягнути з позивача на користь ОСОБА_9 понесені у цій справі судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі
1 362,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 808,00 євро, що еквівалентно 141 369,71 грн, а також інших судових витрат, понесених при розгляді справи, в розмірі 981,21 євро, що еквівалентно 31 105,56 грн.
На обґрунтування поданої заяви в частині розміру витрат на правничу допомогу представник ОСОБА_9 - ОСОБА_11 надала копію договору про надання правової допомоги від 01 вересня 2020 року
№ 3532/01-2020, довідку щодо розміру погодинних ставок фахівців Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Астерс», звіт про надані юридичні послуги та понесені витрати від 28 липня 2022 року (клієнт ОСОБА_8 , справа № 757/24445/21-ц) на суму 3 808,00 євро, рахунок на сплату послуг юридичного супроводу у справі № 757/24445/21-ц.
В частині вимог про відшкодування інших судових витрат у справі представник ОСОБА_9 - ОСОБА_11 зазначила про витрати на придбання авіаквитків для прибуття ОСОБА_9 до України з метою участі у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи на загальну суму 298,50 євро, а також вартість проживання ОСОБА_9 в готелі у розмірі 682,71 євро.
Стислий виклад заперечень проти заяви про розподіл судових витрат
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_12 заперечував проти задоволення заяви представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 в частині стягнення з нього витрат на правничу допомогу у розмірі 3 808,00 євро та інших судових витрат у розмірі 981,21 євро. В частині розподілу судового збору, сплаченого ОСОБА_13 за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362,00 грн, позивач не заперечував.
Заперечуючи проти задоволення вимог ОСОБА_9 про стягнення витрат на правничу допомогу, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 посилався на недоведеність належними доказами таких витрат, а також їх необґрунтований розмір. Вважав заявлений розмір витрат на правничу допомогу завищеним , не співмірним із складністю справи та виконаними адвокатами роботами. Зосереджував також увагу на тому, що частина суми стосується юридичного супроводу при проведенні експертизи у справі, яка фактично не була проведена та у проведенні якої не було необхідності, з огляду на те, що судове рішення апеляційного суду було ухвалене за відсутності цього доказу.
Короткий зміст судового рішення
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 17 серпня
2022 року заяву представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 про стягнення судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі
1 362,00 грн, професійної правничої допомоги у розмірі 2 808,00 євро, що еквівалентно 104 245,36 грн.
У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.
Ухвалюючи додаткове судове рішення про розподіл судових витрат у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на користь ОСОБА_9 підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним за подання апеляційної скарги, а також витрати на правничу допомогу у розмірі, еквівалентному 2 808,00 євро, які суд вважав співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, а також такими, що відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, пропорційними до предмета спору та доведеними.
Відмовивши у відшкодуванні інших судових витрат (на проїзд та проживання), апеляційний суд вважав їх необґрунтованими, оскільки заявником не доведено їх необхідності.
Узагальнені доводи касаційної скарги
17 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 17 серпня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким заяву
ОСОБА_9 про стягнення судових витрат задовольнити частково, стягнути на користь ОСОБА_9 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 362,00 грн, а у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 рокуу справі № 922/445/19, та постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 01 червня 2018 року у справі № 904/8478/16, від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 911/739/15, від 19 лютого 2019 року у справі № 917/1071/18, від 12 березня 2020 року у справі № 904/1878/19, від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на те, що витрати ОСОБА_9 на правничу допомогу не є достатнім чином обґрунтованими та документально підтвердженими. Особа, яка подала касаційну скаргу, зосереджує увагу на тому, що наданий звіт про юридичні послуги не містить ні печатки, ні підпису уповноваженої особи, розмір витрат є втричі більшим від попереднього розрахунку, при цьому з наданих документів неможливо встановити чи були прийняті та оплачені ОСОБА_13 зазначені послуги.
Посилається заявник також на участь двох адвокатів у одному судовому засіданні, на невідповідність заявлених до відшкодування витрат принципам розумної необхідності, співмірності зі складністю справи, ринковими цінами та фінансовим станом обох сторін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 757/24445/21-ц за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року.
05 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 757/24445/21-ц.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
07 жовтня 2022 року представник ОСОБА_9 - ОСОБА_10 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 17 серпня 2022 року - без змін.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що оскаржене судове рішення апеляційного суду ухвалене з правильним застосуванням норм процесуального права, а касаційна скарга є необґрунтованою, зводиться до переоцінки доказів.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.