Постанова
Іменем України
13 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 753/14104/18
провадження № 61-5037св22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Товарна біржа «Електронні торгові системи»,
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 ,
особа, яка подає касаційну скаргу - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О., у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Товарної біржі «Електронні торгові системи», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , про визнання недійсними електронних торгів,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), Товарної біржі «Електронні торгові системи», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , про визнання недійсними електронних торгів.
Позовна заява обґрунтована тим, що 25 квітня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 150102044841023, за яким позивач отримав кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 115 000 грн.
На забезпечення виконання кредитних зобов`язань між позивачем та банком був укладений іпотечний договір від 25 квітня 2013 року, відповідно до якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_1 , що належала позивачу.
У грудні 2013 року ОСОБА_4 повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами на користь нового кредитора ПАТ «Дельта Банк».
27 липня 2017 року із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А. В. від 02 березня 2016 року проведена державна реєстрація права власності на належну позивачу квартиру на користь ПАТ «Дельта Банк». Про здійснення державної реєстрації права власності на квартиру за ПАТ «Дельта Банк» позивач не повідомлявся.
24 липня 2018 року були проведені електронні торги щодо продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_2 .
Позивач вважав, що відповідачем безпідставно набуто право власності на квартиру, оскільки банком було порушено порядок звернення стягнення на майно, а саме жодних повідомлень про звернення стягнення і про намір до вчинення таких дій стосовно квартири з боку банку та/або нотаріуса до позивача не надходило. Відсутнє підтвердження факту невиконання умов кредитного та іпотечного договорів. Порушено порядок державної реєстрації речових прав, оскільки банком та державним реєстратором не було проведено перевірки виконання позивачем (як боржником) кредитного договору. Порушено порядок проведення торгів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо добросовісного виконання обов`язку про повернення суми кредиту.
Оскільки на момент реалізації ПАТ «Дельта Банк» у позасудовому порядку існувала прострочена заборгованість, останній зареєстрував за собою право власності на квартиру на законних підставах.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 липня 2021 року.
Ухвала суду мотивована тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ОСОБА_3 , оскільки права, на захист яких подано нею апеляційну скаргу, належать іншим особам.
ОСОБА_3 не надано доказів, які б підтверджували, що вона на час проведення електронних торгів на спірну квартиру була її безумовним співвласником, оскільки ОСОБА_3 не перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 на час набуття останнім права власності на спірну квартиру, що була придбана ОСОБА_2 на оспорюваних електронних торгах, а тому право спільної сумісної власності на цю квартиру не є таким, що презюмується.
Надані ОСОБА_3 рішення Дарницького районного суду м. Києва
від 17 січня 2022 року про встановлення факту перебування її з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах з 01 січня 2010 року, та нотаріально посвідчений договір про спільне проживання чоловіка та жінки від 13 серпня 2021 року датовані після подій: укладення іпотечного договору, реєстрації права власності на спірну квартиру на підставі іпотечного застереження та відчуження кредитором квартири на електронних торгах новому власнику ОСОБА_2 .
Крім того, судом та нотаріусом не було встановлено очевидних та безумовних обставин належності ОСОБА_3 права спільної сумісної власності на спірну квартиру.
Обставини правомірності набуття кредитором ПАТ «Дельта Банк» права власності на спірну квартиру та правомірності набуття новим власником ОСОБА_2 права власності на цю квартиру були предметом перевірки у судовому порядку, під час чого не було встановлено порушених прав ОСОБА_4 та не спростовано набуття права власності на спірну квартиру новими власниками.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, у якій, з урахуванням уточнень, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду.
У касаційній скарзі скаржник посилається на підстави касаційного оскарження визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі застосовано норму права, передбачену статтею 60 СК України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі
№ 760/16783/15-ц (провадження № 61-13331св21), від 19 травня 2020 року у справі № 361/2822/17 (провадження № 61-13609св19), від 01 червня 2020 року у справі № 619/3544/17 (провадження № 61-8926св19),
від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження
№ 61-43734св18), від 12 травня 2020 року у справі № 243/5477/15-ц (провадження № 61-46081св18), від 06 травня 2020 року у справі
№ 640/13553/14-ц (провадження № 61-48240св18).
Скаржник зазначала, що відповідно до пункту 3.1 нотаріально посвідченого договору про спільне проживання чоловіка та жінки від 13 серпня 2021 року сторони домовились, що майно набуте ними та/або одним з них за період спільного проживання однією сім`єю, починаючи з 01 січня 2010 року, належить чоловікові та жінці на праві спільної сумісної власності, незалежно від самостійного заробітку (доходу) кожного з них.
Квартира була придбана ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за спільні кошти та за спільною згодою була зареєстрована на ім`я ОСОБА_4 .
Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 квітня 2013 року серія НОМЕР_1 , виданим реєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Києві та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 квітня 2013 року серія СЕК № 492754.
Зазначала, що посилання апеляційного суду на те, що сторонами у нотаріально посвідченому договорі про спільне проживання чоловіка і жінки від 13 серпня 2021 року не вказано конкретного переліку майна є безпідставним, оскільки сторони, керуючись презумпцією свободи договору, погодили у якості кваліфікуючої ознаки майна період за який воно набувалось.
Також вказувала на недобросовісність поведінки ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 , які мали можливість встановити зареєстровану особу ОСОБА_3 та наявні її майнові інтереси щодо спірної квартири, що суперечить висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20).
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив відхилити касаційну скаргу ОСОБА_3 , а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 липня 2021 року та відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2022 року. Витребувано цивільну справу № 753/14104/18 з Дарницького районного суду м. Києва.
У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла справа № 753/14104/18.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 квітня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 150102044841023, за умовами якого останній отримав кредитну лінію з кредитним лімітом у розмірі 115 000 грн в строки та на умовах, визначених договором, строк повного виконання кредитних зобов`язань за яким наступає 25 квітня 2018 року (т. 1 а. с. 12).
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, між сторонами кредитного договору укладено іпотечний договір від 25 квітня 2013 року, предметом якого є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на праві власності.
Відповідно до пунктів 5.7, 7.5 договору іпотеки від 25 квітня 2013 року позивач добровільно передбачив в момент його укладання можливі наслідки невиконання умов кредитного договору, зокрема надавши іпотекодержателю право позасудового звернення стягнення на заставне майно, в порядку, визначеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
02 грудня 2013 року між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором ПАТ «Астра Банк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює АТ «Астра Банк», як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Астра Банк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати замість АТ «Астра Банк» від боржників повного, належного та реального виконання за кредитними та забезпечувальними договорами.
У грудні 2013 року позивачем від банку було отримано повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договорами на користь нового кредитора ПАТ «Дельта Банк» (т. 1 а. с. 15).
Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов`язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги за кредитним договором від 25 квітня 2013 року № 150102044841023.
Враховуючи, що банк отримав право вимоги за кредитним договором від 25 квітня 2013 року № 150102044841023, позивачем не дотримано належного виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк звернувся до нотаріуса для реєстрації права власності на предмет іпотеки за банком на підставі іпотечного застереження.
ОСОБА_4 не погоджуючись із рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А. В. від 02 березня 2016 року про державну реєстрацію права власності на об`єкт житлової нерухомості - однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ПАТ «Дельта Банк» звертався з позовом до суду, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А. В. від 02 березня 2016 року про державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року у справі № 753/13859/17 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ «Дельта Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова А. В., третя особа: ОСОБА_2 , про визнання рішення незаконним, скасування рішення про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 від 25 лютого 2016 року, номер запису про право власності 13534278.