ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/2653/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянув касаційні скарги першого заступника керівника Київської міської прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Козир Т. П., Кравчук Г. А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 (суддя Чебикіна С. О.) у справі
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд»
про розірвання договору, припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки,
СУТЬ СПОРУ
1. Між Київською міською радою (далі - Київрада) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» (далі - ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд») було укладено договір на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою для обслуговування та експлуатації виробничої бази.
2. Однак, за твердженням першого заступника керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» порушує умови договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою, оскільки використовує її не за цільовим призначенням, а саме здійснює будівництво житлового комплексу.
3. У зв`язку з цим прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Київради з позовом до ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» про розірвання договору тимчасового користування земельною ділянкою, припинення права тимчасового користування та зобов`язання повернути земельну ділянку Київраді.
4. Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою суду апеляційної інстанції змінено рішення місцевого господарського суду шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного господарського суду, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
5. Прокурор, а також Товариство з обмеженою відповідальністю «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» як особа, яка не брала участь у розгляді справи, та, на її думку, суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки, не погодились із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій та звернулися із касаційними скаргами до Верховного Суду.
6. Верховний Суд закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» та частково задовольнив касаційну скаргу прокурора, виходячи з такого.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
7. У лютому 2021 року прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київради з позовом до ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва (далі - спірна земельна ділянка), укладений між Київрадою та ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд», який зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 04.04.2001 за № 66-5-00053 (далі - спірний договір), а право користування спірною земельною ділянкою зареєстроване в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2015 за № 11440307; про припинення ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» права користування спірною земельною ділянкою та про зобов`язання ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» повернути Київраді вищевказану земельну ділянку.
8. На обґрунтування позову прокурор посилається на те, що ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» використовує спірну земельну ділянку не за її цільовим призначенням.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. 06.04.2001 на підставі рішення Київради від 27.04.2000 № 110/831 «Про оформлення права користування земельними ділянками» між Київрадою та ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» було укладено спірний договір, відповідно до пункту 1.1 якого Київрада надає, а ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» приймає у тимчасове користування спірну земельну ділянку згідно з планом землекористування, що додається.
10. Пунктом 1.2 спірного договору передбачено, що земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-А у Дніпровському районі м. Києва.
11. У пункті 3.1 спірного договору передбачено, що Київрада має право в разі використання землекористувачем земельної ділянки не за цільовим призначенням або не у відповідності з генеральним планом будівництва достроково розірвати цей договір.
12. У відповідності до пункту 3.2 спірного договору землекористувач має право: самостійно господарювати на землі згідно з цільовим призначенням земельної ділянки; переважного поновлення договору після закінчення строку його дії та за інших рівних умов; зводити будівлі та споруди згідно з проектом та генеральним планом будівництва, затвердженими в установленому законодавством порядку і при наявності ордеру на виконання будівельних робіт.
13. Крім того, у пункті 3.2 спірного договору визначено, зокрема, такі обов`язки землекористувача: виконувати вимоги діючого законодавства; використовувати землю згідно з цільовим призначенням; охороняти земельну ділянку від самовільного захоплення та самовільної забудови іншими суб`єктами.
14. ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» є власником будівель, розташованих на спірній земельній ділянці, - виробничої бази.
15. 14.11.2014 між ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» укладено договір № 14/11-14 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-А у Дніпровському районі, згідно з умовами якого сторони зобов`язуються збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією.
16. За умовами цього правочину: об`єкт (об`єкт будівництва) - житловий комплекс, будівництво якого планується на спірній земельній ділянці, а також будь-які інженерно-технічні споруди безпосередньо з ним пов`язані.
17. 19.12.2014 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) видано містобудівні умови.
18. У подальшому, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» дозвіл на виконання будівельних робіт: «Будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-А в Дніпровському районі м. Києва» від 03.11.2015 № ІУ115153072151.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
19. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 у задоволенні позову відмовлено.
20. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що Київрада не надала доказів на підтвердження використання ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» земельної ділянки не за цільовим призначенням. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що Генеральним планом міста Києва, затвердженим рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804, спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, тобто наміри забудови, будівництво житлового комплексу відповідають містобудівній документації на місцевому рівні; землекористувач може самостійно визначити вид використання земельної ділянки в межах вказаної категорії, що встановлено постановою Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 640/14207/19, та в силу вимог частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказуванню. Також суд першої інстанції зазначив, що право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться об`єкти нерухомості, перейшло до відповідача в силу статті 120 Земельного кодексу України, статей 375, 377 Цивільного кодексу України, а також те, що надмірне втручання у право власності відповідача суперечитиме критерію пропорційності.
21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
22. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що Київрада як власник спірної земельної ділянки рішень про зміну її цільового призначення не приймала, використання земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків у встановленому законодавством порядку не дозволяла, ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» порушує умови використання спірної земельної ділянки, оскільки вона відводилась для обслуговування та експлуатації виробничої бази (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), натомість ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» використовує її фактично для будівництва багатоквартирних житлових будинків (землі житлової та громадської забудови).
23. Разом з тим, за твердженням апеляційного господарського суду, обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним, позовна вимога про розірвання спірного договору та її повернення, за умови знаходження на цій земельній ділянці нерухомого майна, що належить ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» на праві власності, не може бути визнана законною з огляду на приписи положень статей 316, 317 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг прокурора та ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД»
24. У червні та липні 2022 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги прокурора та ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» як особи, яка не брала участь у розгляді справи, та, на її думку, суд вирішив питання про її права, інтереси та обов`язки, відповідно.
25. Прокурор у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
26. ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги прокурора та заперечень на неї
27. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
28. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, прокурор посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 08.09.2020 у справі № 920/418/19 та постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 911/3738/17, від 21.01.2021 у справі № 921/266/18, від 03.03.2021 у справі № 915/161/20, від 07.09.2021 у справі № 910/597/18, від 22.12.2021 у справі № 910/237/21, щодо застосування положень статей 15, 651 Цивільного кодексу України, статей 141, 152 Земельного кодексу України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» при оцінці належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача.
29. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав належної оцінки поданому позивачем на вимогу суду доказу, а саме акту обстеження спірної земельної ділянки від 29.10.2021 № 21-0760-04, з якого вбачається, що на земельній ділянці проводяться будівельні роботи зі спорудження багатоповерхових житлових будинків.
30. Учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу прокурора, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Доводи касаційної скарги ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» та заперечень на неї
31. Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
32. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 916/1998/19, від 31.05.2021 у справі № 826/1581/18, від 14.07.2021 у справі № 826/16124/18, щодо застосування положень статті 20 Земельного кодексу України, статей 24 та 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
33. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, який вирішує правову колізію у випадку невідповідності містобудівної документації цільовому призначенню земельної ділянки, визначеному відповідно до Земельного кодексу України, у разі якщо земельна ділянка передавалася в користування до набуття чинності нового Земельним кодексом України та до набуття чинності класифікатором видів цільового призначення земель.
34. ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» також зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо дотримання цільового призначення земельної ділянки, у разі його визначення з порушення законодавства, та щодо застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» в частині визначення цільового призначення земельної ділянки в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.
35. Прокурор надав відзив на касаційну скаргу ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД», в якій він не погоджується з доводами касаційної скарги.
36. Крім того, прокурор подав клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022.
37. Інші учасники справи правом на подання відзиву, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
38. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД» - закриттю, з огляду на таке.
(1) Стосовно касаційної скарги прокурора
40. Однією з підстав касаційного оскарження прокурором судових рішень судів попередніх інстанцій, як зазначалося вище, є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
41. На обґрунтування підстави касаційного оскарження прокурор посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 08.09.2020 у справі № 920/418/19 та постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 911/3738/17, від 21.01.2021 у справі № 921/266/18, від 03.03.2021 у справі № 915/161/20, від 07.09.2021 у справі № 910/597/18, від 22.12.2021 у справі № 910/237/21, щодо застосування положень статей 15, 651 Цивільного кодексу України, статей 141, 152 Земельного кодексу України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» при оцінці належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача.
42. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).
43. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
44. Предметом позову у справі, що розглядається, є розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою, укладеного між Київрадою та ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд», зокрема, у зв`язку із використанням спірної земельної ділянки не за її цільовим призначенням, припинення права тимчасового користування земельною ділянкою та зобов`язання повернути Київраді спірну земельну ділянку.
45. Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до Генерального плану міста Києва спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, тобто, наміри забудови, будівництво житлового комплексу відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, а прокурором не надано доказів на підтвердження використання ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням.
46. Разом з тим апеляційний господарський суд, змінюючи рішення суду першої інстанції шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції, зазначив, що ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» порушує умови використання спірної земельної ділянки, оскільки вона відводилась для обслуговування та експлуатації виробничої бази, натомість фактично використовується для будівництва багатоквартирних житлових будинків.
47. Крім того, на думку апеляційного господарського суду, позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню, оскільки обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним.
48. Тому в цій справі для правильного вирішення спору необхідним є встановлення обставин використання спірної земельної ділянки (за її цільовим або не за цільовим призначенням) та наявності (або ж відсутності) підстав для задоволення вимоги про розірвання спірного договору, а також інших позовних вимог у зв`язку з цим.
49. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
50. За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
51. У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
52. Згідно з положеннями статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
53. Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
54. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним у частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
55. Разом із тим законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
56. Так, за частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
57. Розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
58. Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
59. Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах.
60. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 910/7250/18, від 07.09.2021 у справі № 910/597/18 та від 22.12.2021 у справі № 910/237/21, на які посилається прокурор в касаційній скарзі.
61. Відповідно до частини першої статті 27 Земельного кодексу України, прийнятого 18.12.1990, (далі - Земельний кодекс України 1990 року) право користування земельною чи її частиною припиняється у разі, зокрема, використання землі не за цільовим призначенням.
62. При цьому частина сьома статті 27 Земельного кодексу України 1990 року встановлює, що право тимчасового користування землею припиняється шляхом розірвання договору.
63. Згідно з пунктом 3.1 спірного договору Київрада має право в разі використання землекористувачем земельної ділянки не за цільовим призначенням або не у відповідності з генеральним планом будівництва достроково розірвати цей договір.
64. Таким чином, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для розірвання спірного договору.
65. При цьому суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо того, чи підтверджується матеріалами справи використання ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.
66. Так, за висновком місцевого господарського суду прокурором не було доведено використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, що може бути підставою для розірвання спірного договору. Водночас, суд апеляційної інстанції, зазначаючи про доведеність прокурором обставин використання спірної земельної ділянки не за її цільовим призначенням, дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним.
67. Однак, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими при неповному дослідженні умов спірного договору та фактичних обставин справи, виходячи з такого.
68. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.04.2001 між Київрадою та ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» було укладено спірний договір, відповідно до пункту 1.1 якого, Київрада надає, а ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» приймає у тимчасове користування спірну земельну ділянку згідно з планом землекористування, що додається. Пунктом 1.2 спірного договору передбачено, що земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки для обслуговування та експлуатації виробничої бази.
69. Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Земельного кодексу України 1990 року (чинного на момент укладення спірного договору) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Тимчасове користування землею може бути короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років. У разі виробничої необхідності ці строки може бути продовжено на період, що не перевищує одного строку відповідно короткострокового або довгострокового тимчасового користування.
70. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Земельного кодексу України 1990 року власники земельних ділянок і землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов її надання.
71. Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
72. Отже, цільове призначення земельної ділянки зазначається у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
73. Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до рішення Київради від 27.04.2000 № 110/831 «Про оформлення права користування земельними ділянками» спірну земельну ділянку надано ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки для обслуговування та експлуатації виробничої бази, що у відповідності до положень Земельного кодексу України відноситься до земель промисловості.
74. Вказане цільове призначення земельної ділянки також визначено в пункті 1.2 спірного договору на право тимчасового довгострокового користування землею.
75. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зі змісту пункту 12 рішення Київради від 27.04.2000 № 110/831 вбачається, що право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою вирішено оформити за ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» у зв`язку з переходом до останнього права власності на майно цілісного майнового комплексу (договір купівлі-продажу від 03.05.1994, акт передачі від 29.06.1994 № 00075/50), відведеною згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 19.01.1988 № 55.
76. Отже, вказаним рішенням Київради та укладеним на його підставі договором земельна ділянка надавалась ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» саме для вказаної мети, тобто - обслуговування та експлуатації виробничої бази.
77. При цьому під метою надання земельної ділянки слід розуміти вид використання земельної ділянки, зазначений у рішенні компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування чи передачу у власність, із урахуванням цільового призначення земельної ділянки.
78. Колегія суддів суду апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові також звернула увагу на те, що згідно з витягами з Державного земельного кадастру від 24.05.2016 № НВ-8000301882016 та від 16.11.2020 № НВ-8001192372020 відомості про державну реєстрацію спірної земельної ділянки внесені 06.04.2001 Київським міським управлінням земельних ресурсів на підставі проєкта землеустрою щодо відведення земельної ділянки «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» з кодом класифікації видів цільового призначення земель 11.2 та вказано наступний вид використання - для обслуговування та експлуатації виробничої бази.
79. Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, земельні ділянки з класифікацією виду цільового призначення земель 11.2 відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
80. Окрім того, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.02.2021 цільове призначення спірної земельної ділянки визначено «для обслуговування та експлуатації виробничої бази».
81. Таким чином, з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд», укладаючи вказаний договір, було обізнане як з його умовами в частині існування обов`язку використовувати земельну ділянку для обслуговування та експлуатації виробничої бази, так і з можливими правовими наслідками, у разі невиконання таких обов`язків, шляхом реалізації Київрадою права вимагати розірвання спірного договору.
82. Однак суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та взагалі не надали правової оцінки пункту 3.1 спірного договору у взаємозв`язку з іншими його умовами щодо обов`язку відповідача використовувати земельну ділянку відповідно до вказаного вище цільового призначення