ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 5011-2/12750-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув апеляційну скаргу Смірнової Олени Федорівни
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.М. Поляков) від 14.06.2022
за скаргою Смірнової Олени Федорівни
на дії приватного виконавця округу Хмельницької області Терлеєва Івана Миколайовича
та постанову приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва Івана Миколайовича від 19.11.2021 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 5011-2/12750-2012, виданого 04.10.2012 у третейській справі 37/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до фізичної особи-підприємця Смірнової Олени Федорівни
про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 1 046 533 грн 35 коп.
Учасники справи:
представник позивача - не з`явився,
представник відповідача - не з`явився,
представник приватного виконавця - не з`явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 20.06.2012 Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків (далі - Третейський суд) постановив рішення (далі - Рішення) у третейській справі № 37/12 про задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - Позивач) про стягнення з фізичної особи-підприємця Смірнової Олени Федорівни (далі - Відповідач) на користь Позивача заборгованості Відповідача за укладеним з Позивачем договором кредиту (далі - Договір) в сумі 1 046 533 грн 35 коп. та третейського збору в сумі 10 865 грн 33 коп.
04.10.2012 Господарський суд міста Києва видав наказ № 5011-2/12750-2012 (далі - Наказ) на виконання Рішення Третейського суду.
1.2. 19.11.2021 приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Терлеєв Іван Миколайович (далі - Приватний виконавець) розглянув заяву правонаступника Позивача (Акціонерного товариства "Альфа-банк") про примусове виконання Наказу і виніс постанову від 19.11.2021 про відкриття виконавчого провадження з виконання Наказу (далі - Постанова).
1.3. 24.12.2021 Відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду зі скаргою на дії Приватного виконавця та просив визнати протиправними/неправомірними дії Приватного виконавця щодо винесення Постанови, визнавши її протиправною/неправомірною та скасувавши цю постанову.
1.4. Скарга обґрунтована незаконністю винесення Постанови Приватним виконавцем через відсутність підстав для цього у зв`язку зі спливом 04.10.2013 строку для пред`явлення Наказу до виконання та, відповідно, пропуском Позивачем цього строку.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. 14.06.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив про відмову у задоволенні скарги Відповідача на дії Приватного виконавця та на Постанову.
2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для визнання неправомірними дій Приватного виконавця з винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання Наказу, оскільки встановлений законом строк пред`явлення його до виконання не був пропущений, а був перерваний з огляду на те, що Наказ не міг бути виконаний у встановлений в ньому строк, враховуючи дію встановленої Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" заборони (мораторію), яка спливла 23.09.2021 - через 5 місяців після набрання чинності законом про внесення змін до законодавчих актів щодо споживчих кредитів в іноземній валюті.
3. Встановлені судом обставини
3.1. 19.11.2021 до приватного виконавця надійшла заява стягувача (AT "Альфа Банк") від 21.10.2021 про примусове виконання рішення із додатками:
- оригіналом наказу № 5011-2/12750-2012, виданого 04.10.2012 Господарським судом міста Києва;
- копією довіреності представника AT "Альфа Банк" за № 01600121 від 19.08.2021;
- ухвалою Господарського суду м. Києва по справі № 5011-2/12750-2012 від 14.07.2021 про заміну стягувача за наказом Господарського суду міста Києва від 04.10.2012 у справі №5011- 2/12750-2012, а саме: Позивача його правонаступником - Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК".
3.2. Наказ містить на звороті відмітку державного виконавця Першого міського відділу ДВС у місті Хмельницькому Дячок М.В. про завершення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 статті 47 Закону України від 21.04.1999 № 606-X1V "Про виконавче провадження" - наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
3.3. Відповідно до довідки зі спецрозділу виконавчих проваджень (ВП- спецрозділ) підставою повернення виконавчого документа державним виконавцем Дячок М.В. є - "Відповідно до Закону України №1304-VII від 03.06.2014 "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", встановлена заборона, щодо звернення стягнення на іпотечне майно боржника".
3.4. Наступна відмітка в Наказі Господарським судом міста Києва зроблена відповідно до Повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 31.03.2021 (заява подана без заміни сторони виконавчого провадження).
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
4.1. 30.06.2022 Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 і задовольнити скаргу Відповідача на дії Приватного виконавця в повному обсязі.
5. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
5.1. Суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, дійшов хибних висновків про відсутність пропуску Позивачем строку пред`явлення Наказу до виконання, оскільки не врахував та не надав оцінки даті та змісту (достовірності відомостей) у відмітці на звороті Наказу про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки відсутня дата її проставлення, відповідні відомості відсутні в іншому документі та в Реєстрі, відсутній акт про конкретні обставини, які є підставою для повернення документа стягувачу на підставі пункту 9 статті 47 Закону України від 21.04.1999 № 606-X1V "Про виконавче провадження", тоді як диспозиція цієї норми містить три види обставин для повернення виконавчого документа стягувачу.
5.2. Скаржник також зазначив, що суд не звернув уваги, що Наказ містить вказівку щодо стягнення коштів, а не щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, про мораторій щодо якого зазначено в Законі України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
5.3. Крім цього скаржник вказав, що Приватний виконавець направляв суду додані до власних письмових пояснень докази, які не були направлені Відповідачу як іншій стороні, а тому ці докази не мали братись судом першої інстанції до уваги.
6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у разі заборони на проведення виконавчих дій стосовно боржника
6.1. Загальне правило щодо строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, яке було визначено статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) в редакції цього Закону від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного як на дату видачі Наказу 04.10.2012, так і на 04.10.2013 - визначену в Наказі крайню дату пред`явлення Наказу до виконання), з урахуванням положень статті 17 цього Закону передбачає, що такий виконавчий документ як наказ господарського суду, у тому числі на підставі рішень третейського суду, може бути пред`явлений до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом; при цьому строк виконання встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суд застосовує до спірних правовідносин наведену редакцію Закону, керуючись приписами пункту 7 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній з 05.10.2016), відповідно до яких виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом; після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
6.2. Водночас, статтею 23 Закону були встановлені правила та умови переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, відповідно до яких після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга).
При цьому, однією з підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, що також є підставою для переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа, є заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення; а строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання у такому випадку встановлюється з моменту закінчення дії відповідної заборони (частина третя статті 23 Закону).
Наведеним положенням кореспондують приписи пункту 9 частини першої статті 47 Закону, відповідно до яких виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
При цьому повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
6.3. До однієї із наведених заборон (щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника) належать ті обмеження, що були запроваджені згідно із Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої цього Закону протягом дії цього Закону: 1) не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незаве