ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 808/5653/14(СН/808/1/17)
адміністративне провадження № К/9901/23571/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2017, прийняту у складі головуючого судді Лазаренка М.С., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021, прийняту у складі колегії суддів: Чумака С.Ю. (головуючий), Шальєвої В.А., Юрко І.В.
І. Суть спору
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому просив суд визнати дії відповідача щодо складання податкових повідомлень-рішень протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2014 №№ 1693-15, 1692-15, 1688-15, 1696-15, 1695-15, 1689-15, 1694-15, 1691-15, 1690-15 та від 29.08.2014 № 1802-15.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він не є платником земельного податку в розумінні Податкового кодексу України, оскільки не є ні власником, ні користувачем земельних ділянок під належними йому нежитловими приміщеннями, оскільки останні розташовані в багатоповерховому, багатоквартирному житловому будинку.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є власником нерухомого майна:
4. - нежитлового приміщення, першого поверху, площею 134,9 кв. м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), на підтвердження чого в матеріалах справи наявне свідоцтво про право власності від 19.03.2007 серія НОМЕР_1 , в якому підставою визначено рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.02.2007 № 71/31 та записом в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 05.05.2007 (т. № 1 а.с. 23, т. № 2 а.с. 79);
- нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2007 № 2597, зареєстрованим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чорненькою О.М., про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 25.08.2007, про що в матеріалах справи наявне свідоцтво про право власності від 03.11.2010 серія НОМЕР_2 , в якому підставою визначено рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.02.2008 № 78/20 (т. № 1 а.с. 24, т. № 2 а.с. 76-77);
- нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 23, прим. 4, на підтвердження чого в матеріалах справи наявне свідоцтво про право власності від 05.06.2012 серія НОМЕР_3 , в якому підставою визначено рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.06.2010 № 293/4 та записом в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2012 (т. № 1 а.с. 25, т. № 2 а.с. 77).
5. Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.07.2014 № 1693-15, № 1692-15, № 1688-15, № 1696-15, № 1695-15, № 1689-15, № 1694-15, № 1691-15, № 1690-15 та від 29.08.2014 № 1802-15, якими нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2012-2014 роки (т. № 1 а.с. 10, 11, 12, 13, 14, 40).
6. Податковим органом 05.08.2014 сформовано розрахунки до податкових повідомлень-рішень, які надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані платником податків 07.08.2014 (т. № 1 а.с. 77).
7. Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства та підлягають скасуванню, звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.11.2014 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність податкового органу щодо недотримання встановленого пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України строку нарахування суми земельного податку та вимог пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України в частині не складання та не надіслання розрахунку донарахованих грошових зобов`язань до кожного оскаржуваного платником податків податкового повідомлення-рішення форми «Ф». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 №1690-15. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено (т.1 а.с. 84-88).
9. За результатами апеляційного перегляду, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 №1690-15. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено (т.1 а.с.183-185).
10. За результатами касаційного перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанцій, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2016 касаційну скаргу позивача задоволено частково, скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 а.с. 258-262).
11. Рішення Вищого адміністративного суду України вмотивовано тим, що судовими інстанціями не перевірялась правильність розрахунків земельного податку по кожній земельній ділянці з урахуванням даних державного земельного кадастру та не визначався розмір пропорційної частки прибудинкової території, за яку позивач також повинен платити земельний податок.
12. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.07.2014 № 1691-15, № 1694-15, № 1692-15, № 1693-15, № 1688-15, № 1690-15 та від 29.08.2014 № 1802-15. В іншій частині позову відмовлено (т. № 2 а.с. 61-65).
13. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування земельного податку на земельну ділянку під нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шевченка, 20 (вул. Возз`єднання України, 25, прим.25), за період 1012-2014 років проведено контролюючим органом правильно, оскільки право власності на це приміщення зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку. Інші об`єкти нерухомості не зареєстровані в установленому законодавством порядку, а тому на позивача не може бути покладено обов`язок щодо сплати земельного податку.
14. Не погодившись з прийнятим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, за результатами розгляду яких постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду 15.05.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання дій щодо складання податкових повідомлень-рішень протиправними (т.2 а.с. 127-128).
15. Постановою Верховного Суду від 11.02.2021 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 скасовано з тих підстав, що цим судом рішення щодо відмови в задоволені або задоволення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень судом не прийнято. Справу №808/5653/14 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
16. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 15.04.2021 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.05.2017 скасував в частині задоволення позову і в цій частині у задоволенні позову відмовив. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
IV. Касаційне оскарження
17. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки