ПОСТАНОВА
Іменем України
01 листопада 2022 року
Київ
справа №826/9762/18
адміністративне провадження №К/9901/38044/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №826/9762/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології безпеки ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології безпеки ЛТД» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді: Федотов І.В., Чаку Є.В.),
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології безпеки ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД») звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року №0007871401, №0007881401.
В обґрунтування вимог адміністративного позову зазначило, що висновки податкового органу про безтоварний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ «Укрінжиніринг Він», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Алето Союз», ТОВ «Укрбуд Об`єкт», ТОВ «Іствуд Груп», ТОВ «Кейнфор», ТОВ «Вієн ЛТД», ТОВ «Селінкс Україна», ТОВ «Буд Імперія Груп» спростовується належними первинними документами. Усі податкові накладні, складені контрагентами-постачальниками, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, метою створення якого було запобігання реєстрації такого документу за наслідками безтоварних господарських операцій. Протоколи допиту посадових осіб деяких з контрагентів, отримані в межах кримінальних проваджень, не є належним доказом в адміністративному судочинстві. Вироки щодо директорів ТОВ «Укрінжиніринг Він», ТОВ Арматех Буд», ТОВ «Алето Союз». ТОВ «Укрбуд Об`єкт», ТОВ «Кейнфор» не містять встановлених обставин щодо нереальності господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 травня 2019 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДПС задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року скасовано та частково задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року № 0007871401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 108012 грн, з них за основним платежем - на 72008 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 36004 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року № 0007881401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 39032 грн, з них за основним платежем - на 38357 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 675 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Верховний Суд постановою від 04 листопада 2020 року касаційні скарги ГУ ДПС, ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД» задовольнив частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року скасував. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року скасував в частині відмови у задоволенні позову і справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції слугувало те, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень в частині нарахування грошового зобов`язання за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ «Укрінжиніринг Він», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Алето Союз», ТОВ «Укрбуд Об`єкт», ТОВ «Кейнфор». Суди не встановили, хто саме підписував первинні документи від імені означених контрагентів та хто саме був відповідальним за ведення господарської діяльності від їх імені у спірний період. Крім того, суди не співвіднесли об`єктивну сторону злочинів, зазначених у вироках суду щодо посадових осіб указаних контрагентів, із порушеннями, зафіксованими податковим органом в акті перевірки. Також Верховний Суд акцентував увагу на положеннях частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині надання письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Водночас, копії вироків Печерського районного суду м. Києва (від 05 квітня 2016 року, від 18 квітня 2016 року, від 17 травня 2017 року, від 04 грудня 2017 року), та Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2017 року не були засвідчені належним чином.
При цьому Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Іствуд Груп», ТОВ «Вієн ЛТД», ТОВ «Селінкс Україна», ТОВ «Буд Імперія Груп».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2020 року справу №826/9762/18 прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За наслідками нового розгляду справи Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28 квітня 2021 року (суддя Смолій І.В.) адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року №0007871401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 108012 грн, з них за основним платежем - на 72008 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 36004 грн. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року №0007881401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 39032 грн, з них за основним платежем - на 38357 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - на 675 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 серпня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД» задовольнив частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД» в частині позовних вимог, які не були задоволені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили наступні обставини.
Посадовими особами ГУ ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11 лютого 2014 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт від 25 травня 2018 року №361/25-15-14-01/39090552.
Перевіркою встановлено порушення:
- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 436361 грн, а саме: у 2015 році - на 257394 грн, у 2016 році - на 178967 грн;
- пункту 185 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 747834 грн, у тому числі: у травні 2015 року - на 42350 грн; у червні 2015 року - на 73900 грн; у липні 2015 року - на 11031 грн; у серпні 2015 року - на 10255 грн; у вересні 2015 року - на 28789 грн; у жовтні 2015 року - на 18229 грн; у листопаді 2015 року - на 28650 грн; у грудні 2015 року - на 58458 грн; у лютому 2016 року - на 48333 грн; у червні 2016 року - на 27150 грн; у липні 2016 року - на 36050 грн; у серпні 2016 року - на 70846 грн; у вересні 2016 року - на 19475 грн; у жовтні 2016 року - на 40718 грн; у грудні 2016 року - на 233600 грн.
Таких висновків контролюючий орган дійшов за наслідками дослідження господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ «Укрінжиніринг Він», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Алето Союз», ТОВ «Укрбуд Об`єкт», ТОВ «Іствуд Груп», ТОВ «Кейнфор», ТОВ «Вієн ЛТД», ТОВ «Селінкс Україна», ТОВ «Буд Імперія Груп». Так, у контрагентів позивача відсутні основні засоби та трудові ресурси (більшість із перелічених суб`єктів господарювання взагалі не декларувала працівників) для виконання обумовлених договорами робіт та поставки товарів. Щодо директорів ТОВ «Укрінжиніринг Він» ОСОБА_1 , ТОВ «Арматех Буд» ОСОБА_2 , ТОВ «Алето Союз» ОСОБА_3 , ТОВ «Укрбуд Об`єкт» ОСОБА_4 , ТОВ «Кейнфор» ОСОБА_5 наявні вироки суду, відповідно до яких зазначених осіб визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 КК України. Директори ТОВ «Буд Імперія Груп» ОСОБА_6 , ТОВ «Іствуд Груп» ОСОБА_7 , ТОВ «Вієн ЛТД» ОСОБА_8 були допитані у кримінальних провадженнях, у межах яких повідомили про свою непричетність до реєстрації та фінансово-господарської діяльності відповідних суб`єктів господарювання. Директор ТОВ «Селінкс Україна» ОСОБА_9 був допитаний співробітниками ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, який також повідомив про свою непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності цього підприємства.
На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДПС 11 червня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0007881401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 481103 грн, у тому числі на 436361 грн - за податковими зобов`язаннями, на 44742 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- №0007871401, яким збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1121751 грн, у тому числі на 747834 грн - за податковими зобов`язаннями, на 373917 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Переглядаючи справу в частині правомірності донарахування контролюючим органом позивачу податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Укрінжиніринг Він», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Алето Союз», ТОВ Укрбуд Об`єкт», ТОВ «Кейнфор», суд першої інстанції з`ясував, що усі первинні документи, складені між позивачем та зазначеними контрагентами, не відповідають вимогам статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV). Указані документи підписані особами, які значились як засновники та директори вказаних підприємств, проте ніякого відношення до них не мали, фінансово-господарською діяльністю не займались, адміністративно-розпорядчі функції керівників підприємств не виконували, що встановлено в межах розслідування кримінальних справ, порушених за фактом вчинення злочинів, передбачених статтями 205, 205-1 КК України. Відповідними вироками зазначених осіб, що підписували первинні документи, визнано винними у вчиненні указаних злочинів. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
За змістом мотивувальної частини під час нового розгляду справи суд першої інстанції не розглядав позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень в тій частині, підставою для прийняття яких були господарські операції позивача з ТОВ «Іствуд Груп», ТОВ «Вієн ЛТД», ТОВ «Селінкс Україна», ТОВ «Буд Імперія Груп». Проте, згідно з резолютивною частиною судового рішення суд першої інстанції визнав протиправними та скасував спірні податкові повідомлення-рішення у зазначеній частині.
Апеляційний суд в повній мірі погодився з висновками суду першої інстанції, що укладені між позивачем та ТОВ «Укрінжиніринг Він», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Алето Союз», ТОВ «Укрбуд Об`єкт», ТОВ «Кейнфор» договори не супроводжувались реальним виконанням господарських операцій, які становлять їх предмет. Суд апеляційної інстанції зазначив, що первинні документи, виписані від імені особи, що заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами і, відповідно, посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг. У підтвердження своєї позиції апеляційний суд послався на висновки, викладені Верховним Судом України в постанові від 05 березня 2012 року (справа №21-421а11), Верховним Судом в постановах від 14 березня 2019 року (справи №825/2042/14, №808/2159/17), від 18 червня 2020 року (справа №826/14035/17), від 26 березня 2020 року (справа №826/9563/17), від 22 квітня 2020 року (справа №826/26660/15), від 28 травня 2020 року (справа №826/21456/15), від 25 червня 2020 року (справа №П/811/4064/14). Суд зауважив, що саме лише документальне оформлення операції, відмінної від тої, яка реально відбулася, не дає права особі її обліковувати.
Суд апеляційної інстанції відхилив клопотання про виклик як свідка у справі директора позивача, оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору без заслуховування свідчень указаної особи.
Поряд з наведеним апеляційний суд визнав обґрунтованими доводи позивача про протиправність розгляду судом першої інстанції цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки предметом розгляду під час нового розгляду справи були вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень у розмірі 1455810 грн, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на указане процесуальне порушення та керуючись пунктом 7 частини третьої статті 317 КАС України, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про залишення без задоволення позову в тій частині позовних вимог, які не були задоволені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог, які не були задоволені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження позивач вказав пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД» наводить низку постанов Верховного Суду, правові висновки яких не були враховані апеляційним судом при застосуванні норм матеріального права - статті 9 Закону №996-XIV, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 112.7 статті 112, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України.
Так, у постановах від 27 лютого 2018 року (справа №802/1853/16-а), від 29 березня 2018 року (справа №826/3498/15), від 31 липня 2018 року (справа №808/1507/16), від 04 вересня 2018 року (справа №826/18952/14), від 20 листопада 2018 року (справа №808/2858/16), від 05 березня 2019 року (справа №814/569/16), від 02 квітня 2019 року (справа №826/6245/18) Верховний Суд вказував, що сам факт наявності вироку, ухваленого у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. У зв`язку з цим нагальною є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, що набрали законної сили. Скаржник також посилається на висновок, викладений Об`єднаною Палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 18 травня 2020 року у справі №639/2837/19, що вирок, ухвалений на підставі угоди, не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб, а визнання винуватості такої особи не є доказом вини інших.
Скаржник наполягає, що відповідальність має індивідуальний характер і платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Така ж позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року (справа №816/809/17), від 04 червня 2020 року (справа №340/422/19), від 10 липня 2020 року (справа №120/4723/18-а), від 13 серпня 2020 року (справа №520/4829/19), від 27 серпня 2020 року (справа №820/1379/16), від 17 вересня 2020 року (справа №826/16705/17), від 20 жовтня 2020 року (справа №806/705/15).
Ухвалюючи оскаржувану постанову апеляційний суд не врахував, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №160/3364/19 з метою відступу від попередньої позиції щодо правових наслідків для платника податків господарських операцій у разі наявності вироку суду, яким посадову особу контрагента засуджено за фіктивне підприємництво.
Неврахування судом апеляційної інстанції наведених вище висновків призвело, на думку скаржника, до неправильного застосування статті 9 Закону №996-XIV, пункту 112.7 статті 112 ПК України.
Крім того, суд апеляційної інстанції застосував норми пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України всупереч висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року (справа №819/1383/17). Згідно з указаним судовим рішенням реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для формування платником податків податкового кредиту за такою накладною Скаржник наполягає, що після впровадження СЕА ПДВ обов`язок перевірки податкових накладних при їх реєстрації покладається на податковий орган, на що виправдано розраховував позивач при оформленні первинних документів зі спірними постачальниками.
Порушення норм процесуального права скаржник, зокрема, вбачає в тому, що суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін, попри те, що апелянт подавав відповідне письмове клопотання від 22 липня 2021 року про розгляд справи за участю позивача. При цьому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що ця справа помилково була розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Зазначене процесуальне порушення позбавило позивача можливості надати свої пояснення та додаткові докази, а також взяти участь у їх досліджені, що призвело до порушення права на справедливий суд та унеможливило встановлення обставин реальності господарських операцій із спірними контрагентами. Враховуючи викладене, скаржник вважає, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, визначених пунктом 2 частини другої, пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України.
Також скаржник вважає, що апеляційний суд, всупереч висновкам Верховного Суду, які стали підставою для направлення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції, не встановив, чи були встановлені у вироках щодо посадових осіб ТОВ «Укрінжиніринг Він», ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Алето Союз», ТОВ «Укрбуд Об`єкт», ТОВ «Кейнфор» обставини непричетності цих осіб до господарської діяльності з ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД». Суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував подані з апеляційною скаргою пояснення директора ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД» ОСОБА_10 від 25 травня 2021 року, які містили відомості про обставини особистого підписання директорами спірних контрагентів всіх документів щодо господарських операцій з позивачем.
Крім того, під час нового розгляду справи суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду щодо необхідності надання належної правової оцінки кожному окремому доказу та їх сукупності. Так, поза увагою суду залишились первинні документи по операціям з кінцевими покупцями робіт (послуг), акти органу державного пожежного контролю ГУ ДСНС України, висновок судової економічної експертизи №108/06/15-18 від 22 червня 2018 року, долучений на стадії апеляційного розгляду лист-пояснення керівника ТОВ «Кейнфор». Наведене призвело до порушення норм статей 9, 90, 108 КАС України і неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 листопада 2020 року (справа №826/9762/18), від 20 лютого 2020 року (справа №161/15661/16-а), від 04 грудня 2019 року (справа №440/2149/19), від 18 вересня 2019 року (справа №813/4737/15).
Верховний Суд ухвалою від 01 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Сучасні технології безпеки ЛТД» з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року касаційне провадження у справі №826/9762/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології безпеки ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 160/3364/19.
Верховний Суд ухвалою від 31 жовтня 2022 року поновив касаційне провадження у справі №826/9762/18 та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження на 01 листопада 2022 року.
Враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, на час розгляду цієї справи органом, який виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, є Державна податкова служба України та її територіальні органи. Отже, у цій справі наявні підстави для здійснення заміни сторони у справі в порядку, встановленому статтею 52 КАС України, шляхом заміни Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 "Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" та наказу Державної податкової служби України №529 від 30 вересня 2020 року "Про утворення територіальних органів ДПС". Згідно зі статтею 52 КАС України для ГУ ДПС усі дії, вчинені в адміністративному процесі, обов`язкові в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року справу №826/9762/18 було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2018 року: №0007871401 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 108012 грн; № 0007881401 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 39032 грн, перегляду судами попередніх інстанцій не підлягали. Відповідно, касаційний перегляд спірних рішень суб`єкта владних повноважень в цій частині також не здійснюється.
Колегія суддів встановила, що в межах визначених скаржником підстав касаційного оскарження, перевірці підлягають питання: 1) перевірка правильності застосування апеляційним судом норм матеріального права і дотримання норм процесуального права при здійсненні висновку, що господарські операції позивача не обумовлені реальним фактом їх вчинення, як наслідок - відсутність у позивача права на формування даних податкового обліку на підставі оформлених документів; 2) дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при обранні форми адміністративного судочинства.
Перевіряючи правильність застосування апеляційним судом норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права по першому питанню, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Дохід». Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Згідно з пунктом 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання» зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів