ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 380/3045/21
адміністративне провадження № К/9901/38717/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Соколова В. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 (суддя - Брильовський Р. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021 (колегія суддів у складі: Большакової О. О., Качмара В. Я., Курильця А. Р.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу від 06.01.2021 № 14-дс про притягнення начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що дисциплінарного проступку він не вчиняв. Перебуваючи на вищезазначеній посаді, виконував свої посадові обов`язки належним чином та в повному обсязі. Ним було дотримано та належним чином виконувались Положення про відділ митного оформлення № 4 митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби та Посадова інструкція начальника відділу митного оформлення, та положення нормативно-правових актів України.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 є начальником відділу митного оформлення № 4 митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби.
Наказом Галицької митниці Держмитслужби від 06.01.2021 № 14-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» до начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення зауваження.
Не погоджуючись із вказаним наказом позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Галицької митниці Держмитслужби від 06.01.2021 № 14-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про притягнення начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. Проте у спірному наказі не зазначено суті вчиненого позивачем порушення, в чому конкретно виразилося неналежне виконання посадових обов`язків позивачем, які норми чинного законодавства були ним порушені, а також обставин, за яких мало місце порушення. У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність в діях начальника відділу митного оформлення № 4 митного поста «Яворів» Галицької митниці Держмитслужби складу дисциплінарного проступку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зазначає про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування частини другої статті 77 Закону України «Про державну службу», зокрема необхідного рівня деталізації в наказі стислого викладу обставин справи.
Скаржник наголошує на тому, що законодавством не передбачено зазначення додаткової інформації в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення це не документ про відтворення перебігу подій та всіх вчинених ним дій в їх послідовності, а лише узагальнена характеристика того, що в цих діях визнається дисциплінарним проступком, за який він притягується до дисциплінарної відповідальності.
Позиція інших учасників справи
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
25.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Соколова В. М. для розгляду судової справи № 380/304521.
Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2022 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
За встановленим частиною третьою статті 65 Закону № 889-VIII правилом державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 вказаного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календ