ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 608/626/20
провадження № 51-1240км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_9,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_10,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 17 березня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202021010190000049, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чортків Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого 21 грудня 2004 року вироком Апеляційного суду Тернопільської області за пунктами 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років, звільненого 10 грудня 2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 3 роки 1 місяць 9 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 15 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_1 25 січня 2020 року приблизно о 19:25, перебуваючи за місцем проживання в будинку в АДРЕСА_1, під час конфлікту на ґрунті особистих непорозумінь з дружиною ОСОБА_2 умисно завдав останній ряд цілеспрямованих ударів кулаками обох рук в область грудної клітки з правої та лівої сторони. Після яких ОСОБА_2 впала на підлогу обличчям вниз, а ОСОБА_1 став правим коліном на її спину та почав завдавати удари ременем по спині, а потім завдав ОСОБА_2 ще два удари правою ногою в область спини, спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили її смерть.
Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 17 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а зазначений вирок районного суду - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі та її доповненні засуджений порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень та закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що судовий розгляд справи проведено з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що у справі не зібрано беззаперечних, взаємоузгоджених доказів на підтвердження його винуватості в умисному заподіянні потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, від яких вона померла. Посилається на те, що слідчий експеримент за його участю проведено за відсутності захисника, із застосуванням недозволених методів слідства з боку працівників правоохоронних органів. Вказує, що з моменту його фактичного затримання не було забезпечено захисником, чим порушено вимоги п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК, оскільки у матеріалах провадження міститься довідка, в якій зазначено, що він з молодого віку хворіє на олігофренію легкої степені дебільності. Зазначає про те, що апеляційний розгляд було проведено незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_7 попередньо йому відмовляла у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку, а тому була упередженою особою. Вважає, що судові рішення не відповідають вимогам ст. 370 КПК.
У запереченні на касаційну скаргу засудженого прокурор просив залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому, відповідно до ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, зокрема, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Разом із тим, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначених вимог закону не дотримався.
Як убачається з матеріалів провадження, на досудовому розслідуванні ОСОБА_1 наголошував на застосуванні до нього недозволених методів досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту 27 січня 2020 року, у зв`язку з чим його захисник ОСОБА_8 16 березня 2020 року звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові з заявою - повідомленням про злочин, вчинений відносно ОСОБА_1 , передбачений ст. 365 КК, та просив внести ці відомості до ЄРДР.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування вчинених працівником правоохоронного органу.
Однак вказане управління, відповідно до листа від 23 березня 2020 року № і-1698/12-03/2-20у відомості до ЄРДР не внесло, а скерувало вказану заяву до ГУ НП у Тернопільській області з вказівкою про проведення службової перевірки по вказаній заяві.
Дисциплінарною комісією ГУНП в Тернопільській області було проведено службове розслідування за фактами, викладеними у зверненні захисника ОСОБА_8 щодо можливих неправомірних дій з боку окремих працівників Чортківського ВП ГУНП в області та управління КОРД ПОП ГУНТ в області відносно ОСОБА_1