ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 171/1795/20
провадження № 51-840км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040410000658, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), такої, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї певні обов`язки.
Згідно з вироком 8 серпня 2020 року ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), разом із своїм сином ОСОБА_2 вживали спиртні напої та після чого лягли спати на подвір`ї домоволодіння.
Приблизно о 16:10 до домоволодіння прийшов ОСОБА_3 , котрий став робити зауваження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через зловживання спиртними напоями та завдавати ударів по обличчю та тулуби останнім. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перейшли до будинку, де останній ліг спати на ліжко.
В подальшому, приблизно о 16:11 ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, взяла кухонний ніж та помилково, вважаючи, що вчиняє злочинні дії щодо ОСОБА_3 , завдала одного удару ножем в область живота ОСОБА_2 , котрий лежав на ліжку, спричинивши останньому тяжких тілесних ушкоджень. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень 10 серпня 2020 року приблизно о 5:33 ОСОБА_2 помер.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку прокурора, при звільненні засудженої від відбування покарання судом першої інстанції повною мірою не враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та його наслідки, а також обставини, що обтяжують покарання. Крім того, при призначенні засудженій покарання із застосуванням ст. 69 КК, суд послався на ті ж самі обставини, що і при застосуванні вимог ст. 75 КК, та свого рішення щодо необхідності звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням належним чином не обґрунтував. Вказані порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, тому його рішення підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її засуджено, та кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 121 КК прокурор у касаційній скарзі не оспорює.
Доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК, при призначенні засудженій покарання, є неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Положеннями ст. 69 КК передбачено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного.