Постанова
Іменем України
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 450/566/14-ц
провадження № 61-5795св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Оброшинська сільська рада Пустомитівського району Львівської області,
третя особа - приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Вегера Наталія Богданівна,
особа, яка звернулась з апеляційною скаргою - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Мельничук О. Я. у справі за позовом ОСОБА_3 до Оброшинської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, третя особа - приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Вегера Наталія Богданівна, про визнання права власності в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулася з позовом в якому визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_4 .
Після смерті батька відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 .
23 лютого 2012 року вона звернулася до приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Вегери Н. Б. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Оскільки правовстановлюючі документи на будинок відсутні, просила визнати право власності на зазначене майно в судовому порядку. Крім того, зазначила, що є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, так як мати спадкодавця - ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дружина спадкодавця - ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; син спадкодавця та її брат - ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До дня смерті вона доглядала батька, займалася його похованням, після його смерті продовжувала користуватися спадковим майном, тому згідно частини третьої статті 1268 ЦК України фактично прийняла спадщину.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Пустомитівський районний суд Львівської області рішенням від 17 квітня 2014 року під головуванням судді Даниліва Є. О. позов задовольнив, визнав за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив з такого: спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно, проте такого права не зареєстрував у встановленому законом порядку; спадкодавець за час свого життя не розпорядився спадковим майном на випадок своєї смерті; позивач являється єдиними спадкоємцем після смерті спадкодавця, який претендує на спадкове майно; позивач вчинив дії, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця; відповідач безумовно визнав позовні вимоги заявлені позивачем та ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб; визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; обставини склалися так, що в іншому крім судового порядку позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину.
Львівський апеляційний суд постановою від 14 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 квітня 2014 року скасував. Прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив.
Приймаючи постанову про скасування рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час відкриття спадщини після смерті діда - ОСОБА_7 у 2011 році, апелянт - ОСОБА_2 (онука) була малолітньою і за правом представлення прийняла у спадок 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Зазначене залишилося поза увагою суду, хоча про смерть брата - ОСОБА_7 - сина спадкодавця - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач зазначала у позовній заяві.
З наведених мотивів, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В червні 2022 року представник ОСОБА_3 - адвокат Жиравецький Т. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, а у справі ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково та визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки вийшов за межі апеляційної скарги, адже заявник просила скасувати рішення місцевого суду та ухвалити у справі нове, яким відмовити ОСОБА_3 у визнанні права власності на 1/2 частку спірного будинку. Апеляційний суд не врахував, що частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є рівними, а тому протиправно відмовив позивачу у визнанні права власності на спірний об`єкт.
Вказує також на ту обставину, що суд апеляційної інстанції не врахував тієї обставини, що 13 квітня 2022 року представник ОСОБА_3 адвокатом Жиравецьким Т. М. було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке було мотивоване тим, що адвокат Жиравецький Т. М. брав участь у наданні допомоги щодо організації проведення мобілізації на території міста Львова. Наведена обставина підтверджується копією перепустки № 151, виданої ОСОБА_8 третім відділом Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Вважає, що в даному випадку апеляційний суд протиправно проігнорував це клопотання та безпідставно розглянув справу за відсутності представника позивача.
Представник заявника вказує також на ту обставину, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-692цс16 та правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 296/6683/18 та від 20 травня 2020 року у справі № 344/1044/16-ц.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Позиція інших учасників справи
У серпні 2022 року від представника Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області - Загорськ Б. до Верховного Суду надійшла заява, в якій просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача, при вирішенні справи покладався на розсуд суду.
В поданих у вересні 2022 року до Верховного Суду поясненнях ОСОБА_2 вказувала, що не заперечує проти задоволення вимог касаційної скарги. Вважає, що апеляційний суд оскарженою постановою помилково відмовив ОСОБА_3 у задоволенні її позову повністю, адже повинен був визнати за нею право власності на 1/2 частку спірного майна.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Пустомитівського районного суду Львівської області.
Цивільна справа № 450/566/14-ц надійшла до Верховного Суду 01 вересня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05 червня 1989 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 13 березня 1996 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 24 лютого 2000 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 17 червня 2009 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 25 серпня 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 04 січня 1978 року. Батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
На підставі рішення виконкому Оброшинської сільської ради від 19 квітня 1972 коку ОСОБА_9 отримав свідоцтво на забудову в сільських населених пунктах Української РСР.
23 березня 1987 року ОСОБА_9 отримав технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду: АДРЕСА_2 .
Будинкову книгу для прописки громадян проживаючих в будинку АДРЕСА_1 було видано на голову сім`ї ОСОБА_7 .
З довідки № 1222 виданої 19 жовтня 2011 року виконавчим комітетом Оброшинської сільської ради встановлено, що ОСОБА_7 дійсно до дня смерті проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Заяву відповідача про визнання позову зареєстровано Пустомитівським районним судом Львівської області 15 квітня 2014 року за вх. № 5679/14.
Апеляційний суд встановив, що апелянт ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_7 .
Батько апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_7 (син спадкодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до часу відкриття спадщини (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 ).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.