Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 447/1763/20
провадження № 61-20503св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - приватна агрофірма ім. Івана Франка,
відповідачі: ОСОБА_1 , державний реєстратор виконавчого комітету Новороздільської міської ради Яценко Ярина Володимирівна,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватної агрофірми ім. Івана Франка, підписану адвокатом Якубівським Ігорем Євгеновичем, на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 09 лютого 2021 року в складі судді Бачуна О. І. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року в складі колегії суддів Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року позивач приватна агрофірма ім. Івана Франка звернувся з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора виконавчого комітету Новороздільської міської ради Яценко Я. В. про скасування рішень державного реєстратора та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивував тим, що є правонаступником колишнього колгоспу ім. Івана Франка с. Берездівці. До 2011 року позивач проводив виділення майнових паїв колишнім членам колгоспу, до числа яких входили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким рішеннями зборів уповноважених власників майнових паїв від 30 червня 2011 року виділено зерносклад (збудований у 1988 році), зерносклад - насіннєве сховище (збудований у 1989 році), навіс зерноскладу (збудований у 1997 році), та прохідну (збудовану в 1993 році). Вказував, що керівником агрофірми були підписані акти прийому-передачі вказаного майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , однак зазначені особи так і не зареєстрували за собою право власності на майно, що свідчить про непогашення свідоцтв про право на майновий пай, в зв`язку з чим позивач уважав, що воно залишилось у пайовому фонді приватної агрофірми ім. Івана Франка та перебуває на її балансі.
У подальшому позивачу стало відомо, що 07 липня 2017 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на майно, належне до пайового фонду агрофірми, а саме: зерносклад по АДРЕСА_1 , навіс зерноскладу по АДРЕСА_2 , вагу по АДРЕСА_3 та прохідну по АДРЕСА_4 . При цьому підставою для такої державної реєстрації зазначено акт приймання-передачі пайового майна від 03 грудня 2015 року, підписаний ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП серії ЛВ № 138024, видане 03 грудня 2015 року. Вказувала, що акт приймання-передачі підписано не уповноваженою особою ( ОСОБА_4 ), у той час як керівником агрофірми та, відповідно, особою, уповноваженою статутом на підписання документів від імені юридичної особи, є Вірт М. В . Зазначав, що свідоцтво про право власності на майновий пай, подане ОСОБА_1 державному реєстратору, не містить відмітки позивача про виділення майна в натурі, підпису керівника та його печатки. Позивач посилався також на те, що державна реєстрація права власності на майно за відповідачем відбулася під час чинності постанови державного виконавця про накладення арешту на все майно агрофірми.
Уважаючи, що рішенням державного реєстратора порушено права ПАФ ім. Івана Франка як законного володільця спірного майна та, водночас, права агрофірми у відносинах із власниками майнових паїв, позивач просив суд ухвалити рішення, яким:
визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області Яценко Я. В. від 07 липня 2017 року щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на майно в с. Берездівці Миколаївського району Львівської області, а саме: зерносклад по АДРЕСА_5 , зерносклад по АДРЕСА_6 , навіс зерноскладу по АДРЕСА_2 , вагу по АДРЕСА_3 та прохідну по АДРЕСА_4 ;
витребувати вказане майно у незаконного володільця ОСОБА_1 на користь приватної агрофірми ім. Івана Франка.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 09 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_1 придбав спірне майно в ОСОБА_2 , правомірність виділення майна якому в натурі на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай встановлена ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2012 року в справі № 1313/2605/2012, де зазначено, що приватна агрофірма ім. Івана Франка визнала вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на майно. Суди зазначили, що при прийнятті державним реєстратором рішень про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірне майно ним було дотримано вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для їх скасування. Зокрема, акт приймання-передачі спірних нежитлових будівель та інші необхідні документи підписані ОСОБА_4 , уповноваженим на вчинення вказаних дій рішенням зборів власників майнових паїв. Заявлене для реєстрації права власності майно фактично передано відповідачу, про що складено акт приймання-передачі пайового майна, виділеного в натурі, а на свідоцтві про майновий пай зроблено відповідний напис від 03 грудня 2015 року.
Суди вказали, що порядок передачі майнових паїв членам колективних сільськогосподарських підприємств врегульовано Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та Постановою Кабінету міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» від 28 лютого 2001 року № 177, відповідно до яких майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства, факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Суди зазначили, що станом на день видачі свідоцтва про право власності на майновий пай не існувало жодного нормативно-правового акта, який би визначав обов`язковість відмітки на сертифікаті, скріпленої печаткою та підписом керівника підприємства. Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року суди відхилили, оскільки вона набрала чинності після видачі відповідачу вказаного свідоцтва.
Суди зазначили, що право власності на збудоване майно набувається в порядку, що існував на час його спорудження та не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
Щодо позовних вимог про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_1 , то в їх задоволенні суди відмовили з огляду на їх похідний характер від вимоги про скасування рішень державного реєстратора.
Апеляційний суд також указав, що позивач ПАФ ім. Івана Франка в минулому був володільцем спірного майна на підставі договору оренди, однак станом на момент реєстрації права власності та оформлення документів, що стали підставою для реєстрації права власності, договірні орендні відносини припинені, а на спростування вказаної обставини позивач не надав жодних доказів щодо наявності в нього права користування спірним майном.
Аргументи учасників справи
15 грудня 2021 року приватна агрофірма ім. Івана Франка подала до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просила їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди не застосували нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року, яка вже була чинною на момент прийняття державним реєстратором оскаржених рішень, та не звернули увагу на те, що державний реєстратор повинен керуватися нормами законодавства, які діють саме на момент вчинення реєстраційних дій;
акт-приймання передачі спірного майна підписано неуповноваженою особою, а свідоцтво про право власності на майновий пай не засвідчене печаткою підприємства та підписом його керівника;
ОСОБА_1 звернувся з заявою про виділення майна в натурі безпосередньо до зборів уповноважених в обхід комісії з врегулювання майнових відносин;
загальні збори співвласників не мали права уповноважувати ОСОБА_4 на підписання всіх необхідних документів без погодження з агрофірмою в особі її керівника;
посилаючись на те, що правомірність виділення майна в натурі на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай встановлена ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2012 року в справі № 1313/2605/2012, суди не звернули уваги на те, що предметом спору в указаній справі були лише 3 з 5 об`єктів майна, про витребування яких у справі, що переглядається, просить позивач;
суди не визначилися з предметом спірних правовідносин, безпідставно ототожнивши майновий пай та виділене в натурі майно;
позивач обґрунтовує порушення свого права як володільця спірного майна з огляду на те, що є правонаступником колишнього колгоспу ім. Івана Франка, а не в зв`язку з наявністю договору оренди, як помилково вважав апеляційний суд.
У січні 2022 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов підписаний представником відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що позивач не довів факту володіння чи користування спірним майном з урахуванням того, що позивач згідно статуту є правонаступником колгоспу ім. Івана Франка лише в частині боргових зобов`язань, а не в частині майна. Вказує, що на момент подання позову в цій справі право спільної власності членів КСП на спірне майно вже було припинене внаслідок його виділу громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначає також, що обраний позивачем спосіб захисту про скасування рішень державного реєстратора є неефективним, оскільки не призведе до захисту прав позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У січні 2022 року матеріали цивільної справи № 447/1763/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки заявник зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року в справі № 753/1534/16-ц, від 03 квітня 2019 року в справі № 307/2382/15-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17, від 26 червня 2019 року в справі № 612/579/16-ц, від 04 червня 2018 року в справі № 229/2259/17-ц, від 03 червня 2021 року в справі № 760/17065/17, від 26 червня 2019 року в справі № 2-ц-443/2008.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що протоколом № 1 зборів уповноважених власників майнових паїв ПАФ ім. Івана Франка від 01 листопада 2001 року затверджено пайовий фонд ПАФ та список осіб, які мають право на майновий пай. Керівництвом ПАФ подано до Берездівецької сільської ради Миколаївського району Львівської області разом зі списком осіб, які мають право на майновий пай, перелік основних засобів пайового фонду ПАФ ім. Івана Франка. Відповідно до зазначеного документа до складу основних засобів пайового фонду, що знаходяться у с. Берездівці, віднесені, зокрема: вага, склад міндобрив - зерновий склад; зерносклад; навіс зерноскладу та прохідна.
30 червня 2011 року на підставі заяви ОСОБА_2 у рахунок погашення майнового паю, належного йому на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЛВ № 138005 на суму 233 354,9 грн, зборами уповноважених власників майнових паїв прийнято рішення про виділення йому зерноскладу-насіннєвого сховища, навісу зерноскладу та прохідної.
Рішенням зборів уповноважених власників майнових паїв 30 червня 2011 року ОСОБА_3 в рахунок погашення майнового паю, належного йому на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай ЛВ № 138006 на суму 67307 грн, виділено зерносклад, побудований у 1988 році.
Керівником ПАФ ім. Івана Франка підписані акти прийому-передачі зерноскладу, навісу зерноскладу, прохідної ОСОБА_2 та зерноскладу ОСОБА_3
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після підписання актів прийому-передачі право власності за собою на відповідне майно не зареєстрували.
Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Берездівецької сільської ради Львівської області, ПАФ ім. Івана Франка про визнана права власності на майно. Ухвалою апеляційного суду Львівської області 24 грудня 2012 року вказане рішення залишено без змін, однак встановлено, що правомірність набуття ОСОБА_2 права на спірне майно ніким (у тому числі ПАФ ім. Івана Франка) не оспорюється.
Апеляційний суд указав, що вказаними судовими рішеннями встановлено законність набуття ОСОБА_2 права власності на спірне майно, яке в подальшому було відчужено відповідачу в справі ОСОБА_1
07 липня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 5 об`єктів, а саме:
зерносклад (насіннєве сховище) загальною площею 951,8 м?, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 ;
навіс зерноскладу, загальною площею 1792,7 м?, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;
прохідну загальною площею 7,3 м?, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 ;
зерносклад, загальною площею 1022,1 м?, що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 ;
вага (критий тік) загальною площею 27,1 м?, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
Право власності на вказане майно зареєстроване державним реєстратором на підставі акту приймання-передачі пайового майна виділеного в натурі від 03 грудня 2015 року, свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЛВ 138024 від 03 грудня 2015 року, витягу з протоколів зборів власників майнових паїв цілісного майнового комплексу від 03 грудня 2015 року; рішення Берездівецької сільської ради від 29 червня 2011 року №45, технічних паспортів.
Згідно з відомостями з бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав щодо кожного об`єкта окремо (індексні номери документів 91468798, 91476317, 91482672, 91456039, 91481146) інші заяви, в тому числі про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про заборону вчинення дій відсутні.
Позиція Верховного Суду