Постанова
Іменем України
24 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 596/1922/18
провадження № 61-21400св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Гусятинська районна державна адміністрація Тернопільської області, Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, правонаступником яких є Чортківська районна державна адміністрація, Державної казначейської служби України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03 листопада 2021 року у складі судді Цвинтарної Т. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Костіва О. З., Міщія О. Я.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про зобов?язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що він проживає по АДРЕСА_1 .
09 жовтня 2018 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області з проханням призначити йому субсидію на опалювальний сезон, надав всі необхідні для призначення субсидії документи, а саме: заяву про призначення субсидії, відповідним чином заповнену декларацію члена домогосподарства, акт комісії при виконкомі Гусятинської селищної ради. В акті комісії вказано, що в даному будинку зареєстровані дочка та син позивача, які фактично там не проживають.
Розгляд його заяви з приводу призначення субсидії проведено з порушенням законодавства, оскільки районна комісія щодо розгляду конфліктних питань не розглянула дану заяву у десятиденний строк.
На думку позивача, відповідачі незаконно позбавляють його права на отримання житлової субсидії.
В результаті незаконних дій відповідачів, позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що він вимушений був витрачати час і зусилля, намагаючись добитись справедливості та законності спочатку шляхом переговорів, а тепер - у суді, що порушило його життєві зв`язки. Без відома дочки та сина він вніс їхні персональні данні в декларацію, чим порушив їхні конституційні права і через це в них склалися неприязні стосунки. Крім того, вважає, що відмовою відповідачів у призначенні йому субсидії, його поставлено у безвихідне матеріальне становище, позбавлено права на гідне життя, приречено на виживання в умовах підвищення цін на газ і необхідні продукти та предмети побуту для життя. Він перебуває в страху та відчаї, оскільки настане зима.
Позивач просив:
скасувати рішення комісії щодо розгляду конфліктних питань;
зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області призначити та нарахувати йому житлові субсидії з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу і додатково 30 % від соціальної норми житла на одну особу;
стягнути з місцевого бюджету, головним розпорядником якого є Гусятинська райдержадміністрація, на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 000 гривень.
Короткий зміст судових рішень
Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2019 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації про відшкодування моральної шкоди, відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 28 лютого 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції виходив з того, що відмовляючи у задоволенні позову, суди допустили порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. 05 листопада 2018 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання, в якому зазначив, що у зв?язку з відсутністю у нього рішення про відмову у призначенні субсидії, він «знімає частину позову, а саме скасування рішення та зобов?язання призначити житлову субсидію». При цьому ОСОБА_1 послався на пункт 3 частини другої статті 49 ЦПК України, яка визначає право відповідача подати зустрічний позов. Зі змісту заяви ОСОБА_1 від 05 листопада 2018 року вбачається, що вона мотивована тим, що у позивача відсутнє рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій, які виникають при призначенні допомог та субсидій, про відмову у призначенні йому субсидії. Проте заявою від 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 просив суд витребувати спірне рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій, яке було задоволено ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року. Разом з тим, із поданої позивачем 05 листопада 2018 року заяви неможливо зробити висновки чи ця заява є заявою про зміну позовних вимог, чи про залишення частини позовних вимог без розгляду, чи про відмову від частини позовних вимог. Відповідної процесуальної ухвали суду, якою б було вирішено питання щодо дій суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій, зобов?язання вчинити дії матеріали справи не містять. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, на зазначене вище уваги не звернув, при цьому послався на те, що позивачем не доведено незаконності дій відповідачів при прийнятті рішення про відмову у призначенні субсидії, зазначивши, що воно є чинним і оскаржене не було. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно вирішити питання щодо процесуальних дій суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій, зобов?язання вчинити дії, оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог позивача щодо неправомірності дій відповідачів як суб?єктів владних повноважень.
10 січня 2020 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути моральну шкоду в розмірі 2 000 000 гривень
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду в частині позовних вимог про скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні субсидії; зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу.
Короткий зміст оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03 листопада 2021 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області, правонаступником яких є Чортківська районна державна адміністрація, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності передбачених нормами закону підстав цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди. Зокрема, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності дій відповідачів та порушення ними прав позивача при прийнятті рішення про відмову у призначенні субсидії, оскільки воно є чинним і не було оскаржене в установленому законом порядку.
Позивачем не доведено, що внаслідок незаконних дій відповідачів Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області, Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області - правонаступником яких є Чортківська райдержадміністрація та порушення ними його прав при прийнятті рішення про відмову у призначенні субсидії, йому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з порушенням його прав.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, оскільки позовні вимоги позивача про скасування рішення комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій про відмову у призначенні субсидії та зобов`язання управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації призначити та нарахувати йому житлових субсидій з розрахунку соціальних норм житлової площі на одну особу та додатково 30% від соціальної норми житла на одну особу, залишені без розгляду, а позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від даних вимог позивача щодо неправомірності дій відповідачів як суб`єктів владних повноважень, в позові про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Гусятинського районного суду від 03 листопада 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної шкоди шляхом списання коштів з державного бюджету України в розмірі 2 000 000 грн.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені в постановах Верховного Суду у справах № 644/6274/16-ц від 22 серпня 2018 року, № 916/3156/17 від 04 червня 2019 року, № 818/607/17 від 24 березня 2020 року, № 216/3521/16-ц від 01 вересня 2020 року, № 910/13862/15. Судами порушено статті 3, 32, 46, 48, 129 Конституції України та вимоги рішень Конституційного суду України № 5-рп/99 від 03 червня 1999 року, № 5-р/2008 від 22 травня 2018 року. Суди не надали оцінки доказам і доводам позивача, проігнорували норми законодавства, постанови Верховного Суду, рішення Конституційного суду України, які стосуються призначення пільг і субсидії. Судові рішення ухвалені на недостовірних та недопустимих доказах. Після зміни предмету позову справа розглядалась виключно за вимогою про відшкодування моральної шкоди у всіх судових інстанціях. На думку позивача, він повністю довів своє право на отримання субсидії і незаконність відмови у призначенні йому субсидії, а також порушення його конституційних прав на соціальний захист, гідне життя та право на приватне життя. Управлінням праці та соціального захисту населення та комісією безпідставно відмовлено у призначенні житлової субсидії, чим порушено його права та свободи, гарантовані Конституцією України і Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, що в свою чергу призвело до моральних страждань. Судом не дано жодної аргументації стосовно встановлення, хто є членом домогосподарства позивача, чиї доходи враховуються (не враховуються) в його конкретному випадку і у відповідності до соціального законодавства і Конституції України. Суди не оцінили та не звернули уваги на матеріальний стан дочки та сина позивача, який не дає їм можливості допомагати позивачу в оплаті комунальних послуг. Оскарження рішення комісії не призвело б до захисту прав позивача і не було б належним способом захисту. В даному випадку суд має встановити, чи мало місце порушення прав позивача, гарантоване Конституцією України, і саме від цього залежить моральна шкода, тобто нерозривний зв`язок - порушене право - страждання (моральна шкода) - розмір відшкодування моральної шкоди. Справа в апеляційному суді була розглянута упередженим складом колегії суддів. Апеляційний суд позбавив позивача права на участь у судовому засіданні. Розгляд справи було призначено на 23 грудня 2021 року о 15:00 год в режимі відеоконференції з Гусятинським районним судом. Позивач вчасно прибув до суду першої інстанції, який був готовий до проведення відеоконференції, але апеляційний суд до кінця робочого часу на зв`язок не вийшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 596/1922/18, витребувано справу з суду першої інстанції.
У квітні 2022 року матеріали цивільної справи № 596/1922/18 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 25 січня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 та є власником цього будинку.
09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подано до Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської райдержадміністрації заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
У пункті 2 розділу I зазначеної декларації ОСОБА_1 вказано, що загальна площа житлового будинку становить 274,3 кв.м, а опалювальна - 115,2 кв. м. Крім того, у пункті 3 розділу I вказаної декларації позивачем зазначено себе, дочку ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 як осіб, які входять до складу домогосподарства та їх зареєстроване місце проживання, з приміткою, що його діти фактично не проживають. Розділ ІІ, в якому зазначаються дані про членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання), ОСОБА_1 не заповнено. У розділі ІІІ декларації «Дані про види та суми доходів осіб….» позивачем зазначено «Моя дочка її чоловік, мій син його дружина відмовляються надати свої персональні дані і дані своїх сімей, оскільки вони не мають жодного відношення до надання мені субсидії».
09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 також звернувся до голови районної комісії щодо розгляду конфліктних ситуацій, які виникають при призначенні субсидії із заявою про призначення йому субсидії та 30 % надбавки до субсидії, посилаючись на те, що він у житловому будинку проживає один, а діти хоч зареєстровані, але не проживають у належному йому житловому будинку та у зв`язку з важким матеріальним станом не можуть йому допомагати.
Актом обстеження житлово-побутових умов проживання Гусятинської селищної ради від 04 жовтня 2018 року, проведеного за заявою ОСОБА_1 від 02 жовтня 2018 року та актом обстеження матеріально побутових умов сім`ї від 09 жовтня 2018 року комісією та відповідно соціальним інспектором Управління встановлено факт проживання позивача ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою, що в АДРЕСА_1 та фактичне не проживання за зареєстрованою вищевказаною адресою дітей позивача: ОСОБА_2 , 1978 року народження, та сина ОСОБА_3 , 1982 року народження.
Відповідно до копії довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 2139, виданої Гусятинською селищною радою Гусятинського району Тернопільської області від 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 як власнику житлового будинку, що АДРЕСА_1 , до складу його сім`ї (зареєстрованих), входять: його син ОСОБА_3 , 1982 року народження та дочка ОСОБА_2 , 1978 року народження.