Постанова
Іменем України
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 761/26169/20
провадження № 61-4206св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - компанія «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Первинна профспілкова організація представництва компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», що діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, яка підписана адвокатом Шапошніковою Іриною Олексіївною, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року в складі судді Савицького О. А. та на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року в складі колегії суддів Шебуєвої В. А., Мельника Я. С., Верланова С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначав, що 12 квітня 2018 року між позивачем та компанією « «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, укладений трудовий договір, за яким компанія прийняла його на роботу на посаду молодшого бортпровідника. 18 лютого 2019 року позивача переведено на посаду бортпровідника, що підтверджується додатковою угодою до трудового договору від 18 лютого 2019 року.
Наказом № 256-К від 06 липня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності працівників.
Вважає, що відповідач при скороченні не врахував всіх передбачених законом гарантій, а саме: роботодавець не запропонував усіх вакантних посад у компанії; не здійснив порівняння кваліфікації та продуктивності праці позивача; не отримав попередню згоду на звільнення профспілкової організації, членом якої він був.
Неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях, приниженні її честі, гідності та ділової репутації, погіршенні стану здоров`я.
За таких обставин ОСОБА_1 просив:
поновити його на посаді бортпровідника у компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні;
стягнути з компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
стягнути з компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, на його користь 400 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
поновлено ОСОБА_1 на посаді бортпровідника у компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, з 24 липня 2020 року;
стягнуто з компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 липня 2020 року до 01 грудня 2021 року у розмірі 154 734,48 грн без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів;
стягнуто з компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, на користь ОСОБА_1 5 000 грн моральної шкоди;
в іншій частині позовних вимог відмовлено;
вирішено питання про розподіл судових витрат;
рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді бортпровідника у компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 8 822,50 грн без вирахування податків, зборів та обов`язкових платежів допущено до негайного виконання.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що:
відповідачем порушено вимоги статті 42 КЗпП України та надано неналежну оцінку кваліфікації позивача, який порівняно з іншими бортпровідниками має більший (2,36 років) стаж роботи у компанії та базову вищу освіту по спеціальності «Авіоніка» англійською мовою, бакалавр Національного авіаційного університету, при тому, що 11 з 51 бортпровідників мали лише загальну середню освіту, а тому суд уважав, що позивач мав переважне право залишення на роботі. Вказаний висновок суд зробив на підставі порівняльної таблиці кваліфікації і продуктивності працівників, що займають посаду бортпровідника, станом на 14 квітня 2020 року;
роботодавець під час звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України порушив порядок, визначений статтею 49-2 КЗпП України, оскільки роботодавець не запропонував позивачу наявні вакантні посади у відокремлених підрозділах компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, зокрема, яке знаходиться у м. Львові та в інших представництвах відповідача;
відповідно до статуту первинної профспілкової організації компанії «Візз Ейр Хангарі ЛТД.» та протоколу № 1 від 17 травня 2020 року ОСОБА_1 є членом ради первинної профспілкової організації компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, яка згоди на звільнення позивача не надавала;
порушення роботодавцем прав позивача при звільненні завдало ОСОБА_1 моральної шкоди, яка виражена в душевних стражданнях та переживаннях через втрату роботи, що змусило прикладати додаткові зусилля для відновлення своїх порушених прав. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер порушень, ступінь та істотність вимушених змін у житті та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, вимоги розумності та справедливості.
Аргументи учасників справи
У травні 2022 року компанія «Візз Ейр Хангарі Лтд.», яка діє через представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
відсутній висновок Верховного Суду про застосування статті 492 КЗпП України щодо переведення працівників на вакантні посади за кордоном;
суди зробили неправильний висновок про порушення роботодавцем під час звільнення позивача статті 492 КЗпП України, оскільки у представництві, де працював позивач, були відсутні будь-які вакантні посади. Висновок суду про те, що позивачу не пропонувалися вакантні посади в інших відокремлених підрозділах представництва компанії «Візз Ейр ЛТД.» в Україні, зокрема, у відокремленому підрозділі в м. Львові, є безпідставними, адже у межах представництва на час звільнення позивача були відсутні вакантні посади, а кількість штатних одиниць зменшувалась. Вказані обставини підтверджуються довідкою Форми № 1 за 2 квартал 2020 року, яка складалася стосовно всього представництва компанії в Україні, в складі якого є дві бази Київська та Львівська;
апеляційний суд не зупинив провадження у справі та не запитав згоду профспілки на звільнення позивача;
оцінюючи переважне право на залишення позивача на роботі, суди не врахували, що порівняння кваліфікації та продуктивності праці є виключно компетенцією роботодавця, а більший стаж роботи працівника не свідчить про його продуктивність праці. Суди безпідставно не взяли до уваги службову записку командира повітряного судна від 26 листопада 2019 року, яка передбачала застосування заходів дисциплінарного покарання щодо позивача чи проведення щодо нього службового розслідування;
суди помилково ототожнили компанію і представництво та не визначили в оскаржених рішеннях, хто з цих двох суб`єктів є роботодавцем позивача, у зв`язку з чим не визначилися з колом відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у позові.
12 жовтня 2022 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому його представник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, правильність та обґрунтованість висновків судів не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів у справі.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
28 вересня 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження, зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 158/2336/18, від 26 лютого 2020 року в справі № 369/7966/16-ц, від 17 червня 2020 року в справі № 185/676/18, від 15 липня 2020 року в справі № 212/4444/18-ц, від 17 листопада 2021 року в справі № 207/831/20, від 17 листопада 2021 року в справі № 588/1480/20, від 25 жовтня 2018 року в справі № 305/270/18, від 22 травня 2019 року в справі № 757/4055/15-ц, від 08 вересня 2021 року в справі № 306/1325/18, від 01 жовтня 2018 року в справі № 569/1607/17-ц, від 14 серпня 2019 року в справі № 644/2415/16-ц, від 07 лютого 2018 року в справі № 758/5386/15-ц, від 05 серпня 2021 року в справі № 607/10167/19, від 20 серпня 2018 року в справі № 537/1621/17, від 27 січня 2021 року в справі № 294/748/19, від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц. Крім цього зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування статті 492 КЗпП України щодо переведення працівників на вакантні посади за кордоном.
Фактичні обставини
Суди встановили, що представництво «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні не має статусу юридичної особи, а комерційну, господарську діяльність здійснює в Україні від імені компанії «Візз Ейр Хангарі Лтд.».
Наказом керівника представництва «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні № 99-к від 12 квітня 2018 року ОСОБА_1 з 30 квітня 2018 року прийнято на посаду молодшого бортпровідника на умовах безстрокового трудового договору № 63 від 12 квітня 2018 року, а наказом № 20-к від 18 лютого 2019 року ОСОБА_1 переведено на посаду бортпровідника на умовах, зазначених у додатковій угоді до трудового договору від 18 лютого 2019 року.
14 квітня 2020 року компанією «Візз Ейр Хангарі ЛТД.» у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про питання перевезень авіаційним транспортом № 228 від 23 березня 2020 року прийнято рішення про скорочення чисельності працівників у представництві «Візз Ейр Хангарі Лтд.» на одинадцять штатних одиниць.
На виконання такого рішення керівником представництва «Візз Ейр Хангарі Лтд.» в Україні прийнятий наказ № 08-од від 14 квітня 2020 року про виклю