Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 308/5527/21
провадження № 61-7272св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Ужгородська міська рада Закарпатської області,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 червня 2022 року в складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на самочинне будівництво.
Позов мотивовано тим, що відповідно до договору оренди землі № 1974 від 15 травня 2018 року, укладеного на підставі рішення ХХІІІ сесії міської ради сьомого скликання від 15 травня 2018 року № 1085, територіальна громада м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради передала позивачу в оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0067 га, що розташована по АДРЕСА_1 . Як наслідок, право оренди позивача було зареєстровано в установленому порядку, про що свідчить відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 126267716 від 04 червня 2018 року оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:21:001:0512, площею 0, 0067 га по АДРЕСА_1 . Згодом за позивачем було зареєстровано і право власності на цю земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 150878696 від 22 грудня 2018 року. Позивач зазначала, що 16 вересня 2019 року нею було отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція торгової будівлі» № 129/03-04/19 по АДРЕСА_1 .
Упродовж 2019-2020 років на цій земельній ділянці (на підставі паспорту прив`язки торгового приміщення й ескізного проекту) нею було здійснено реконструкцію торгового приміщення без отримання відповідного на те дозволу. Під час проведення таких будівельних робіт є дотриманими будівельні, архітектурні, санітарні й екологічні норми та жодних заяв, претензій чи скарг із приводу цього будівництва не надходило, а відтак нею не порушено прав інших осіб. Після завершення вказаної реконструкції вона виготовила технічний паспорт із відміткою про проведене технічне обстеження, згідно з яким установлено можливість його надійної та безпечної експлуатації. Стверджувала, що з приводу прийняття даного об`єкту до експлуатації та оформленням права власності на нього вона зверталась до відділу ДАБІ Ужгородської міської ради з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, однак листом за № 244/15.02-03 від 25 березня 2021 року їй надали роз`яснення про неможливість прийняття в експлуатацію об`єкту та пояснили, що вказані дії можливо здійснити лише згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року шляхом реєстрації декларацій установленої форми.
На переконання позивача цей Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не передбачає введення в експлуатацію будівель, які збудовані самочинно, а тому вирішення зазначеного питання можливе лише після визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва в судовому порядку на підставі статті 376 ЦК України, оскільки іншим чином реалізувати свої законні права та інтереси не існує. Також наголошувала і те, що відповідно до «Звіту про проведення технічного обстеження» експерт був дійшов висновку про готовність до експлуатації будівлі по АДРЕСА_1 , яка є придатною до нормальної експлуатації, недоліків у ній не виявлено, рекомендацій не надано.
ОСОБА_1 просила:
визнати за нею право власності на реконструйовані торгові приміщення площею 58,9 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2021 року в складі судді: Зарева Н. І., позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на реконструйовані торгові приміщення, площею 58,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Враховуючи відсутність передбачених обставин, що унеможливлюють визнання права власності на самочинне будівництво, відсутність інших способів захисту та визнання, окрім судового, прав позивача, суд вказав, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
У березні 2022 року керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області подала апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2021 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 27 червня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на самочинне будівництво закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що управління державного архітектурного-будівельного контролю Ужгородської міської ради Закарпатської області не уповноважене здійснювати в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, а також не має повноважень вирішувати питання прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію, оскільки Положення про це управління не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду», а відтак це управління на час розгляду справи в суді першої інстанції, на час звернення прокурора до виконкому Ужгородської міської ради та з апеляційною скаргою не є компетентним державним органом та можливим учасником спірних правовідносин у цій справі, як помилково вважав прокурор. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно. Прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя. «Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Апеляційний суд вказав, що виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області не уповноважений здійснювати в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний, зокрема нагляд, не наділений повноваженнями у даному випадку на звернення до суду, а також не має повноважень вирішувати питання прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію відповідно до чинного законодавства», а тому цей орган не є компетентним державним органом та учасником спірних правовідносин. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки держави в особі Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області. З урахуванням наведеного колегія судів зробила висновок, що подавши апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, прокурор не довів наявності в нього права апеляційного оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2021 року, так як повноваження здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд належать ДІАМ або ДІАМ в особі його територіального органу - Управління ДІАМ у Закарпатській області.
Аргументи учасників справи
У липні 2022 року заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 27 червня 2022 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції не вирішував питання про права і обов`язки держави в особі Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області, прокурор помилково вважав даний орган можливим учасником спірних правовідносин та подав в його інтересах апеляційну скаргу, тому підстав для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції за цією апеляцією немає. Закарпатський апеляційний суд у порушення принципу «суд знає закони» дійшов безпідставного переконання, що у прокурора відсутнє право на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки суд першої інстанції не вирішував питання про права і обов`язки держави в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради.
Виходячи із правової природи відносин щодо контролю за додержанням законів у сфері містобудування у межах міста Ужгород суд не застосував до питання повноважень Управління державного архітектурного-будівельного контролю Ужгородської міської ради положення статті сьомої та сорок першої Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» якою внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» та де зазначено, що: органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування. При цьому, вказаною постановою установлено, що у разі, коли сільські, селищні, міські ради не утворили органи державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до 18 березня 2020 року, повноваження таких органів здійснює Державна інспекція архітектури та містобудування. У даному випадку Ужгородська міська рада утворила такий орган контролю (в інтересах якого прокурор і звернувся з апеляційною скаргою), свідченням та визнанням самою Державною інспекцією архітектури та містобудування чого є розміщення на офіційному її сайті відомості про перелік органів державного архітектурно-будівельного контролю при органах місцевого самоврядування, яким делеговано повноваження у здійсненні реєстраційних функцій щодо об`єктів будівництва з класом наслідків СС1/СС2.
Підтвердженням позиції прокуратури у даній справі також є висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 300/3178/20, який повністю узгоджується та відповідає унормованим положенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України.
У цьому випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що визнання, за відсутності законних підстав в судовому порядку, за ОСОБА_1 права власності на самочинно реконструйовані торгові приміщення порушує встановлений законодавством порядок набуття права власності на майно, оскільки прийняття рішення про прийняття/неприйняття об`єкта в експлуатацію відноситься до компетенції наведеного уповноваженого органу. Разом з цим, порушення інтересів держави також полягає у тому, що незважаючи на відсутність належних документів, що підтверджують безпечність експлуатації приміщення, всупереч нормам закону, Ужгородський міськрайонний суд безпідставно визнав за позивачем право власності на вказаний самочинно реконструйований об`єкт, що може мати наслідком експлуатацію спірного нерухомого майна та створює небезпеку для населення і в свою чергу порушує права виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо контролю і проведення перевірок відповідності виконання підготовчих та будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням та надання оцінки можливості введення даного об`єкта в експлуатацію.
Окрім цього, оскаржуваним рішенням Ужгородського міськрайонного суду порушено інтереси держави у сфері містобудування, оскільки самочинне будівництво є порушенням встановлених державою правил та норм здійснення будівництва, призводить до нераціональної забудови населених пунктів, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства. При цьому ніяким чином, за наявності у позивача права власності на земельну ділянку під спірним об`єктом, не порушено право Ужгородської міської ради, яка залучена позивачем як відповідач, оскільки жодних рішень щодо узаконення самочинно збудованих об`єктів на території міста Ужгорода міська рада не приймає. Свідченням повноважень та компетенції вирішення питання щодо можливої експлуатації, дотримання норм та правил забудови, наявність підстав введення в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта чи його капітальної реконструкції, належить саме виконавчому комітету Ужгородської міської ради у структурі якого функціонує, без права юридичної особи, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, є також встановлені судом обставини у оскаржуваній ухвалі.
Оскарження прокурором рішення Ужгородського міськрайонного суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - безпечності існування збудованого об`єкта для жителів та гостей міста, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
У жовтні 2022 року заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури подав письмові пояснення по справі.
Письмові пояснення мотивовані тим, що додатково на підтвердження правової позиції та доводів прокуратури, викладені в касаційній скарзі, з метою забезпечення формування єдності судової практики в застосуванні норм матеріального та процесуального права, просить врахувати висновки Верховного Суду у подібній справі, викладені у постанові від 14 вересня 2022 року за результатами розгляду касаційної скарги обласної прокуратури у справі № 308/360/20. Зокрема, задовольнивши скаргу суд зазначив, що прокурором дотримано вимоги щодо попереднього повідомлення органу та ствердив про доведеність і обґрунтованість доводів апеляційної скарги про наявність у прокурора підстав представляти інтереси держави у цій справі Таким чином, Верховним Судом у даній справі зроблено висновок про наявність у прокурора права на апеляційне оскарження та підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі уповноваженого органу контролю в сфері містобудування та архітектури на території міста Ужгорода - виконавчого комітету Ужгородської міської ради.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
21 жовтня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року: в задоволенні клопотань заступника керівника Закарпатської обласної прокуратурипро розгляд касаційної скарги за участю представника Офісу Генерального прокурора,про повідомлення дня і часусудового засідання Офісу Генерального прокурора, Закарпатській обласній прокуратурі та сторонам у справівідмовлено; справу призначено досудового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може вста