Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 520/15672/17
провадження № 61-14852св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецавтогруп», ОСОБА_2 , Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 06 червня 2019 року в складі судді Калашнікової О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року в складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтогруп» (далі - ТОВ «Спецавтогруп»), ОСОБА_2 , Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (далі - РСЦ МВС в Одеській області) про визнання недійсним договору комісії, витребування майна та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 14 серпня 2013 року придбав у власність автомобіль Mercedes-Benz ML350 та у подальшому передав це майно у тимчасове безоплатне користування ОСОБА_3 , який
у грудні 2014 року повідомив, що зазначений автомобіль вибув з його володіння у незаконний спосіб, був знятий з реєстраційного обліку та проданий невідомій йому особі. З приводу незаконної втрати права власності на спірний автомобіль позивач звернувся до правоохоронних органів і за вказаним фактом було порушено кримінальне провадження.
Під час досудового слідства встановлено, що 28 травня 2014 року належний позивачу автомобіль Mercedes-Benz ML350 знятий з реєстраційного обліку для подальшої реалізації та 01 липня 2014 року зареєстрований на ОСОБА_2 з видачею номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Спірне переоформлення права власності на автомобіль проведено
ТОВ «Спецавтогруп» шляхом укладення нібито з позивачем договору комісії від 28 червня 2014 року та подальшим відчуженням автомобіля ОСОБА_2 з видачею їй довідки-рахунку, яка стала підставою для реєстрації автомобіля на ім`я ОСОБА_2 .
Висновком експерта-почеркознавця від 29 березня 2015 року підтверджено, що підписи у договорі комісії від 28 червня 2014 року в графі «Комітент Підпис», журналі обліку та видачі довідки-рахунку в графі «Підпис Продавця» виконані не ОСОБА_1 .
Позивач намагався захистити свої права у досудовому порядку, проте ОСОБА_2 відмовилася повертати автомобіль, а РСЦ МВС в Одеській області листом від 21 жовтня 2017 року відмовив у скасуванні державної реєстрації права власності на автомобіль за ОСОБА_2
і відновити державну реєстрацію права власності на вказаний автомобіль за ОСОБА_1 з видачею йому державних номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: визнати недійсним
договір комісії на продаж автомобіля Mercedes-Benz ML350, укладений
від його імені з ТОВ «Спецавтогруп»; витребувати з володіння
ОСОБА_2 указаний автомобіль; зобов`язати Територіальний сервісний центр 5141 РСЦ МВС в Одеській області скасувати державну реєстрацію права власності на спірний автомобіль за ОСОБА_2 ; відновити державну реєстрацію права власності на зазначений автомобіль за ОСОБА_1 з видачею йому державних номерних знаків та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Короткий зміст судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 06 червня 2019 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір комісії від 28 червня 2015 року на продаж автомобіля Mercedes-Benz ML350, укладений від імені ОСОБА_1
з ТОВ «Спецавтогруп».
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 автомобіль Mercedes-Benz ML350.
Скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль
Mercedes-Benz ML350, що посвідчується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 , та відновлено державну реєстрацію права власності на автомобіль
Mercedes-Benz ML350 на ім`я ОСОБА_1 .
Стягнуто з ТОВ «Спецавтогруп» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 819,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не здійснював відчуження належного йому автомобіля Mercedes-Benz ML350,
цей автомобіль з володіння позивача вибув не з його волі, а іншим шляхом та у подальшому був придбаний ОСОБА_2 на безвідплатних підставах, яким вона користувалася на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого на її ім`я.
Постановою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 06 червня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не приймав участі в укладенні договору комісії, його підпис відсутній як у цьому договорі, так і в інших документах, які підтверджують відчуження автомобіля, тому договір комісії є недійсним. Оскільки воля власника спірного автомобіля не була спрямована на укладення
з ТОВ «Спецавтогруп» договору комісії, подальша видача вказаним товариством довідки-рахунку, яка стала підставою для реєстрації даного автомобіля на ім`я ОСОБА_2 , відбулась безпідставно. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
ОСОБА_2 була обізнана про розгляд справи судом першої інстанції, у березні 2018 року оскаржувала до апеляційного суду ухвалу про відкриття провадження у справі. Її представник протягом подальшого розгляду справи в суді першої інстанції також неодноразово звертався до суду
із заявами та клопотаннями. Будучи повідомленим належним чином про розгляд справи, зокрема і про судове засідання на 06 червня 2019 року, представник ОСОБА_2 не з`явився для розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив. Отже, безпідставними є доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 не було відомо про розгляд справи в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову
в задоволенні позову.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень
ОСОБА_2 посилається на пункт 1 частини другої
статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вказувала, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16; Верховного Суду
від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц, від 23 січня 2019 року
у справі № 484/3915/15-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 199/5118/17. Зазначала, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи (пункт 4 частини другої
статті 389, стаття 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили принцип рівності учасників справи перед судом, відповідач не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, вона не отримувала копії процесуальних документів у визначений законом строк, що позбавило її права на захист порушених прав. ОСОБА_2 була позбавлена можливості брати участь у розгляді справи в режимі відеоконференція, оскільки суд першої інстанції не забезпечив такий розгляд. Апеляційний суд на вказані порушення місцевого суду уваги не звернув.
Суди задовольнили позов до неналежного відповідача, оскільки належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Отже, така позовна вимога мала б бути пред`явлена до ОСОБА_2 , а не до РСЦ МВС в Одеській області,
яке є неналежним відповідачем. Суд першої інстанції зобов`язаний був відмовити у задоволенні позовної вимоги про державну реєстрацію права власності, заявленої до РСЦ МВС в Одеській області.
Позивач обрав неналежний спосіб захисту прав, судами це не враховано та неправильно застосовано статтю 388 ЦК України. Позивач у межах цієї справи мав би пред`явити позов про визнання недійсним договору
купівлі-продажу автомобіля, саме цей спосіб захисту прав є належним. Судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок про те, що спірний автомобіль вибув з володіння позивача без його волі, оскільки
у ОСОБА_2 знаходяться усі ключі від спірного автомобіля.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень. У зв`язку з цим просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін. Вказував, що він не мав наміру відчужувати спірний автомобіль, це майно вибуло з його власності з порушенням вимог закону шляхом підроблення його підпису та за вказаним фактом порушено кримінальне провадження. Позивач обрав належний спосіб захисту, тому суди правильно задовольнили його позовні вимоги.
РСЦ МВС в Одеській області надіслав до суду відзив на касаційну скаргу,
в якому просив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими. Зазначав, що ОСОБА_1 не приймав участі в укладенні договору комісії, його підпис відсутній як у цьому договорі, так і в інших документах, які підтверджують відчуження автомобіля, тому договір комісії є недійсним. Спірний автомобіль вибув з права власності позивача поза його волею, тому
суд дійшов правильного висновку про витребування цього майна
у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Інший учасник справи відзиву на касаційну скаргу не направив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду міста Одеси від 06 червня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_4 у справі було призначено повторний автоматизований розподіл справ.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року справу призначено судді-доповідачеві Ігнатенку В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Mercedes-Benz ML350, 2010 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , державні номерні знаки на транспортний засіб
НОМЕР_4 .
У 2013 році ОСОБА_1 передав зазначений автомобіль у тимчасове безоплатне користування ОСОБА_3 , який у грудні 2014 року повідомив, що цей автомобіль вибув з його володіння у незаконний спосіб та був знятий з реєстраційного обліку та проданий невідомій йому особі.
ОСОБА_1 20 грудня 2014 року звернувся до правоохоронних органів
із заявою про вчинення злочину, передбаченого частиною третьою
статті 190 Кримінального кодексу України.
За вказаним фактом було порушене кримінальне провадження та відповідні відомості 20 грудня 2014 року були внесені Печерським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві до Єдиного
реєстру досудових розслідувань, розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України.
Під час досудового слідства в указаному кримінальному провадженні встановлено, що 28 травня 2014 року належний позивачу автомобіль Mercedes-Benz ML350 знятий з обліку у Центрі № 6 надання послуг, пов`язаних з використанням транспортних засобів, підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, для подальшої реалізації. 01 липня 2014 року спірний автомобіль зареєстрований на ОСОБА_2 з видачею номерних знаків НОМЕР_5 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 .
Переоформлення права власності на автомобіль Mercedes-Benz ML350 проведено підприємством, що здійснює комісійну торгівлю транспортними засобами - ТОВ «Спецавтогруп», шляхом укладення нібито з позивачем договору комісії від 28 червня 2014 року та подальшим продажем
цього автомобіля ОСОБА_2 , з видачею їй довідки-рахунку
серія НОМЕР_6 , яка стала підставою для реєстрації зазначеного автомобіля на ОСОБА_2 .
На виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва
від 20 лютого 2015 року слідчі Печерського управління поліції
Головного управління Національної поліції в місті Києві вилучили
у ТОВ «Спецавтогруп» та Центру № 6 надання послуг, пов`язаних
з використанням автотранспортних засобів, підпорядкованого Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, оригінали документів, які стали підставою для відчуження автомобіля Mercedes-Benz ML350.
З метою встановлення обставин щодо наявності підпису ОСОБА_1
у вилучених документах, які стали підставою для переоформлення спірного автомобіля, у кримінальному провадженні було призначено почеркознавчу експертизу.
У висновку експерта-почеркознавця від 29 березня 2015 року зазначено, що підписи у договорі комісії від 28 червня 2014 року в графі «Комітент Підпис», журналі обліку та видачі довідки-рахунку ТОВ «Спецавтогруп» від 15 липня 2013 року, що містяться на сторінках № 23 та № 24, виконаний на сторінці
№ 24 в графі «Підпис Продавця», виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Суди встановили, що ОСОБА_1 не приймав участі в укладенні договору комісії від 28 червня 2014 року, його підпис відсутній як у договорі комісії, так і в інших документах, які підтверджують відчуження автомобіля.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині не відповідають.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором
є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними
в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору
з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно з частиною третьою статті 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (стаття 1018 ЦК України).
Суди попередніх інстанцій встановили, що переоформлення права власності на автомобіль Mercedes-Benz ML350 проведено підприємством, що здійснює комісійну торгівлю транспортними засобами - ТОВ «Спецавтогруп», шляхом укладення нібито з позивачем договору комісії від 28 червня 2014 року та подальшим продажом цього автомобіля ОСОБА_2 з видачею їй довідки-рахунку серія НОМЕР_6 , яка стала підставою для реєстрації зазначеного автомобіля на ОСОБА_2 .
Порядок зняття автомобіля з реєстрації (перереєстрації) визначається Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388).
За пунктом 8 Порядку № 1388 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто,
і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху,
а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, зокрема, довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Тобто, довідка-рахунок - це документ, який підтверджує правомірність придбання (купівлі-продажу) автотранспортного засобу, згідно з якою власник автомобіля зобов`язується передати права на володіння транспортним засобом покупцеві, а той, у свою чергу, повинен сплатити власнику заздалегідь узгоджену суму і вступити в права власності.
Довідка-рахунок підтверджує реалізацію транспортного засобу, перехід права власності на транспортний засіб від продавця до покупця та
є оформленням договірних відносин купівлі-продажу транспортного засобу.
Відповідно пункту 33 Порядку № 1388 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація (перереєстрація) перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів,
а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття
з обліку таких транспортних засобів не проводиться.
Для проведення перереєстрації транспортних засобів, зазначених
в абзаці другому цього пункту, до підрозділів Державтоінспекції
подаються засвідчені підписами сторін, що скріплені печатками, акти
приймання-передачі транспортних засобів із зазначенням їх кольору, марки, моделі, року випуску, ідентифікаційних номерів складових частин, а для проведення перереєстрації транспортних засобів у разі їх відчуження - документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, разом із зазначеними актами.
Суди встановили, що позивач не звертався, зокрема, і до
ТОВ «Спецавтогруп» із заявою щодо перереєстрації спірного автомобіля
Mercedes-Benz ML350, грошові кошти за відчуження цього майна не отримував.
ОСОБА_1 не приймав участі в укладенні договору комісії від 28 червня 2014 року, його підпис відсутній як у договорі комісії, так і в інших документах, які підтверджують відчуження автомобіля.
Згідно з пунктом 12 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200),
(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) видача (оформлення) підприємством, що здійснює комісійну торгівлю,
довідок-рахунків під час реалізації транспортних засобів, що перебували
у користуванні, здійснюється після нанесення таким підприємством на зворотному боці довідки-рахунка інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб`єкта оціночної діяльності, який відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 231, має право проводити оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (номер сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація).
Фізична особа, яка передає для реалізації транспортний засіб у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підприємству, що здійснює комісійну торгівлю, зобов`язана надати такому підприємству письмове повідомлення із зазначенням інформації про кількість легкових автомобілів та/або мотоциклів, та/або мопедів, що відчужені нею протягом поточного календарного року, складене в довільній формі та підписане власноручно цією особою.
Відповідно до пункту 31 Порядку № 1200 розрахунки за продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводяться в готівковій та/або безготівковій формі. Споживачеві
в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на суму здійсненої операції, який засвідчує факт купівлі транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Разом з тим, матеріали справи не містять передбачених вказаним нормативним актом документів.
Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.