ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3401/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Білоус В.В.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
боржника: не з`явився,
скаржника: Павлюк П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2022 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Грек Б.М., Остапенко О.М.)
у справі № 910/3401/21
за заявою ОСОБА_2
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
1. ОСОБА_2 (далі - Боржник) звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність у зв`язку з наявним у нього боргом у загальному розмірі 14546502,50 грн та неможливістю погашення цього боргу через скрутне матеріальне становище.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
3. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 визнано кредиторами Боржника: ОСОБА_3 на загальну суму 14051042,50 грн, з яких 4540,00 грн судовий збір - позачергово, 14046502,50 грн - друга черга; ОСОБА_4 на загальну суму 504540,00 грн, з яких 4540,00 грн судовий збір - позачергово, 350000,00 грн - друга черга, 150000,00 грн - третя черга; ОСОБА_5 на загальну суму 10674903,00 грн, з яких 4540,00 грн судовий збір - позачергово, 10670363,00 грн - друга черга.
Стислий зміст постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
4. Постановою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 припинено процедуру реструктуризації боргів Боржника, визнано Боржника банкрутом, введено процедуру погашення боргів Боржника.
5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на зазначену постанову суду першої інстанції.
6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
7. Ухвала мотивована тим, що на момент звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 не набула статусу кредитора у цій справі про неплатоспроможність Боржника та не є її учасником. Водночас із матеріалів справи не вбачається та ОСОБА_1 не доведено, що оскаржуваною постановою місцевого господарського суду вирішено питання про її права, інтереси та обов`язки.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
8. ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2021, передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .
9. На думку ОСОБА_1 , висновки суду апеляційної інстанції суперечать положенням статей 1, 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та статті 254 ГПК України.
10. ОСОБА_1 заперечує проти висновку апеляційного господарського суду про те, що у справі про банкрутство право на оскарження мають лише кредитори як учасники справи та особи, які не брали участі у справі, в разі порушення оскарженим рішенням прав і обов`язків такої особи, посилаючись на те, що КУзПБ передбачає більш розширене коло учасників справи про банкрутство.
11. ОСОБА_1 зазначає, що вона є стороною цивільної справи №761/22523/21, яка стосується її прав щодо спільного із Боржником майна, та є учасником справи про банкрутство Боржника згідно з визначенням, наведеним у статті 1 КУзПБ, а тому має право на апеляційне оскарження судових рішень у справі.
12. Також ОСОБА_1 наголошує, що вона в своїй апеляційній скарзі в повній мірі обґрунтувала порушення через прийняття оскаржуваної постанови місцевого господарського суду її прав та законних інтересів щодо належного їй на праві спільної сумісної власності майна, яке не може бути включене до ліквідаційної маси в межах справи про банкрутство Боржника до виділення його частки, тобто до розгляду справи про поділ майна.
13. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що в результаті ухвалення оспорюваної постанови суду першої інстанції фактично надано дозвіл керуючому реалізацією майна Боржника на проведення інвентаризації та подальший продаж майна, яке є також майном ОСОБА_1 , що впливає на її права щодо володіння та розпорядження таким майном.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
14. Керуючий реалізацією майна Боржника подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою, оскільки оскаржуваним судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалося.
15. Керуючий реалізацією майна Боржника вважає, що ОСОБА_1 є учасником саме справи щодо поділу майна між колишнім подружжям - ОСОБА_1 та Боржником, але не справи про банкрутство Боржника. При цьому керуючий реалізацією майна Боржника наголошує, що ОСОБА_1 не навела жодні факти включення до складу ліквідаційної маси Боржника майна, яке є спільним сумісним майном Боржника та ОСОБА_1 .
16. Боржник подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити судові рішення попередніх інстанцій без змін, закрити касаційне провадження за касаційною скаргою, направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.
17. Боржник вважає, оскаржуване судове рішення законним і мотивованим, а касаційну скаргу ОСОБА_1 такою, що не підтверджена належними доказами та спрямована на затягування судового процесу.
Позиція Верховного Суду
18. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
19. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
20. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
21. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), §59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), §28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], §229).
22. Стаття 129 Конституції України до основних засад судочинства відносить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
23. Тобто конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
24. Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
25. Згідно з частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність 21.10.2019 у зв`язку з введенням в дію КУзПБ.
26. При цьому пунктом 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
27. Отже, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК України та КУзПБ.
28. Частина 1 статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.