ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/17629/18 (910/15195/19)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників сторін: Товариства з обмеженою відповідальністю "Остінвест" - Ракітіна С.П.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - Бовкуна В.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Остінвест", до якої приєдналося Приватне акціонерне товариство "Айбокс банк",
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021
у справі № 910/17629/18 (910/15195/19)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Остінвест"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом"
про визнання договорів недійсними та визнання права застави
в межах справи № 910/17629/18
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестом"
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та обставин справи
У жовтні 2019 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" (далі - АТ "Фортуна-Банк") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Фортуна-Банк" Кухарева В.В. (далі - Фонд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Остінвест" та ТОВ "Бестом", в якій позивач просив:
- визнати недійсним договір застави № 04ЗТ/05/2170/ЮР від 09.11.2016, укладений між АТ "Фортуна-Банк" та ТОВ "Бестом" в сумі 10 000 000, 00 грн (далі -Договір застави від 09.11.2016) до договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/05/2170/ЮР, укладеного між АТ "Фортуна-Банк" та ТОВ "Остінвест" (далі - Кредитний договір);
- визнати недійсним договір відступлення прав вимоги від 09.11.2016, укладений між АТ "Фортуна-Банк" та ТОВ "Бестом" (далі - Договір відступлення прав вимоги) до Договору застави від 09.11.2016.
- визнати за позивачем права застави за договором іпотеки (зі змінами до нього) від 31.08.2015, укладений АТ "Фортуна-Банк" та ТОВ "Остінвест", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В.В., зареєстрований в реєстрі за № 294 (далі - Договір іпотеки).
Позовні вимоги з посиланням на пункти 5 та 8 частини третьої статті 38 Закону України № 4452-VI від 23.02.2012 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) обґрунтовані тим, що Фонд прийняв рішення від 26.01.2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "Фортуна-Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". У подальшому, під час перевірки правочинів, укладених позивачем протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в банку, комісія з перевірки договорів виявила Договір застави та Договір відступлення прав вимоги, які відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI відповідають ознакам нікчемного правочину.
Посилаючись на статті 215 та 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме визнати за ним права застави за договором іпотеки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.20 справу № 910/15195/19 за позовом АТ "Фортуна-Банк" до ТОВ "Остінвест", ТОВ "Бестом" про визнання договорів недійсними та визнання права застави направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/17629/18 про банкрутство ТОВ "Бестом".
Ухвалою суду від 05.03.2020, серед іншого, прийнято вищезазначену позовну заяву в межах справи № 910/17629/18 про банкрутство ТОВ "Бестом".
14.04.2020 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") надійшла заява про залучення правонаступника позивача, з огляду на укладення 28.12.2019 між АТ "Фортуна-Банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" договорів про відступлення права вимоги.
14.04.2020 на стадії підготовчого провадження до суду надійшла заява про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач просив: застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - Договору застави від 09.11.2016 та Договору відступлення прав вимоги, - шляхом визнання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" іпотекодержателем за Договором іпотеки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2020, серед іншого, замінено позивача у справі № 910/17629/18 (910/15195/19) з АТ "Фортуна Банк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі № 910/17629/18 (910/15195/19) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів та не наведено жодних підстав на підтвердження заявленої вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, натомість в укладеному Договорі застави від 09.11.2016 сторонами було погоджено усі істотні умови, договір складено в письмовій нотаріальній формі та зареєстровано в реєстрі.
Установивши, що згідно відомостей з державного реєстру речових прав іпотеку за реєстровим № 294 припинено внаслідок повного виконання основного зобов`язання, іпотека припинена 26.01.2017 на підставі листа № 58/07 від 26.01.2017, виданого АТ "Фортуна-Банк" на адресу приватного нотаріуса Кари В.В., та посилаючись на вимоги статті 17 Закону України "Про іпотеку", суд першої інстанції дійшов висновку, що правовідносин, які б випливали із Договору іпотеки починаючи з 26.01.2017 не існує, що унеможливлює задоволення позову ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання його іпотекодержателем за Договором іпотеки, припиненим у 2017 році.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у справі № 910/17629/18(910/15195/19) скасовано. Прийнято нове рішення у справі, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Застосовано наслідки недійсності до нікчемного правочину, а саме: Договору застави від 09.11.2016 та Договору відступлення прав вимоги, - шляхом визнання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" іпотекодержателем за Договором іпотеки.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована висновком суду про те, що Договір застави від 09.11.2016, Договір про відступлення прав вимоги та всі банківські операції, які проводились на їх підставі, не породжували жодних правових наслідків, в тому числі і не могли бути підставою для погашення заборгованості за Кредитним договором, оскільки є нікчемними в силу пунктів 2, 5, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Зазначеного висновку апеляційний суд дійшов за результатом дослідження та оцінки таких обставин:
- всупереч вимог рішення Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 03.06.2016 № 52-рш/БТ (отриманого АТ "Фортуна-Банк" у встановленому законом порядку та обов`язкового для виконання), цим банком достроково розірвано договір застави майнового права розпорядження депозитним коштами №043Т/05/2170/ЮР від 31.08.2015, укладеного з майновим поручителем ТОВ "Укройлпродукт" на сумі 10 000 000,00 грн (далі - Договір застави від 31.08.2015) та укладено Договір відступлення прав вимог до Договору застави від 09.11.2016 в період існування у банку відповідних заборон, зокрема щодо вивільнення отриманого АТ "Фортуна-Банк" забезпечення за кредитними операціями до повного погашення позичальниками заборгованості. Як наслідок АТ "Фортуна-Банк" протиправно здійснив вивільнення забезпечення за Кредитним договором;
- судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що укладений Договір застави від 09.11.2016 та подальше зарахування коштів ТОВ "Бестом" в рахунок погашення заборгованості за кредитом ТОВ "Остінвест" має ознаки фіктивності, визначені статтею 234 ЦК України, оскільки вказана операція позбавлена будь-якого економічного змісту для ТОВ "Бестом". При цьому ТОВ "Бестом" мав перед АТ "Фортуна-Банк" заборгованість у розмірі 38 566 210,00 за кредитним договором № 04КЛ/155/1269/ЮР від 14.11.2012, що станом на 09.11.2016 не була погашена;
- при наявності заборгованості ТОВ "Бестом" перед АТ "Фортуна-Банк" в розмірі 38 566 210, 00 грн та при цьому погашення боржником ТОВ "Бестом" кредитної заборгованості іншого позичальника ( ТОВ "Остінвест") у розмірі 10 000 000, 00 грн, банк прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення та погашення грошового зобов`язання у порядку іншому ніж встановлений законом, що як наслідок призвело до збільшення зобов`язань АТ "Фортуна-Банк". Тобто банк, прийнявши від ТОВ "Бестом" забезпечення у вигляді майнових прав на грошові кошти що знаходяться на депозитному вкладі та прийнявши їх у власність, погасив заборгованість ТОВ "Остінвест", звільнив від обтяження нерухоме майно, що було передано в іпотеку банку ТОВ "Остінвест", при цьому заборгованість ТОВ "Бестом" у розмірі 38 566 210, 00 грн залишилась непогашеною;
- всі погашення заборгованості ТОВ "Остінвест" проводилось за рахунок коштів ТОВ "Бестом" (які вже давно перебували в банку, а не за рахунок залучених коштів), відтак банк прийняв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, що прямо зазначено у пункті 5 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, що є ознакою нікчемності правочину.
- ТОВ "Бестом" та АТ "Фортуна-Банк" є пов`язаними особами за ознаками підпункту 3 пункту 1 Глави № 3 Постанови НБУ № 315 від 12.05.2015 (спільна інфраструктура, ТОВ "Бестом" внесені до списку пов`язаних осіб з АТ "Фортуна-Банк" за № 56).У матеріалах справи наявний Звіт про пов`язаних з банком осіб форма № 661-01 від 01.01.2017 підписаний Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації АТ "Фортуна-Банк", з якого вбачається що ТОВ "Бестом" та АТ "Фортуна-Банк" є пов`язаними особами, а саме найменування особи, код (номер) особи через яку визначається пов`язаність із банком - Тищенко С.П.;
- банк, підписавши 09.11.2016 Договір застави від 09.11.2016 та Договір відступлення прав вимоги з ТОВ "Бестом", тобто уклав правочин з пов`язаною особою банку, який не відповідає вимогам законодавства України, а отже є фіктивним за статтею 234 ЦК України (пункт 8 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI);
- застосування наслідків недійсності до нікчемного правочину, а саме Договору застави від 09.11.2016 та Договору відступлення прав вимоги, - тягне за собою повернення сторін у первинне становище. Оскільки погашення заборгованості належним чином не відбулося, то підстави для припинення іпотечних правовідносин, що виникли з Договору іпотеки відпали, а іпотека є дійсною;
- доводи ТОВ "Остінвест" про те, що іпотека АТ "Фортуна-Банк" є припиненою з 26.01.2017 та в подальшому цілісний майновий комплекс передано ТОВ "Остінвест" в іпотеку Приватного акціонерного товариства "Айбокс банк" (далі - АТ "Айбокс банк") на підставі Іпотечного договору від 30.01.2017 (зареєстрований за №108), що унеможливлює задоволення вимог ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про визнання його іпотекодержателем за Договором іпотеки, апеляційним судом відхилено, оскільки визнання позивача іпотекодержателем відновить його порушене право, адже визнання за ним права іпотеки дозволить відновити запис від 31.08.2015 про іпотеку за АТ "Фортуна-Банк" в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Відповідач-1 - ТОВ "Остінвест" не погодився з постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 у цій справі.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржувана постанова ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме положень частин першої, другої статті 234 ЦК України, статті 38 Закону № 4452-VI.
У якості підстави касаційного оскарження постанови скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
- пункту 2 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI (постанови від 10.09.2019 у справі № 915/495/18, від 02.09.2020 у справі № 904/1939/18);
- пункту 5 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI (постанова 05.12.2018 у справі № 911/3880/15);
- пункту 8 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI (постанови від 02.09.2020 у справі № 904/1939/18, від 24.02.2021 у справі N 910/12044/19);
- положень першої, другої статті 234 ЦК України (постанова від 11.04.2019 у справі № 910/3834/18).
Іншими підставами касаційного оскарження зазначає відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах частини першої статті 216 ЦК України (щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом визнання іпотекодержателем) та пункту 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Додатково вказує на незаконність оскаржуваної постанови в частині вирішення питання розподілу судових витрат.
Скаржник стверджує, що апеляційний суд вийшов за межі підстав позову і апеляційної скарги, у зв`язку з чим застосував закон, що не підлягає застосуванню до вказаних правовідносин (пункти 5 та 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI), що є неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
Позивач - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги з викладених у відзиві підстав, оскаржувану постанову залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Касаційне провадження
19.05.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга ТОВ "Остінвест".
Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2021 касаційну скаргу ТОВ "Остінвест" залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07.06.2021 до касаційного суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Остінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 910/17629/18 (910/15195/19) та призначено до розгляду на 18.08.2021 о 14:20 год.
Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2021 касаційне провадження у справі № 910/17629/18 (910/15195/19) зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/10784/16. Підставою для зупинення слугувала необхідність дотримання єдності судової практики та подібність правовідносин № 910/10784/16 і № 910/17629/18 (910/15195/19) у питанні застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, вчиненого протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2022 клопотання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про поновлення провадження у справі задоволено; поновлено касаційне провадження у справі № 910/17629/18 (910/15195/19) за касаційною скаргою ТОВ "Остінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021; ухвалено здійснити розгляд касаційної скарги 14.09.2022 о 12:00 год.
У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 12.09.2022 № 29.3-02/1601 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/17629/18 (910/15195/19), визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Банасько О.О., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від12.09.2022.
До початку розгляду справи в суді касаційної інстанції від АТ "Айбокс банк" надійшла заява про приєднання до касаційної скарги ТОВ "Остінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 910/17629/18 (910/15195/19).
Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2022 приєднано заяву АТ "Айбокс банк" до касаційної скарги ТОВ "Остінвест" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 910/17629/18 (910/15195/19); відкладено розгляд касаційної скарги до 05.10.2022 о 11:00 год.
Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2022 відкладено розгляд касаційної скарги на 19.10.2022 о 11:20 год.
Судове засідання 19.10.2022 відбулось за участю представників ТОВ "Остінвест" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", які надали пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи.
При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
31.08.2015 укладено Кредитний договір з датою повернення кредиту 30.08.2016.
Для забезпечення виконання зобов`язань по кредиту 31.08.2015 укладено:
- Договір іпотеки, відповідно до якого позичальник передав Банку в іпотеку: цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Житомирська область, Овруцький район, смт. Білокамінка, вул. Будівельників, 38;
- договір застави майнових прав № 04ЗТ/05/2170/ЮР, укладений між АТ "Фортуна Банк" та ТОВ "Укройлпродукт" (далі - Договір застави від 31.08.2015). Відповідно до умов цього договору предметом застави є кошти на депозитному рахунку, відкритому АТ "Фортуна Банк" у розмірі 10 000 000,00 грн.
03.06.2016 Правлінням НБУ прийнято рішення №52-тш/БТ щодо заборони вивільнення отриманого забезпечення за кредитними операціями до повного погашення заборгованості перед АТ "Фортуна-Банк".
09.11.2016 між АТ "Фортуна-Банк" та ТОВ "Укройлпродукт" укладено Договір про розірвання Договору застави від 31.08.2015, яким вивільнено заставу.
У той же день між AT "Фортуна-Банк" та ТОВ "Бестом" укладено:
- Договір застави від 09.11.2016, відповідно до якого предмет застави є кошти на депозитному рахунку відкритому AT "Фортуна-Банк" в розмірі 10 000 000,00 грн;
- Договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого AT "Фортуна-Банк" в рахунок погашення боргу набув майнові права за Договором застави від 09.11.2016.
Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Фонду, на підставі рішення Правління НБУ від 26.01.2017 року №55-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27.01.2017 № 320 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Фортуна-Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з рішенням Правління НБУ від 21.02.2017 № 89-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 21.02.2017 № 665 "Про початок процедури ліквідації АТ "Фортуна-банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 521 від 11.03.2019 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT "Фортуна-Банк", яким уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації AT "Фортуна-Банк" призначений Кухарев В.В.
19.06.2019 Наказом АТ "Фортуна-Банк" №16-3 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)", визнано нікчемним Договір застави від 09.11.2016 та Договір відступлення прав вимоги.
Виконуючи обов`язки по збереженню активів АТ "Фортуна-Банк", на підставі наказів Уповноваженої особи Фонду Кухарева В.В. від 21.03.2019, від 01.04.2019, 23.04.2019, утворено Комісію з перевірки договорів на виявлення ознаки нікчемності (далі - Комісія).
Комісія провела перевірку договорів, укладених банком на предмет нікчемності за період з 27.01.2016 по 26.01.2017. У ході проведення перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, у відповідності до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI та рішення Фонду № 826 від 26.05.2016 "Про затвердження Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення", виявлено ознаки нікчемності Договору застави від 09.11.2016 та Договору відступлення прав вимог.
Апеляційним судом додатково встановлено, що внаслідок укладення Договору застави від 09.11.2016 та подальшої трансакції щодо зарахування кредитних коштів ТОВ "Бестом" фактично безоплатно за рахунок своїх власних коштів, право вимоги на які передано в заставу, погасило заборгованість ТОВ "Остінвест" за Кредитним договором перед банком. При цьому ТОВ "Бестом" мав перед АТ "Фортуна-Банк" власну заборгованість у розмірі 38 566 210,00 за кредитним договором №04КЛ/155/1269/ЮР від 14.11.2012, що станом на 09.11.2016 не була погашена.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За результатами касаційного перегляду справи колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Остінвест", до якої приєдналося АТ "Айбокс банк", підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Предметом касаційного дослідження є питання наявності передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав нікчемності правочинів та обґрунтованості застосування апеляційним судом наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом визнання позивача іпотекодержателем за іпотечним договором.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається,
Частина перша статті 236 ЦК України, серед іншого, визначає, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Отже, нікчемний правочин породжує лише наслідки, пов`язані з його недійсністю. Такими наслідками, з огляду на норми статті 216 ЦК України, будуть поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція) та відшкодування збитків або моральної шкоди, завданих другій стороні або третій особі внаслідок його вчинення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18) зазначила, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин недійсний у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів та зазначав, що укладені банком договори (Договір застави від 09.11.2016 та Договір про відступлення прав вимоги) є нікчемними відповідно до пунктів 5 та 8 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.
Отже, у цій справі, що розглядається, існує спір щодо правових наслідків недійсних правочинів, які позивач вважає нікчемними, тому суду необхідно було перевірити відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення підтвердити чи спростовати обставину нікчемності цих правочинів.
Так, урахувавши доводи апеляційної скарги та обов`язок суду надати правову кваліфікацію спірних правовідносин, виходячи зі встановлених під час розгляду справи фактів, апеляційний суд в оскаржуваній постанові підтвердив обставину нікчемності правочинів на підставі пунктів 2, 5, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, за результатом чого застосував наслідки недійсності цих нікчемних правочинів.
Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції щодо нікчемності правочинів відповідно до всіх зазначених пунктів названого Закону колегія суддів касаційного суду вважає частково помилковими, а в цілому передчасними, ураховуючи таке.
Законом Закону № 4452-VI та Законом України "Про банки і банківську діяльність" установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цими законами також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до статті 3 Закону № 4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 цього Закону, свідчить про те, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку, він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого - здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.
За статтею 38 Закону № 4452-VI, Фонд (уповноважена особа) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частиною третьої статті 38 Закону № 4452-VI визначено підстави, за якими визнаються нікчемними правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.
При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними, оскільки відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків і є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Така позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16.
З огляду на підстави й обґрунтування позовних вимог та самі позовні вимоги, предметом доказування та оцінки у цій справі є наявність передбачених статтею 38 Закону № 4452-VI підстав вважати спірні договори нікчемними правочинами відповідно до ознак, зазначених у позовній заяві та протоколі Комісії, а також підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16 (до розгляду якої зупинялось касаційне провадження у цій справі) міститься правовий висновок про те, що з огляду на зміст заявлених вимог про наслідки нікчемності договорів, укладених банком, а не про визнання цих договорів нікчемними, не має значення, що в позовній заяві позивач не посилається на усі обставини та підстави, за якими договори визнано нікчемними створеною комісією, оскільки ці факти входять до фактичної сторони справи, яка підлягає встановленню на підставі поданих сторонами доказів, а їх правова кваліфікація входить до повноважень суду.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, підтверджуючи обставину нікчемності правочинів, вийшов за межі підстав позову і апеляційної скарги, у