Постанова
іменем України
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 571/1916/19
провадження № 51-1843км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7,
суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
потерпілого ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у провадженні в судах першої та апеляційної інстанцій, та потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 28 березня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180190000254, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого, останній раз за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2021 року ОСОБА_3 засуджено та призначено покарання у виді позбавлення волі: за ч. 4 ст. 187 КК України - на строк 12 років із конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 289 КК України - на строк 8 років із конфіскацією майна; за пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 15 років із конфіскацією майна.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 31 серпня 2020 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна.
Крім цього, суд вирішив питання щодо зарахування у строк покарання ОСОБА_3 строку попереднього ув`язнення та частково відбутого покарання за попереднім вироком, запобіжного заходу, долі речових доказів, розподілу процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.
Також суд задовольнив частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 та постановив стягнути на її користь із ОСОБА_3 2 000 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 900 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
За цим же вироком засуджено ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Судові рішення щодо нього учасниками судового провадження в касаційному порядку не оскаржуються.
За обставин, детально наведених у вироку суду, ОСОБА_3 22 травня 2019 року з 21:56 по 22:21, знаходячись на території лісопильної рами ПП « ОСОБА_5 » на АДРЕСА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з метою заволодіння майном ОСОБА_5 , вчинив розбійний напад, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та умисне вбивство останнього з корисливих мотивів та з особливою жорстокістю. Так, ОСОБА_3 завдав ОСОБА_5 фрагментом дерев`яного бруса численні удари у голову, по тулубу та кінцівкам, а також залив ОСОБА_5 у ротову порожнину речовину, вуглеводневий склад якої подібний до зміненого світлого нафтопродукту, чим заподіяв йому тілесні ушкодження, які призвели до особливих фізичних страждань. Причиною смерті ОСОБА_5 стала важка відкрита тупа травма голови. Після цього ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами останнього у сумі близько 900 грн.
Надалі ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 по допомогу у приховуванні слідів вчиненого розбійного нападу та умисного вбивства, на що останній погодився, та, діючи умисно, здійснив заздалегідь необіцяне приховування особливо тяжких кримінальних правопорушень. Так, ОСОБА_3 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_4 незаконно заволоділи належним ОСОБА_5 транспортним засобом марки «Volkswagen Touareg» (д.р.з. НОМЕР_1 ) вартістю 221 045 грн, в багажному відділенні якого вивезли труп ОСОБА_5 з місця події та залишили його у лісовому масиві поблизу с. Кам`янка Олевського району Житомирської області. Після цьогоОСОБА_3 та ОСОБА_4 доїхали на цьому автомобілі до домогосподарства на АДРЕСА_2 та покинули його у зв`язку з несправністю та щоб уникнути переслідування працівників поліції.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 28 березня 2022 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_3 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив та не дав належної оцінки доводам, наведеним прокурором в апеляційній скарзі на вирок, щодо невідповідності призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та його особі, внаслідок м`якості, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України. Так, прокурор зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишилися конкретні обставини вчинення засудженим кримінальних правопорушень, що, на думку прокурора, свідчать про винятково високий ступінь суспільної небезпеки його дій. Крім цього, прокурор звертає увагу на дані про особу ОСОБА_3 , котрий характеризується негативно, будучи неодноразово судимим за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, через незначний проміжок часу, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знову вчинив злочини з корисливих мотивів, зокрема особливо тяжкі. Також прокурор наголошує, що ОСОБА_3 не визнав своєї вини та не розкаявся у вчиненому, заподіяної потерпілим шкоди не відшкодував. Сукупність зазначених обставин, на думку прокурора, характеризує ОСОБА_3 як особу особливо небезпечну для суспільства, що є підставою для призначення йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставах істотного порушення кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та його особі просять скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Потерпілі вважають, що апеляційний суд не навів конкретних обставин на спростування доводів, наведених ними в апеляційній скарзі на вирок, щодо м`якості призначеного ОСОБА_3 покарання, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України. Наголошують, що ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, вчинив три умисні особливо тяжкі кримінальні правопорушення, за обтяжуючих покарання обставин. Також посилаються на те, що ОСОБА_3 характеризується негативно, не працює, веде антигромадський спосіб життя, не розкаявся у вчиненому. Зазначене, на думку потерпілих, свідчить про винятково високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого та виключну небезпечність особи винного, що є підставою для призначення йому найсуворішого покарання.
Позиції інших учасників судового провадження