ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 686/10785/16-к
провадження № 51-1321км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_6.,
суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9.,
прокурора ОСОБА_10,
розглянув у відкритому судовому засіданні спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_11 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 квітня 2021 року, постановлені в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014240010001968, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванківці Старосинявського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ),раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2015 року (справа 686/13581/14-к) ОСОБА_1 засудженого за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами і на підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 21 липня 2015 року скасував вирок місцевого суду і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Скасовуючи згадане судове рішення, суд апеляційної інстанції звернув увагу місцевого суду на те, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, яке є обов`язковим.
Під час нового розгляду Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 12 серпня 2015 року повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 прокурору.
Постановою прокурора від 28 жовтня 2015 року строк досудового розслідування продовжено до 3 місяців, тобто до 02 грудня 2015 року.
03 грудня 2015 року до суду надійшов новий обвинувальний акт щодо ОСОБА_1
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 12 січня 2016 року повернув обвинувальний акт прокурору, вказавши на те, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК, оскільки викладені в ньому фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, а також сформульоване обвинувачення є не конкретним.
26 лютого 2016 року прокурор продовжив строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 4 місяців.
30 березня 2016 року до суду надійшов новий обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 .
Місцевий суд ухвалою від 22 квітня 2016 року в черговий раз повернув обвинувальний акт прокурору, оскільки, всупереч ч. 4 ст. 291 КПК до нього не додано цивільних позовів, розписки чи інші документи, які підтверджували отримання цивільних позовів стороною захисту, а також не надані суду відомості про місце знаходження цивільного відповідача ПрАТ «Страхова група ТАС».
19 травня 2016 року прокурор повторно подав до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 , який був призначений судом до судового розгляду (справа 686/10785/16-к).
За результатом судового розгляду Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області 22 жовтня 2021 року постановив вирок, за яким визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та поклав на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин, 29 квітня 2014 року приблизно о 16:20, керуючи автомобілем «HYUNDAІ Н 200», (державний номерний знак НОМЕР_1 ), починаючи виконувати маневр лівого повороту з вул. Вайсера на вул. Кам`янецьку для подальшого руху до вул. Подільської в м. Хмельницькому на зелений сигнал світлофора, виїхав на перехрестя та зупинився для надання переваги пішоходам, які переходили проїзну частину вул. Кам`янецької. Відновивши рух, ОСОБА_1 закінчив маневр лівого повороту на вул. Кам`янецьку на жовтий миготливий сигнал світлофора, і рухаючись по вказаній вулиці порушив вимоги пункту 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка перетинала проїзну частину вул. Кам`янецької справа наліво відносно напрямку руху автомобіля у невстановленому для цього місці поза межами пішохідного переходу.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 04 квітня 2022 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала та заперечення інших учасників провадження
У спільній касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 і його захисник ОСОБА_11, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення і закрити кримінальне провадження.
Суть доводів сторони захисту зводиться до вказівок на те, що після повернення обвинувального акта прокурору останній не мав повноважень продовжувати строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, а орган досудового розслідування - проводити розслідування і збирати докази у справі, оскільки чинним КПК не передбачено проведення додаткового розслідування.
Тому захист вважає, що всі дії прокурора після скасування апеляційний судом вироку суду першої інстанції від 15 січня 2015 року, є незаконними, оскільки проведені поза межами положень КПК.
Зважаючи на викладене, на думку сторони захисту, прокурор не мав правових підстав повторно або вчетверте направляти обвинувальні акти до суду після проведення додаткового розслідування, яке чинним процесуальним законом не передбачено, і повинен був звернутися до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відповідно до вимог ст. 283 КПК.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що в разі повернення обвинувального акта прокурору фактично відбувається поновлення стадії досудового розслідування і жодних заборон для проведення на цій стадії слідчих дій закон не містить, не ґрунтується ні на правових нормах, ні на правових позиціях Верховного Суду.
Також сторона захисту вказує, що апеляційний суд не звернув уваги на її доводи щодо надмірно тривалого розгляду судом справи, тобто протягом такого строку, який не можна вважати «розумним».
Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
Прокурор, посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі сторони захисту доводів, заперечила проти її задоволення, просила постановлені у кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
До початку судового розгляду засуджений і захисник подали до Суду клопотання, в якому просили касаційний розгляд проводити за їх відсутності.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду