Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 369/11377/17
провадження № 61-6536св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідачі за первісним та зустрічним позовами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та місті Ірпінь, Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,
третя особа - Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та місті Ірпінь, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа - Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Укрндпіцивільбуд», про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним правочинів, скасування реєстрації права власності, повернення земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області, Міськрайонного управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та місті Ірпінь, Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2020 року у складі судді Пінкевич Н. С. та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Гуля В. В., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - Крюківщинська сільська рада) звернулася до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги просила скасувати рішення Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - Гатненська сільська рада) від 12 грудня 2014 року № 7 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 », визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 19 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О. О., зареєстрований в реєстрі за №1402, визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений 12 червня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І. А., що зареєстрований в реєстрі за № 1810, скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 3222484001:01:023:5052 для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 , витребувати з чужого незаконного володіння та повернути до комунальної власності територіальної громади с. Крюківщина в особі Крюківщинської сільської ради земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222484001:01:023:5052.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Крюківщинська сільська рада посилалася на те, що рішенням Гатненської сільської ради від 12 грудня 2014 року ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку на АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222484001:01:023:5052 для ведення особистого селянського господарства.
На підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 2016 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку, а на підставі договору дарування від 12 червня 2019 року спірну земельну ділянку відчужено ОСОБА_1 .
Водночас спірна земельна ділянка не перебувала в межах села Гатне та Гатненської сільської ради, а тому Гатненська сільська рада не мала права передавати її у приватну власність.
Згідно з проєктом землеустрою щодо встановлення меж с. Крюківщина, затвердженим рішенням Київської обласної ради четвертого скликання від 22 жовтня 2004 року № 219-17-ІV спірна земельна ділянка входить в територіальні межі села Крюківщина та адміністративної межі Крюківщинської сільської ради.
Таким чином, Гатненська сільська рада своїм рішенням від 12 грудня 2014 року незаконно наділила фізичну особу чужою землею, чим перевищила свої повноваження та порушила право власності територіальної громадиКрюківщинської сільської ради. У зв`язку з цим сільська рада просила позов задовольнити.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484001:01:023:5052, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору дарування від 12 червня 2019 року. При цьому зазначив, що ОСОБА_2 набула право власності на спірну земельну ділянку до затвердження генерального плану с. Гатне, тобто на час прийняття рішення про передання земельної ділянки у власність вона знаходилась в адміністративних межах с. Гатне. Лише після затвердження генерального плану у 2015 році спірна земельна ділянка вийшла за межі земель Гатненської сільської ради, тобто коли вже майже три роки ця ділянка перебувала у власності. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Києво-Святошинський районний суд Київської області рішенням від 11 червня 2020 року позов Крюківщинської сільської ради задовольнив. Скасував рішення Гатненської сільської ради від 12 грудня 2014 року № 7 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ». Визнав недійсним договір купівлі-продажу, укладений 19 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Саєнко О. О., що зареєстрований в реєстрі за № 1402. Визнав недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений 12 червня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І.А., що зареєстрований в реєстрі за № 1810. Скасував реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 , кадастровий номер 3222484001:01:023:5052 для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 . Витребував з чужого незаконного володіння та повернув до комунальної власності територіальної громади с. Крюківщина в особі Крюківщинської сільської ради земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222484001:01:023:5052. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки спірна земельна ділянка не перебувала в межах с. Гатне та Гатненської сільської ради, тому Гатненська сільська рада не мала повноважень передавати її фізичній особі у приватну власність.У зв`язку з цим суд дійшов висновку про те, що вимоги про визнання незаконним оспорюваного рішення Гатненської сільської ради підлягають задоволенню. При цьому суд дійшов висновку, що вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу, договору дарування та скасування реєстрації права власності на земельну ділянку є похідними від вимоги про визнання незаконними рішень ради, а тому вони також підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд виходив з того, що позивач за зустрічним позовом хоче підтвердити своє право власності на земельну ділянку, однак такий спосіб захисту не передбачений чинним законодавством.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2020 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження заявник вказував на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Крім того, касаційна скарга містить посилання на скасування судових рішень з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не дослідили доказів щодо предмета позову, що фактично унеможливило зробити висновок про територіальну належність спірної земельної ділянки та її фактичне розташування. При цьому позивач не довів той факт, що місцем розташування спірної земельної ділянки є територія Крюківщинської сільської ради та не надав доказів на підтвердження реєстрації в державному реєстрі земель за Крюківщинською сільською радою. Також Крюківщинська сільська рада не надала доказів, щодо порушення самої процедури надання Гатненською сільською радою проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Крім того суди не звернули уваги на те, що спірна земельна ділянка до затвердження генерального плану населеного пункту знаходилася в його межах. Лише після затвердження генерального плану с. Гатне у 2015 року спірна земельна ділянка опинилася за межами населеного пункту, чим порушилися права власника на вільне користування та розпорядження земельною ділянкою.
Також суди не звернули уваги на те, що законність процедури розробки проєктної документації про відведення спірної земельної ділянки та реєстрації її в державному земельному реєстрі та визнання права власності на неї за ОСОБА_2 . При цьому Крюківщинська сільська рада фактично оскаржує помилку права Гатнянської сільської ради надавати у власність земельну ділянку з земель які їй належать. Таким чином, дії Гатнянської сільської ради та Крюківщинської сільської ради про визначення до чиєї ж юрисдикції належить спірна земельна ділянка, повинні вирішуватися вказаними органними місцевого самоврядування, які своїм рішенням мають виправити помилку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 грудня 2021 року справа № 369/11377/17 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18 травня 2022 року суддею-доповідачем визначено Зайцева А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що рішенням Гатненської сільської ради від 12 грудня 2014 року ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га (рілля), кадастровий номер 3222484001:01:023:5052, для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу від 19 травня 2016 року ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3222484001:01:023:5052, для ведення особистого селянського господарства.
12 червня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір дарування спірної земельної ділянки.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 12 березня 2019 року № 8322/18-41 земельна ділянка з кадастровим номером 322484001:01:023:5052 повністю потрапляє в межі с. Крюківщина.
Зазначений висновок підтвердила експерт Савчак В. В. в суді апеляційної інстанції, яка, крім цього зазначила про те, що спірна земельна ділянка весь час знаходилась в межах Крюківщинської сільської ради.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права