Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 357/274/22
провадження № 61-7875св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Опера 2»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Малиневським Павлом Петровичем, на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2022 року у складі судді Бебешко М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опера 2» про захист прав споживача та визнання майнових прав на житлове приміщення.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08 листопада 2017 року з метою придбання для особистих потреб квартири він уклав із відповідачем договір № 12.
Умовами договору передбачено, що відповідач бере на себе зобов`язання щодо організації будівництва багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , здачі об`єкта в експлуатацію та передачі позивачу квартири, будівельний АДРЕСА_2 , що знаходиться на другому поверсі, проектною площею 40,35 кв.м, а також всі документи, необхідні позивачу для реєстрації права власності (пункти 1.1., 1.5., підпункт 4.2.1. Договору).
Зі свого боку позивач взяв на себе зобов`язання не пізніше 09 листопада 2017 року сплатити 480 165,00 грн, з яких 9 603,30 грн - вступний внесок розміром 2%, 14 404,95 грн - пайовий внесок розміром 3% та 456 156,75 грн - майновий внесок (пай) за будівництво самої квартири (пункт 1.4. та додаток № 1 до Договору).
Позивач вказує, що 09 листопада 2017 року він сплатив на користь відповідача суму в розмірі 480 165,00 грн, а також на підставі повідомлення відповідача від 22 липня 2020 року № 22/07, він 31 липня 2020 року здійснив доплату за 1,45 кв.м різниці між фактичною площею (за результатами технічної інвентаризації) та проектною площею квартири на суму 17 255,00 грн.
02 липня 2020 року житловий будинок було введено в експлуатацію, а 18 серпня 2020 року житловому будинку присвоєно поштову адресу, про що 26 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримав відповідне рішення.
Відповідно до пункту 4.2.1. Договору, відповідач зобов`язався не пізніше 15 календарних днів з моменту введення будинку в експлуатацію, отримання ним документу, що підтверджує присвоєння будинку адреси та сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації) передати позивачу за актом прийому-передачі приміщення, довідку про внесення пайового внеску у повному обсязі та всі інші документи необхідні для оформлення права власності на приміщення (пункти 1.1., 2.9., 8.2, підпункт 3.1.7. Договору).
Кінцевий строк передачі приміщення сплив 10 вересня 2020 року (26 серпня + 15 календарних днів), однак, відповідач своїх зобов`язань не виконав, приміщення і документи, які необхідні для реєстрації права власності, не передав.
Позивач зазначив, що він у жовтні 2020 року вже звертався до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опера 2» про захист прав споживачів. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2021 року та постановою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року, у справі № 357/10155/20 в задоволенні позову було відмовлено.
Підставою для відмови у задоволенні позову у справі № 357/10055/20 вказано, що в пункті 8.6 договору встановлено обов`язок сторін досягти згоди по всіх спірних моментах, і лише після недосягнення згоди, вирішувати спір в судовому порядку. Тобто суд зауважив на недотриманні сторонами договору приписів щодо досудового врегулювання спірних відносин.
Таким чином, при розгляді справи № 357/10055/20 питання про наявність чи відсутність у позивача майнових прав не вирішувалося, а прийняті рішення стосуються лише необхідності дотримання сторонами порядку попереднього узгодження тексту акту приймання-передачі.
На виконання вказаного судового рішення позивач засобами поштового зв`язку 30 листопада 2021 року та 13 грудня 2021 року направив відповідачу заяви про підписання актів приймання-передачі та про повернення одного примірника акту разом з іншими належним чином оформленими для реєстрації права власності документами. До заяв було надано акти приймання-передачі в запропонованій ОСОБА_1 редакції. Однак, від одержання цих документів відповідач відмовився, приміщення та документи, які необхідні для реєстрації за позивачем права власності, не передав.
Позивач наголошував, що він від прийняття приміщення ніколи не ухилявся. Обов`язок по передачі приміщення, акту приймання-передачі та документів необхідних для реєстрації права власності покладено на відповідача відповідно до пунктів 1.1, 2.9, 8.2, підпунктів 1.1.17, 4.1.12., 41.1.13., 4.2.8., Договору, а на нього покладено кореспондуючий обов`язок їх прийняти.
Повідомивши у своєму листі від 16 вересня 2020 року № 16/09 про готовність передати об`єкт та готовність до розгляду будь-яких варіантів актів прийому-передачі, відповідач жодних реальних дій, спрямованих на передачу приміщення, узгодження тексту акту приймання-передачі та надання документів для реєстрації права власності не вчинив.
З урахуванням викладених обставин позивач просив суд визнати за ним майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 січня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Опера 2» про захист прав споживача та визнання майнових прав.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2022 року провадження у даній справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 357/10155/20, у якій набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Малиневського П. П. подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Малиневським П. П., залишено без задоволення, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15 серпня 2022 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана представником - адвокатом Малиневським П. П., на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що зазначеніні судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, оскільки підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК Українибули відсутні.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
05 вересня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 рокусправу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процес