Постанова
Іменем України
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 456/456/20
провадження № 61-2042св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Гал Буд»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Гал Буд» (далі - ТОВ «Інвест Гал Буд»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами «Актив»), про визнання майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням того ж суду від 03 березня 2021 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 лютого 2021 року та додаткове рішенням того ж суду від 03 березня 2021 року визнано нечинними, провадження у справі закрито.
Повернуто позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 478,25 грн.
У жовтні 2021 року ТОВ «Компанія з управління активами «Актив, а в листопаді ТОВ «Інвест Гал Буд» звернулися до суду із заявами про ухвалення додаткового рішення, в яких просили ухвалити додаткове рішення у цій справі, яким вирішити питання судових витрат.
Короткий зміст рішення суду
Додатковою ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року заяву ТОВ «Інвест Гал Буд» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інвест Гал Буд» 30 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Заяву ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» 30 000,00 грн - витрати на правничу допомогу.
Задовольняючи частково заяву ТОВ «Інвест Гал Буд», суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з актами приймання-передачі наданих послуг адвокатом Радковським Т. Р. вартість наданих послуг у Стрийському міськрайонному суді Львівської області становить 41 739,00 грн, а відповідно до акта наданих послуг в суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн.
В актах зазначено, що адвокат брав участь у судовому засіданні першої інстанції протягом 21 год, а в суді апеляційної інстанції - протягом двох годин, однак у Стрийському міськрайонному суді Львівської області було проведено десять судових засідань, тривалістю не більше однієї години, а тому вказаний адвокатом час є значно завищеним.
В апеляційній інстанції вказаний адвокатом час надання послуг також є завищеним. Крім того, така послуга як збір доказів, на яку представник відповідача витратив 11 год, є непропорційною до предмета спору і складності справи, а тому з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 30 000,00 грн.
Задовольняючи частково заяву ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з актом про надання послуг від 17 лютого 2021 року вартість наданої правової допомоги в суді першої інстанції становить 20 000,00 грн, а 60 000,00 грн - це «гонорар успіху». Отже, оскільки позивач відмовився від позову, вимоги про стягнення «гонорару успіху» є безпідставними.
Крім того, відповідно до акта про надання послуг від 10 березня 2021 року, вартість правничої допомоги в апеляційному суді становить 10 000,00 грн за весь обсяг роботи, тому з позивача на користь вказаної третьої особи необхідно стягнути 30 000,00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить додаткову ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року в частині стягнення з нього на користь ТОВ «Інвест Гал Буд» та ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» витрат на правничу допомогу скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким зменшити стягнення витрат на правничу допомогу ТОВ «Інвест Гал Буд» до 5 000,00 грн та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Актив».
На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.
Відповідність суми витрат на професійну правничу допомогу досліджуються судом у кожному конкретному випадку та вирішуються на підставі наданих учасниками справи доказів.
Суд може відмовити стороні у відшкодуванні судових витрат повністю або частково, якщо розмір судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, значно більший або значно менший від того, що був наданий у попередньому розрахунку судових витрат.
Суд апеляційної інстанції не врахував норми статті 142 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до якої, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Проте, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави зробити висновок, що загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі відмови позивача від позову передбачає, що витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Водночас за наслідком відмови позивача від позову процесуальний закон не передбачає відшкодування судових витрат, понесених третьою особою.
Судове рішення оскаржується з підстав порушення норм процесуального права: статей 141, 142 ЦПК України, неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 05 серпня 2019 року у справі № 911/1563/18, від 22 вересня 2021 року у справі № 456/462/20.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, - порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо вирішення заяви ТОВ «Інвест Гал Буд» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат
Встановлено, щозгідно з ордером про надання правничої допомоги від 27 лютого 2020 року, серія ЛВ № 060845 27 лютого 2020 року між ТОВ «Інвест Гал Буд» та адвокатом Радковським Т. Р. укладений договір про надання правничої допомоги та ведення справи у Стрийському міськрайонному суді Львівської області від 27 лютого 2020 року № 27/02-1 (т. 3, а. с. 82).
Відповідно до вказаного договору сторони погодили гонорар у справі № 456/456/20 у розмірі 20 937,00 грн (т. 3, а. с. 83).
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 22 лютого 2021 року № 22/02 адвокатом Радковським Т. Р. вартість наданих послуг у Стрийському міськрайонному суді Львівської області становить 41 739,00 грн.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 28 жовтня 2021 року № 28/10 адвокатом Радковським Т. Р. вартість наданих послуг у Львівському апеляційному судістановить 10 000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною першою статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону
№ 5076-VI).
Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону № 5076-VI.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої П