Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 302/321/20
провадження № 61-6837св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Тюшківська сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, правонаступником якої є Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області,
третя особа - Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області, правонаступником якої є Хустська районна державна адміністрація Закарпатської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 червня 2022 року в складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, правонаступником якої є Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області, третя особа - Міжгірська районна державна адміністрація Закарпатської області, правонаступником якої є Хустська районна державна адміністрація Закарпатської області, про скасування рішень сільської ради та запису державного реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки.
В обґрунтування позову вказав, що згідно з державним актом від 09 березня 2007 року, виданим на підставі рішення Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, він отримав у власність земельну ділянку площею 0,25 га в селі Тюшка Міжгірського району Закарпатської області в урочищі «Біля старої школи» для будівництва та обслуговування житлового будинку та розпочав на цій земельній ділянці будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 , будівництво якого не завершено та у якому він проживає.
На підставі рішень Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 3 від 24 грудня 2017 року та №1 від 22 квітня 2018 року ОСОБА_2 отримав дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у розмірі 0,14 га, яка знаходиться в межах населеного пункту села Тюшка, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, а також отримав цю ділянку у власність та зареєстрував відповідне право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач вважає, що право власності ОСОБА_2 порушує його право власності на вищезазначену земельну ділянку з наступних підстав.
Депутати сільської ради не голосували на сесії 24 грудня 2017 року за винесення рішення № 3 щодо надання дозволу ОСОБА_2 виготовити проект землеустрою на вказану земельну ділянку площею 0,14 га, а фактично приймали рішення щодо площі 0,07 га в урочищі «Кінів Берег».
Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області на його письмове звернення склало акт перевірки про те, що межі належної йому земельної ділянки не відповідають фактичному використанню земельної ділянки на місцевості, у цих межах відведена земельна ділянка ОСОБА_2 .
З метою врегулювання вказаного питання він замовив виготовлення відповідної технічної документації, однак державний кадастровий реєстратор 05 лютого 2020 року виніс рішення про відмову у виправленні помилок з підстав перетину вищезгаданих земельних ділянок.
З врахуванням наведеного позивач просив скасувати рішення Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області № 3 від 24 грудня 2017 року, № 1 від 22 квітня 2018 року щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,14 га та скасувати запис державного реєстратора Галай В. В. від 23 травня 2018 року № 26378688 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,14 га з кадастровим номером 2122488000:01:006:0009.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2020 року у складі судді Кривка В. П. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його законних прав та інтересів.
Зокрема, позивач безпідставно послався на акт Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, тоді як цим документом не зафіксовано порушень земельного законодавства при наданні відповідачу ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки у власність та не прийнято жодного рішення про притягнення винних осіб до відповідальності, а лише рекомендовано виготовити документацію із землеустрою для встановлення (відновлення меж) наданої йому у власність земельної ділянки.
При цьому суд виходив із того, що із розташування спірних земельних ділянок видно, що вони не перетинаються, їх площі не накладаються, а конфігурація і розташування цих ділянок відповідають відомостям у Публічній кадастровій карті України.
Крім того, позивач не заявляв клопотання про проведення судової землевпорядної експертизи на предмет підтвердження перетину суміжних земельних ділянок, отже не довів позовні вимоги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 червня 2022 року скасовано рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 грудня 2020 року та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення п`ятої сесії п`ятого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району від 24 грудня 2017 року № 3 «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки» та рішення шостої сесії шостого скликання Тюшківської сільської ради Міжгірського району від 22 квітня 2018 року № 1 про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 0,14 га.
Скасовано запис державного реєстратора Міжгірської районної державної адміністрації Галай В. В. від 23 травня 2018 року № 26378688 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,14 га з кадастровим номером 2122488000: 01:006:0009.
Постанова мотивована тим, що з матеріалів кримінального провадження за ознаками вчинення Тюшківським сільським головою ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК України (службове підроблення), зокрема із протоколів допитів свідків вбачається, що депутати сільської ради під час проведення голосування на сесіях від 24 грудня 2017 року та 22 квітня 2018 року не голосували за надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту відведення вказаної земельної ділянки площею 0,14 га, а також про передачу її йому у власність. Натомість депутати сільської ради фактично голосували за надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту відведення земельної ділянки і за виділення йому земельної ділянки площею 0,07 га в урочищі «Кінів Берег».
Крім того, відповідно до рішення ради від 24 грудня 2017 року № 3, копії інших рішень, що стосуються належної ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2122488000:01:006:0009 та копії усіх документів, на підставі яких такі рішення приймалися, зникли з приміщення сільської ради після припинення повноважень колишнього сільського голови ОСОБА_3 .
Актом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 16 липня 2019 року підтверджено, що межі належної позивачу земельної ділянки не відповідають фактичному використанню земельної ділянки на місцевості, у цих межах (0,25 га) відведена земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,14 га; при виправленні відомостей земельна ділянка позивача буде перетинатися із земельною ділянкою відповідача.
Установивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що відповідач з порушенням встановленого законом порядку, у незаконний спосіб набув право власності на земельну ділянку, порушивши при цьому права та інтереси позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
До Верховного Суду 20 липня 2022 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Також заявник оскаржує судове рішення з передбачених пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав (вказує на порушення судом норм процесуального права відповідно до пунктів 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що за відсутності у матеріалах справи відомостей про притягнення ОСОБА_2 чи інших осіб до кримінальної відповідальності у передбаченому законом порядку у зв`язку із процедурою отримання належної йому земельної ділянки, суд першої інстанції підставно відхилив посилання позивача на показання свідків щодо обставин їх голосування на сесії від 24 грудня 2017 року. Із розташування спірних земельних ділянок видно, що вони не перетинаються, їх площі не накладаються, а конфігурація і розташування цих ділянок відповідає відомостям у Публічній кадастровій карті України.
Відповідач з поважних причин не був присутній на судовому засіданні, призначеному апеляційним судом на 09 червня 2022 року, а тому суд, розглянувши справу за його відсутності, порушив право відповідача на доступ до правосуддя.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
У жовтні 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскарженого судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі рішення Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 13 листопада 2005 року ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку площею 0,25 га в селі Тюшка Міжгірського району Закарпатської області в урочищі «Біля старої школи» для будівництва та обслуговування житлового будинку (кадастровий номер 2122488001:01:006:0001).
На підставі вказаного рішення органу місцевого самоврядування, технічного завдання № 234 від 28 липня 2006 року Міжгірським районним відділом ЗРФ Центр ДЗК розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 .
Право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2122488001:01:006:0001 посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 003395 від 09 березня 2007 року. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2122488001-0107070600001.
Відповідно до будівельного паспорта, який є складовою документації із землеустрою, виданої ОСОБА_1 , на цій земельній ділянці знаходиться об'єкт незавершеного будівництва (будинок), право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 27 вересня 2007 року (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16089325) і у якому останній мешкає.
На підставі рішень Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 24 грудня 2017 року № 3 та від 22 квітня 2018 року № 1 ОСОБА_2 отримав дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у розмірі 0,14 га, яка знаходиться в межах населеного пункту села Тюшка, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, а також отримав цю ділянку у власність та зареєстрував відповідне право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
З матеріалів кримінального провадження за ознаками вчинення Тюшківським сільським головою ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК України (службове підроблення), зокрема із протоколів допитів свідків вбачається, що депутати сільської ради під час проведення голосування на сесіях від 24 грудня 2017 року та 22 квітня 2018 року не голосували за надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту відведення вказаної земельної ділянки площею 0,14 га, а також про передачу її йому у власність. Натомість депутати сільської ради фактично голосували за надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту відведення земельної ділянки і за виділення йому земельної ділянки площею 0,07 га в урочищі «Кінів Берег».
Відповідно до листа Тюшківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області від 28 жовтня 2019 року № 96 копія рішення ради від 24 грудня 2017 року № 3, копії інших рішень, що стосуються належної ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2122488000:01:006:0009 та копії усіх документів, на підставі яких такі рішення приймалися (заяви, акти, протоколи, технічна документація тощо), зникли з приміщення сільської ради після припинення повноважень колишнього сільського голови ОСОБА_3 .
Актом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 16 липня 2019 року підтверджено, що межі належної позивачу земельної ділянки (кадастровий номер 2122488001:01:006:0001) не відповідають фактичному використанню земельної ділянки на місцевості та перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру з помилками у координатах поворотних точок меж (місцева система координат), у цих межах (0,25 га) відведена земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,14 га; при виправленні відомостей земельна ділянка позивача буде перетинатися із земельною ділянкою відповідача (кадастровий номер 2122488000:01:006:0009).
З метою виправлення вказаних порушень на замовлення позивача виготовлено технічну документацію щодо відновлення меж належної йому земельної ділянки в натурі, однак державний кадастровий реєстратор Богдан І. В. 05 лютого 2020 року виніс рішення № рв-2100406002020 про відмову у виправлення помилок з підстав перетину вищевказаних земельних ділянок та вказав, що їх площа співпадає на 29,4829 %.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки касаційна скарга містить доводи лише в частині вирішення позовних вимог про скасування рішень сільської ради, тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення переглядається судом касаційної інстанції тільки у цій частині, і не переглядається у частині вирішення позовних вимог про скасува