Постанова
Іменем України
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 369/270/21
провадження № 61-7953св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа - ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року у складі колегії суддів: Березовенка Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І. у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, про визнання договору недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про скасування запису про державну реєстрацію права власності, про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою в якій просила:
- визнати недійсним договір б/н про участь у будівництві будівлі від 18 травня 2020 року, сторонами якого вказано позивача та ОСОБА_2 щодо здійснення будівництва житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта (КС 141201531169 проведену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 01 червня 2020 року), стосовно будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати записи про державну реєстрацію: 22 червня 2018 року за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; 25 червня 2020 року за ОСОБА_2 права власності на будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати право на спадкування на 1/4 частину будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку із чим визнати право володіння та користування даним будинком;
- визнати недійсним договір дарування квартири від 23 лютого 2019 року реєстраційний № 210, за яким ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_5 квартиру за адресою АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Дорменок С. М.;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 08 лютого 2019 року реєстраційний № 136, за яким ОСОБА_2 продала громадянці Російської Федерації ОСОБА_4 нежитлове приміщення АДРЕСА_3 ;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 ;
- визнати в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (батька позивача); визнати право власності на 1/4 частку у майні: квартира АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 ; квартира АДРЕСА_6 ; садового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
В грудні 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на:
- 1/4 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 ;
- 1/4 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_7 ;
- 1/4 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ;
- 1/4 частину садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на момент смерті ОСОБА_6 (батько позивача) був власником різних об`єктів рухомого та нерухомого майна, яке було набуте в період шлюбу з ОСОБА_2 , що належить до об`єктів спільної сумісної власності подружжя. Частина нерухомого майна була оформлена на ОСОБА_6 , а частина - на ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_6 (батько позивача) заповіту не склав, тому спадкування у даному випадку відбувається за законом, у відповідності до Глави 86 ЦК України. Отже, спадкоємцями першої черги за законом у даному випадку є позивач - ОСОБА_1 (дочка померлого) та ОСОБА_2 (дружина померлого). Інші спадкоємці першої черги за законом відсутні.
Зазначає, що щодо спадкового майна, з метою його відчуження/переоформлення, неодноразово вчинялися різного роду правочини та дії, що в подальшому може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 04 січня 2022 року у складі судді Янченка А. В. заяву ОСОБА_1 задовольнив.
Наклав арешт на: 1/4 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/4 частину квартири АДРЕСА_4 ; 1/4 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_7 ; 1/4 частину нежитлового приміщення АДРЕСА_3 ; 1/4 частину садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову місцевий суд дійшов висновку про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб, про який просить заявник, так як застосування таких заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, та вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.
Київський апеляційний суд ухвалою від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 січня 2022 року повернув заявнику.
Дійшовши висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції виходив з того, що протягом строку, визначеного ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2022 року, апелянт вказані недоліки не усунув та з відповідною заявою до суду не звернувся.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В серпні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Соболь Ю. П. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а апеляційну скаргу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені абзацом другим підпункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції від 10 травня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху була постановлена під час воєнного стану.
Заявник та представник заявника вказану ухвалу не отримували. Окремо зазначає, що представнику заявника взагалі не відомо, яка уповноважена особа могла б підписатися за нього щодо отримання ухвали.
Вказує, що на час постановлення ухвали від 10 травня 2022 року реєстр судових справ не працював, поштові відділення працювали з перебоями, офіс представника позивача не працював також. Окремо зазначає, що представник відповідача зарахований до резерву територіальної оборони міста Боярка, здійснював волонтерську роботу.
Таким чином вважає, що суд апеляційної інстанції, постановляючи 20 липня 2022 року ухвалу про повернення апеляційної скарги не врахував приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не забезпечив заявнику доступу до правосуддя, гарантованого державою. Окремо представник заявника наголошує, що звернення із апеляційною скаргою відбулося вчасно, а тому заявник був вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 26 серпня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Виділені матеріали справи № 369/270/21 надійшли до Верховного Суду 12 вересня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Ширяєв Д. О., 25 січня 2022 року засобами поштового зв`язку направив апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Для забезпечення апеляційного розгляду, перевірки обставин справи, дотримання строків на апеляційне оскарження, перевірки правових підстав для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, Київським апеляційним судом 28 січня 2022 року було надіслано запит на електронну адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області про витребування цивільної справи № 369/270/21.
28 квітня 2022 року вказана цивільна справа надійшла на адресу Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а. с. 59-61).
Апелянта попереджено, що в разі невиконання вимог ухвали у визначений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Згідно з супровідним листом Київського апеляційного суду від 11 травня 2022 року ухвала Київського апеляційного суду від 10 травня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена апелянтові та представнику на поштові адреси, вказані в апеляційній скарзі (а. с. 62).
Матеріали справи містять адресований апелянтові конверт із вкладенням, який повернувся на адресу Київського апеляційного суду «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 63, 64).
Відповідно до зворотного рекомендованого повідомлення, адресованого представнику апелянта, ухвала Київського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 10 травня 2022 року була отримана уповноваженою особою 19 травня 2022 року (а. с. 65).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильн