Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 466/9062/20
провадження № 61-14471св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_3 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_4 ,
представник ОСОБА_4 - Лемеха Роман Ігорович ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П. та Кучеренко Дар`ї Миколаївни, подану представником Лемехою Романом Ігоровичем , на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 травня 2022 року у складі колегії суддів:
Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: ОСОБА_6 , державний нотаріус Франківського району Бобеляк Т. В.
Заяву обґрунтовувала тим, що вона народилася у с. Палки Бихівського району Могильовської області Білоруської РСР. Із ОСОБА_7 вони є двоюрідними сестрами. Матір заявниці - ОСОБА_8 та батько померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_9 були рідними братом та сестрою. Останні також уродженці с. Палки Бихівського району Могильовської області Білоруської РСР.
У 1944 році дядько заявниці - ОСОБА_9 переїхав жити у м. Чернівці, там одружився зі своєю першою дружиною. Згодом став проживати разом із ОСОБА_10 . У них народилось двоє дітей:
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Оскільки на той час ОСОБА_9 ще не був розлучений з попередньою дружиною, то він не записаний батьком у свідоцтві про народження дітей, зокрема ОСОБА_7 . У графі «батько» записано тільки ім`я - ОСОБА_13 .
У 1967 році заявниця ОСОБА_1 також переїхала з Білорусії на постійне проживання у м. Львів. Коли навчалась, жила у гуртожитку, а потім у період з 1970 року по 1981 року проживала у квартирі за адресою:
АДРЕСА_1 зі своїм дядьком ОСОБА_9 (до його смерті у 1978 році) та сестрою ОСОБА_7 .
У 1981 році заявниця вийшла заміж за ОСОБА_14 , народила дочку ОСОБА_15 і стала проживати за адресою: АДРЕСА_2 .
Із сестрою підтримувала родинні відносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік заявниці - ОСОБА_14 помер, а у 2012 році дочка заявниці виїхала на постійне проживання у м. Прага, Чехія.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його син та двоюрідний брат заявниці - ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Двоюрідна сестра ОСОБА_7 та той час була розлучена, дітей не мала.
Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 залишились самі, вони прийняли рішення проживати разом. Спочатку жили за адресою:
АДРЕСА_3 , потім по АДРЕСА_4 . Двоюрідні сестри вели спільне господарство, жили на пенсійні виплати обох. Їм допомагав ОСОБА_6 . За його допомогу
ОСОБА_7 заповіла йому квартиру по
АДРЕСА_4 . Заявниця ОСОБА_1 проти такої волі двоюрідної сестри не заперечувала. Окрім зазначеної квартири, яку вона заповіла ОСОБА_6 , у власності померлої ОСОБА_7 залишилось спадкове майно, а саме: однокімнатна квартира за адресою АДРЕСА_5 ; квартира за адресою АДРЕСА_6 ; квартира за адресою АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла. Захороненням останньої займалась ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_7 заявниця
ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулись із відповідними заявами до державного нотаріуса Франківського району м. Львова про відкриття спадкової справи. Заявниці ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки у неї немає всіх документів для встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_7 .
ОСОБА_1 посилалась на те, що встановлення факту родинних відносин необхідно для прийняття та оформлення права власності на спадкове майно. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Львові, є її двоюрідною сестрою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2020 року у складі судді Луців-Шумської Н. Л. заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Львові та проживала за адресою: АДРЕСА_4 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що наданими суду документами підтверджується факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зокрема те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Львові та проживала за адресою: АДРЕСА_4 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2020 року закрито.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що з огляду на те, що ОСОБА_3 , всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не підтверджено належними та допустимими доказами належності його до осіб, визначених статями 1261-1265 ЦК України, чи складання ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 заповіту, наявності у нього права на спадкування за законом чи за заповітом, колегія суддів дійшла висновку, що права чи законні інтереси ОСОБА_3 на спадкування за законом чи заповітом після смерті ОСОБА_7 , не є порушеними, оскільки заявник, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не довів належними та допустимими доказами належності його до кола спадкоємців та виникнення у нього права на спадкування.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалось питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ОСОБА_3 .
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 травня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - Лемехи Р. І. на рішення Шевченківського районного суду м. Львова
від 24 грудня 2020 року закрито.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ні у доводах апеляційної скарги ні у суді апеляційної інстанції представник
ОСОБА_16 - адвокат Лемеха Р. І. не навів належних та допустимих доказів на підтвердження належності ОСОБА_16 до кола спадкоємців за законом чи за заповітом, не вказав до якої черги спадкоємців за законом вона відноситься, не надав належних та допустимих доказів перебування у родинних відносинах з померлою ОСОБА_7 чи складання
ОСОБА_7 заповіту на її користь.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуваним рішенням суду не вирішувались питання про права, свободи, інтереси чи обов`язки ОСОБА_16 .
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їхні доводи
У серпні 2021 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня
2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення
та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_3 також вважає себе спадкоємцем у цій же справі і, подаючи апеляційну скаргу, обґрунтовував її наявністю спору про право, а отже і необхідність розгляду цієї справи у порядку загального позовного провадження.
ОСОБА_3 , який також подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, законно вважав, що рішенням місцевого суду його права порушуються і у цьому випадку між двома особами, які вважають себе спадкоємцями є спір про право.
Зазначаючи в ухвалі про необхідність надання заявником доказів на підтвердження родинних відносин, апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки достатньою обґрунтованою підставою для підтвердження наявності спору між спадкоємцями були відомості про звернення апелянта до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Оцінюючи відсутність порушення прав апелянта, апеляційний суд не витребував і не перевіряв спадкову справу.
У червні 2022 року представник ОСОБА_4 - Лемеха Р. І. подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 травня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 12 травня 2022 року представникзаявника зазначає порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_7 звернулася у встановлений законом термін - 06 березня 2021. Однак, у ОСОБА_4 відсутні всі необхідні документи, що підтверджують родинні зв`язки, у зв`язку з чим остання звернулась до суду для встановлення факту родинних відносин, а саме що померла була її тіткою (справа № 450/4998/21).
ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу вважаючи, що таким рішенням безпосередньо порушені її законні права та інтереси, оскільки вона була позбавлена можливості доводити незаконність вимог ОСОБА_1 та довести, що у цьому випадку існує спір про право, отже вимоги останньої можуть бути розглянуті у позовному провадженні.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 серпня 2021 року, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника
ОСОБА_4 - Лемехи Р. І. на ухвалу Львівського апеляційного суду
від 12 травня 2022 року.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_6 , державний нотаріус Франківського району Бобеляк Т. В., про встановлення факту родинних відносин призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , у якому вони просили касаційні скарги ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 - Лемехи Р. І. залишити без задоволення, оскаржувані ухвали суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: ОСОБА_6 , державний нотаріус Франківського району Бобеляк Т. В.
ОСОБА_1 звернулася із заявою про встановлення факту родинних відносин, від встановлення яких залежить виникнення у неї права на спадкування після смерті ОСОБА_7 на все майно, належне їй на день смерті.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 24 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Львові та проживала за адресою: АДРЕСА_4 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У лютому 2021 року рішення суду першої інстанції оскаржив
ОСОБА_3 , який не брав участі у справі, однак вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про його права та законні інтереси, не залучивши його до участі у справі.
У серпні 2021 року із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду першої інстанції звернувся представник ОСОБА_4 - Лемеха Р. І. , вважаючи, що рішенням суду порушуються її спадкові права.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних пр