1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 543/383/21

провадження № 61-6854св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Оржицька селищна рада Лубенського району Полтавської області, комунальне підприємство «Оржиця-водоканал»,

третя особа - голова Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Сидоренко Олена Вікторівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2022 року у складі судді Гришка О. Я. та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 червня

2022 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Гальонкіна С. А., Кузнєцової Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, комунального підприємства «Оржиця-водоканал» (далі - КП «Оржиця-водоканал»), третя особа - голова Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області Сидоренко О. В., про визнання незаконним розпорядження селищного голови про звільнення з займаної посади, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та стягнення моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 04 липня 2011 року голова Оржицької районної ради Полтавської області Карлов В. М. розпорядженням № 26 рекомендував Оржицькій районній державній адміністрації Полтавської області підготувати та внести на розгляд чергової сесії районної ради проект контракту та необхідний пакет документів для укладення контракту з начальником КП «Оржиця-водоканал». 19 серпня 2011 року Оржицька районна рада Полтавської області на дев`ятій сесії шостого скликання уклала трудові контракти терміном на три роки з позивачем, як з начальником комунального підприємства «Оржиця-водоканал».

03 квітня 2015 року Оржицька районна рада Полтавської області на тридцять четвертій сесії районної ради шостого скликання ухвалила рішення про укладення з позивачем, як з начальником комунального підприємства «Оржиця-водоканал», трудового контракту терміном на три роки -

до 03 квітня 2018 року, який був підписаний ним, як працівником, та головою районної ради з боку роботодавця. 15 червня 2018 року з ініціативи роботодавця - сторони за контрактом, органом управління майном районною радою в особі керівника ОСОБА_2 на виконання рішення Оржицької районної ради Полтавської області двадцять шостої сесії сьомого скликання від 15 червня 2018 року «Про продовження терміну дії трудового контракту» було укладено додаткову угоду до контракту з начальником

КП «Оржиця-водоканал», укладеного 03 квітня 2015 року.

Позивач вказував, що за два місяці до закінчення строку дії контракту, починаючи із 03 лютого 2021 року і до моменту закінчення строку дії контракту - 03 квітня 2021 року жодна із сторін ні працівник, ні роботодавець не повідомляли один одного про будь-які претензії чи бажання щодо припинення строку дії контракту. Він стверджував, що після другого переукладення трудового контракту і після закінчення строку його дії він продовжував працювати на займаній посаді начальника комунального підприємства і засновник підприємства Оржицька районна рада не пред`являла до нього жодних претензій. Оскільки трудовий контракт був переукладений, він вважав, що контракт діяв як безстроковий.

02 квітня 2021 року селищний голова Оржицької селищної ради

Сидоренко О. В. своїм розпорядженням № 46 «Про звільнення

ОСОБА_1 » відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та контракту з керівником КП «Оржиця-водоканал» від 03 квітня 2015 року з врахуванням додаткової угоди до контракту від 18 червня 2018 року звільнила позивача з 03 квітня 2021 року із займаної посади у зв`язку із закінченням терміну дії контракту (пункт 2 статті 36 КЗпП України). Також в розпорядженні зазначено, що бухгалтерії підприємства, відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки», необхідно провести повний розрахунок за невикористані ОСОБА_1 дні відпустки та видати трудову книжку з відповідними записами.

Однак, позивач вважав, що вищевказане розпорядження є незаконним, оскільки, на його думку, селищний голова не діяла на підставі Положення про призначення та звільнення керівників комунальних підприємств, яке селищною радою протягом 2020-2021 років не приймалося, і не узгодила звільнення із селищною радою, прийняла рішення одноособово, і такі дії не відповідають вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також, за твердженням позивача, при ухваленні розпорядження про його звільнення селищний голова не керувалася Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», норми якого зводяться до того, що рішення щодо звільнення, чи залишення на посаді позивача повинна була б приймати Лубенська районна рада Полтавської області як правонаступник Оржицької районної ради Полтавської області.

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначав, що відповідач не ознайомив його з наказом про звільнення з роботи в порядку, передбаченому статтею 47 КЗпП України, копія наказу про звільнення у день його звільнення вручена йому не була.

Позивач вважав, що він був звільнений без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень статті 235 КЗпП України повинен бути поновлений на попередній роботі. Крім того, позивач зазначив, що вищевказані порушення його законних прав на працю, завдали йому моральних страждань. Незаконне звільнення з посади директора комунального підприємства призвело до порушення звичного способу життя позивача та вимагало докладання додаткових зусиль для його організації, завдало йому моральних та душевних страждань. Позивач стверджує, що відповідач позбавив його гарантованого Конституцією України права на працю та можливості заробляти собі та своїм неповнолітнім дітям на життя, він втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя своїй неповнолітній дитині.

Посилаючись на вищевказані обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Оржицького селищного голови Сидоренко О. В. від 02 квітня 2021 року № 46 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити його на посаді директора КП «Оржиця-водоканал»; стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22 373,12 грн; стягнути компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 53 358,00 грн; стягнути з Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області на його користь у відшкодування моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів порушення свої трудових прав при звільненні з КП «Оржиця-водоканал».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 21 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2022 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача відбулося у відповідності до вимог законодавства. Тому оскільки підстав для його поновлення на цій посаді немає, то відсутні і підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 22 373,12 грн. Також, відсутні підстави і для стягнення з відповідачів на користь позивача компенсації за невикористану відпустку в сумі 53 358,00 грн, оскільки суду не надані належні та допустимі докази того, що у позивача є право на отримання компенсації за невикористані відпустки за вказані ним у позовній заяві періоди, та не надані докази розміру такої компенсації.

Оскільки позивач не довів порушення свої трудових прав при звільненні з

КП «Оржиця-Водоканал», то відсутні і підстави для стягнення з Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області на його користь моральної шкоди в розмірі 30 000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У липні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 17 лютого 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 21 червня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 643/5556/14-ц, від 23 вересня 2020 року у справі

№ 300/223/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 638/10716/19-ц,

від 23 лютого 2021 року у справі № 753/17776/19, та не дослідили зібрані

у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1

частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи і не встановив тих обставин, що за два місяці до закінчення терміну дії контракту, тобто до 03 лютого додаткова угода сторонами за трудовим контрактом не була укладена, а була вона укладена через два з половиною місяці після закінчення строку дії контракту - тобто 15 червня 2018 року і у ній зазначено про те, що вона укладена строком на три роки, які повинні були б спливти 15 червня 2021 року, а не 03 квітня 2021 року.

Заявник посилається на те, що додаткова угода від 15 червня 2018 року до трудового контракту від 03 квітня 2015 року є недійсною та підлягає скасуванню, оскільки в результаті її підписання строк дії трудового контракту було продовжено до трьох років, які повинні були закінчитися 15 червня

2021 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року справу № 543/383/21 призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому вона просила зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив КП «Оржиця-водоканал» на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому він просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням тридцять четвертої сесії шостого скликання від 03 квітня 2015 року Оржицька районна рада Полтавської області вирішила укласти трудовий контракт із ОСОБА_1 , начальником комунального підприємства «Оржиця-водоканал» терміном на три роки (а. с. 18-19, т. 1).

03 квітня 2015 року між Оржицькою районною радою та ОСОБА_1 було укладено контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника КП «Оржиця-водоканал».

Відповідно до пункту 6.1 Контракту, цей контракт укладений терміном на

3 роки з 03 квітня 2015 року по 03 квітня 2018 року. Пунктом 5.2 вказаного Контракту передбачено, що він припиняється: 1) після закінчення терміну дії контракту; 2) за згодою сторін; 3) до закінчення терміну дії цього Контракту у випадках, передбачених пунктом 5.3., 5.16 контакту; 4) з інших підстав, визначених законодавством та цим Контрактом. У пункті 5.5. контракту вказано, що за два місяці до закінчення терміну дії контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший термін

(а. с. 20-25, т. 1).

15 червня 2018 року між Оржицькою районною радою та

ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до контракту з начальником КП «Оржиця-водоканал», укладеного 03 квітня 2015 року, зокрема, доповнено розділ 6 «Термін дії та інші умови контракту» пунктом наступного змісту: «З 03 квітня 2018 року продовжити термін дії контракту на 3 роки до 03 квітня 2021 року» (а. с. 27, т. 1, а. с. 66, т. 2).

Згідно зі статуту КП «Оржиця-водоканал», який затверджений рішенням тридцять четвертої сесії районної ради сьомого скликання від 17 квітня

2019 року № 602, КП «Оржиця-водоканал» з питань фінансово-господарської діяльності підпорядковане Оржицькій районній державній адміністрації, а з питань розпорядження майном - Оржицькій районній раді (а. с. 31-39, т. 1).

Рішенням 47 сесії сьомого скликання Оржицької районної ради Полтавської області № 793 від 21 жовтня 2020 року Оржицька районна рада передала із спільної власності територіальних громад Оржицького району у комунальну власність Оржицької селищної ради комунальні установи, заклади та підприємства з 26 жовтня 2020 року, зокрема, КП

................
Перейти до повного тексту