Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 465/4115/20-ц
провадження № 61-5095св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
представник - ОСОБА_3 ,
третя особа за зустрічним позовом - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року у складі судді Єзерського Р. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Позовну заяву мотивовано тим, що між нею та відповідачем 08 червня 1996 року було зареєстровано шлюб, який рішенням суду було розірвано. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач зазначала, що діти знаходяться на її утриманні та проживають разом із нею.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 18 серпня 2008 року призначено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини доходів платника аліментів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дати подання заяви і до досягнення повноліття дитини.
Проте, відповідач тривалий час аліменти не сплачував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів та неустойки (пені) за період з 2008 року до 2020 року, у розмірі 1 978 344,12 грн, яку відповідач у добровільному порядку виплатити відмовився.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів та неустойки (пені) у розмірі 1 978 344,12 грн.
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - державний виконавець міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кушнарьов Є. О., про зарахування добровільно сплачених сум у рахунок аліментів та звільнення від сплати аліментів.
Зустрічну позовну заяву мотивовано тим, що починаючи з вересня 2016 року по жовтень 2019 року він сплатив добровільно на рахунок стягувача ОСОБА_1 аліменти у загальному розмірі 112 191,00 грн на дочку ОСОБА_7 , що підтверджується виписками з його карткового рахунку.
На думку ОСОБА_2 , державним виконавцем під час складання розрахунку безпідставного не враховано банківські виписки про виплату ним у період з 2008 року по серпень 2019 року аліментів на суму 112 191,00 грн, які були сплачені ним.
Зі слів державного виконавця, йому стало відомо, що перераховані ним щомісячні платежі за період з вересня 2016 року по серпень 2019 року не є аліментами.
ОСОБА_2 вважає, що заборгованість перед позивачем у нього повністю відсутня.
Зазначав, що він не повідомляв виконавчу службу щомісячно про сплату аліментів на виконання рішення суду, оскільки регулярно сплачував аліменти та додатково допомагав своїм дітям, і не знав, що стягувач ОСОБА_1 у примусовому порядку звернеться до виконавчої служби та повідомить, що він нічого взагалі не сплачував.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_2 просив суд зарахувати добровільно сплачену у період з вересня 2016 року по вересень 2019 року суму у розмірі 112 191,00 грн у рахунок аліментів на користь ОСОБА_1 на дочку ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно за рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 18 серпня 2008 року, та звільнити його від сплати зазначених аліментів у вказаній сумі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 81 633,52 грн та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 81 633,52 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час звернення до суду з позовом ОСОБА_2 мав заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 84 145,81 грн, що підтверджувалось відповідними доказами, які містяться у матеріалах справи. Проте, станом на 30 вересня 2021 року така становила 81 633, 52 грн, обов`язок зі сплати аліментів є невиконаний та протермінований, а тому виникло право на стягнення як заборгованості зі сплати аліментів у цьому розмірі, так і пені за прострочення сплати аліментів.
Суд першої інстанції, ураховуючи вимоги частини третьої статті 195, статті 196 СК України здійснив розрахунок пені за несвоєчасну сплату аліментів і на підставі цього розрахунку дійшов висновку, що оскільки у ОСОБА_2 виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 81 633,52 грн, відповідно до стягнення підлягає і неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року в частині частково задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , змінено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів, станом на 31 грудня 2021 року у розмірі 49 301,34 грн та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 49 301,34 грн.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 28 грудня 2021 року в частині вирішення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції у частині розмірів заборгованості зі сплати аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів підлягає зміні.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, враховував пояснення ОСОБА_2 про те, що він не погоджується із розрахунком заборгованості, проведеним державним виконавцем на виконання вимог ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2022 року у справі № 227/3256/17, проте наміру оскаржувати таку ухвалу й розрахунок не має.
Дослідивши надані ОСОБА_2 докази, а саме, копію ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2022 року у справі № 227/3256/17, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця за період з 04 липня 2008 року по 31 грудня 2021 року, з`ясувавши розмір несплачених аліментів за кожним із періодичних платежів, установивши строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, суд апеляційної інстанції вважав такий розрахунок дійсним та взяв його до уваги.
У зв`язку із зменшенням розміру заборгованості зі сплати аліментів до 49 301,34 грн, з урахуванням приписів частини першої статті 196 СК України, суд апеляційної інстанції вважав, що таку ж суму слід стягнути у рахунок погашення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
У іншій частині рішення суду апеляційної інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, підлягало залишенню без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.
ОСОБА_2 зазначає, що він не ухилявся від сплати аліментів на утримання дітей. Ним на картковий рахунок ОСОБА_1 перераховані аліменти на утримання дочок з 2016 року по серпень 2019 року на суму 112 191,00 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку.
Вважає, що суди попередніх інстанцій помилково розцінили платежі з 2016 року по серпень 2019 року на суму 112 191,00 грн як добровільне виконання ним батьківських обов`язків щодо виховання та розвитку дітей, піклування про їх здоров`я, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, оскільки між ним та ОСОБА_1 ніякої домовленості про добровільне перерахування коштів на утримання дітей не існувало, ним перераховувались лише аліменти за рішенням суду.
Разом із цим вважає, що ОСОБА_1 , скориставшись його юридичною необізнаністю, намагається подвійно стягнути аліменти на утримання дітей та ще й пеню.
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , зазначив неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, зокрема: суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її із Шевченківського районного суду м. Львова.
У серпні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив до суду
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 червня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який рішенням суду було розірвано. У цьому шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 18 серпня 2008 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення повноліття дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Зазначені обставини визнавалися учасниками справи.
16 лютого 2018 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кушнарьовим Є. О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55764419, на підставі виконавчого листа № 2-4089, виданого 18 серпня 2008 року Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення повноліття дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
23 жовтня 2019 року державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кушнарьовим Є. О. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № 55764419, на підставі виконавчого листа № 2-4089, виданого 18 серпня 2008 року Харцизьким міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітків (доходів) платника аліментів, починаючи з 04 липня 2008 року і до досягнення повноліття дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 31 серпня 2019 року становила 114 572, 52 грн.
Згідно повторного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Кушнарьова Є. О., відповідно до виконавчого листа від 18 серпня 2008 року № 2-4089 за період з 04 липня 2008 року по 31 березня 2020 року у ВП № 55764419, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів складала 84 145,81 грн.
Із зазначеним розрахунком ОСОБА_2 не погоджувався, тому оскаржував його у судовому порядку.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2022 року у справі № 227/3256/17 скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьова Є. О. задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьова Є. О. щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 відповідно до виконавчого листа від 18 серпня 2008 року № 2-4089 за період з 04 липня 2008 року по 30 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні № 55764419 та скасовано його.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Кушнарьова Є. О. про розшук майна ОСОБА_2 від 16 серпня 2021 року у виконавчому провадженні № 55764419, зокрема, автомобіля Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова/рами) НОМЕР_2 .
У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, зазначена ухвала суду не оскаржувалась.
На виконання вимог цієї ухвали державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, з якого вбачається, що за період з 04 липня 2008 року по 31 грудня 2021 рік така становить 49 301 грн 34 коп.
У судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що не погоджується із розрахунком заборгованості, проведеним державним виконавцем на виконання вимог ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2022 року у справі № 227/3256/17, проте наміру оскаржувати цю ухвалу та розрахунок не має. Просив зарахувати 49 301,34 грн у рахунок погашення розміру заборгованості зі сплати аліментів.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою Перейти до повного тексту