Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 759/8368/21-ц
провадження № 61-1261св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ,
відповідачі: держава Україна в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області, Державна казначейська служба України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Андрієнко А. М., Вербової І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 в інтересах малолітнього
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до держави України в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області та Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області.
Позовну заяву мотивовано тим, що він та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Малолітній ОСОБА_2 зареєстрований та проживав за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Рішенням виконуючого обов`язки голови Києво-Святошинської адміністрації Кошик А. Л. від 21 жовтня 2019 року надано дозвіл ОСОБА_3
на відчуження зазначеного будинку.
15 листопада 2019 року ОСОБА_3 подарувала вказаний будинок своїй матері ОСОБА_4
ОСОБА_1 вважав, що посадові особи Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області не захистили право малолітнього ОСОБА_2 на житло, оскільки не врахували, що після відчуження нерухомого майна дитина фактично позбавлена законного місця проживання.
Посилаючись на те, що внаслідок незаконних дій Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області позивач зазнав сильних душевних страждань, які пов`язані з позбавленням його сина права на житло та з урахування викладеногоОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , просив суд стягнути моральну шкоду
у розмірі 1 080 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 23 червня
2021 року у складі судді Шум Л. М. у задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди діями Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області шляхом надання ОСОБА_3 дозволу на відчуження належного їй будинку.
Разом із цим, суд першої інстанції виходив із відсутності належних
та допустимих доказів того, що відчуження нерухомого майна відбулося
з порушенням норм чинного законодавства, а також, що у нього, як у батька дитини, відсутнє житло у якому може проживати дитина.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 червня 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє
в інтересах малолітнього ОСОБА_2 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції помилково відніс цю справу до малозначних, оскільки позивач
у позовній заяві визначив розмір моральної шкоди, яку він просив стягнути з відповідачів, у сумі 1 080 000,00 грн, що перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку із цим повинен був розглядати її у порядку загального позовного провадження із викликом сторін.
Разом із цим, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно визначився
з характером спірних правовідносин, встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення,
з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 , відчужуючи належне їй єдине житло, позбавила малолітнього ОСОБА_2 права на проживання в ньому.
ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 посилається на те, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2021 року у справі № 369/16020/19 встановлено факт порушення прав дитини та визнано недійсними договори дарування будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки від 15 листопада 2019 року.
Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 10 червня 2019 року у розмірі № 591/5118/14-ц, від 27 листопада
2019 року у справі № 242/4741/16-ц та № 750/6330/17, від 24 березня
2020 року у справі № 818/607/17.
Разом із цим посилається на порушенням норм процесуального права,
що виявилось у тому, що суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду
за правилами загального позовного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 759/8368/21 із Святошинського районного суду м. Києва.
У серпні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року призначено справу
до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
на касаційну скаргу, обґрунтовуючи його тим, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2
є безпідставними та необґрунтованими, а постанова Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року є законною, вмотивованою
та ухваленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права
на підставі повного, об`єктивного і всебічного з`ясування судом обставин справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 грудня 2007 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , актовий запис № 2751.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_5 .
ОСОБА_2 з 27 липня 2018 року зареєстрований у будинку
АДРЕСА_1 .
08 жовтня 2019 року комісія з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районної державної адміністрації в Київській області розглянула заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на укладення договору дарування та рекомендувала органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації у Київській області надати дозвіл на укладення ОСОБА_3 договорів дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1410 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0002, по вказаній адресі, оскільки права малолітнього ОСОБА_2 не будуть порушені.
Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації
в Київській області від 21 жовтня 2019 року № 820 надано дозвіл ОСОБА_3 на укладення договорів дарування домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , при цьому житлові права малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушено не буде.
15 листопада 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І. С. за реєстровим № 8147, та зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
за ОСОБА_4 .
У цей же день між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір дарування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3222481201:01:005:0002, площа: 0,141 га по
АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І. С. за реєстровим № 8148, та зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Ве