ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 912/4031/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третіх осіб - Антонова А. А. (адвоката),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 (колегія суддів: Дармін М. О. - головуючий, Іванов О. Г., Березкіна О. В.) і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 (суддя Глушков М. С.) у справі
за позовом Селянського (фермерського) господарства "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, 3) ОСОБА_3, 4) ОСОБА_4, 5) ОСОБА_5, 6) ОСОБА_6, 7) ОСОБА_7, 8) ОСОБА_8, 9) ОСОБА_9, 10) ОСОБА_10, 11) ОСОБА_11, 12) ОСОБА_12, 13) ОСОБА_13, 14) ОСОБА_14, 15) ОСОБА_15, 16) ОСОБА_11, 17) ОСОБА_16, 18) ОСОБА_17, 19) ОСОБА_18, 20) ОСОБА_19, 21) ОСОБА_20, 22) ОСОБА_21, 23) ОСОБА_22, 24) ОСОБА_23, 25) ОСОБА_24, 26) ОСОБА_25, 27) ОСОБА_26, 28) ОСОБА_27, 29) ОСОБА_28, 30) ОСОБА_29, 31) ОСОБА_30, 32) ОСОБА_31, 33) ОСОБА_32, 34) ОСОБА_33, 35) ОСОБА_34, 36) ОСОБА_35, 37) ОСОБА_36, 38) ОСОБА_37, 39) ОСОБА_38, 40) ОСОБА_39, 41) ОСОБА_40, 42) ОСОБА_41,
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та відновлення становища, яке існувало до порушення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Селянське (фермерське) господарство "ТІОС" Ткаченка Олександра Івановича (далі - СФГ "ТІОС") звернулося 15.12.2020 до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру), в якій просило:
- визнати незаконною відмову та явне зволікання ГУ Держгеокадастру в поновленні СФГ "ТІОС" договору оренди землі від 25.08.2010, укладеного між Компаніївською районною державною адміністрацією та СФГ "ТІОС", зареєстрованого від 08.09.2010 № 041037300201, площею 81,3037 га на території Петрівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області (далі - договір оренди);
- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди в редакції, викладеній у пункті 3 прохальної частини позову;
- відновити становище, яке існувало до порушення (з урахуванням заяви про зміну предмета позову в частині), а саме:
визнати незаконними дії ГУ Держгеокадастру щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 3522884600:02:000:9005 на 41 (сорок одну) окремі земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери: 3522884600:02:000:5233; 3522884600:02:000:5234; 3522884600:02:000:5235; 3522884600:02:000:5236; 3522884600:02:000:5237; 3522884600:02:000:5238; 3522884600:02:000:5239; 3522884600:02:000:5240; 3522884600:02:000:5241; 3522884600:02:000:5242; 3522884600:02:000:5243; 3522884600:02:000:5244; 3522884600:02:000:5245; 3522884600:02:000:5246; 3522884600:02:000:5247; 3522884600:02:000:5248; 3522884600:02:000:5249; 3522884600:02:000:5250; 3522884600:02:000:5251; 3522884600:02:000:5252; 3522884600:02:000:5253; 3522884600:02:000:5254; 3522884600:02:000:5255; 3522884600:02:000:5256; 3522884600:02:000:5257; 3522884600:02:000:5258; 3522884600:02:000:5259; 3522884600:02:000:5260; 3522884600:02:000:5261; 3522884600:02:000:5262; 3522884600:02:000:5263; 3522884600:02:000:5264; 3522884600:02:000:5265; 3522884600:02:000:5266; 3522884600:02:000:5267; 3522884600:02:000:5268; 3522884600:02:000:5269; 3522884600:02:000:5270; 3522884600:02:000:5271; 3522884600:02:000:5272; 3522884600:02:000:5273;
- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами: 3522884600:02:000:5233; 3522884600:02:000:5234; 3522884600:02:000:5235; 3522884600:02:000:5236; 3522884600:02:000:5237; 3522884600:02:000:5238; 3522884600:02:000:5239; 3522884600:02:000:5240; 3522884600:02:000:5241; 3522884600:02:000:5242; 3522884600:02:000:5243; 3522884600:02:000:5244; 3522884600:02:000:5245; 3522884600:02:000:5246; 3522884600:02:000:5247; 3522884600:02:000:5248; 3522884600:02:000:5249; 3522884600:02:000:5250; 3522884600:02:000:5251; 3522884600:02:000:5252; 3522884600:02:000:5253; 3522884600:02:000:5254; 3522884600:02:000:5255; 3522884600:02:000:5256; 3522884600:02:000:5257; 3522884600:02:000:5258; 3522884600:02:000:5259; 3522884600:02:000:5260; 3522884600:02:000:5261; 3522884600:02:000:5262; 3522884600:02:000:5263; 3522884600:02:000:5264; 3522884600:02:000:5265; 3522884600:02:000:5266; 3522884600:02:000:5267; 3522884600:02:000:5268; 3522884600:02:000:5269; 3522884600:02:000:5270; 3522884600:02:000:5271 3522884600:02:000:5272; 3522884600:02:000:52730 та внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру об`єднати земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522884600:02:000:9005 (далі - спірна земельна ділянка) в одну земельну ділянку в тих самих межах та площі, що існувала до її поділу, та внести відповідну інформацію до Державного земельного кадастру;
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру відновити скасований кадастровий номер спірної земельної ділянки площею 81,3037 га на території Петрівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області;
- стягнути з відповідача судові витрати.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що СФГ "ТІОС" зверталося відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" до ГУ Держгеокадастру з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди до нього. Проте ГУ Держгеокадастру, посилаючись на положення статті 122 Земельного кодексу України, частину 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", повідомило про заперечення щодо поновлення договору оренди. У подальшому, як зазначає позивач, йому стало відомо про те, що відповідач здійснив поділ спірної земельної ділянки на 41 земельну ділянку. Позивач вважає, що відмова ГУ Держгеокадастру в укладенні додаткової угоди є незаконною та порушує його право користування спірною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі № 912/4031/21 у задоволенні позову СФГ "ТІОС" відмовлено.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив із того, що:
- орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди, як це передбачено його умовами, та не суперечить вимогам частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі";
- за результатами розгляду листа-повідомлення позивача від 12.06.2020 відповідач погодився на усі запропоновані умови, однак заперечив проти укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди при цьому жодних підстав для відмови позивачу в поновленні дії договору оренди у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі" не навів;
- спірною земельною ділянкою СФГ "ТІОС", починаючи з грудня 2020, та на цей час, не користується;
- відповідач здійснив поділ спірної земельної ділянки на 41 земельну ділянку та присвоїв їм окремі кадастрові номери;
- на 41 земельну ділянку були оформлені права власності фізичними особами на підставі відповідних наказів ГУ Держгеокадастру;
- вказані 41 земельні ділянки були відчужені фізичними особами як власниками на підставі договорів купівлі-продажу на користь гр. ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного суд зазначив, що відмова ГУ Держгеокадастру суперечить положенням статей 644, 645 Цивільного кодексу України та порушує права позивача на поновлення договору оренди у порядку, визначеному частинами 1- 5, 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Проте суд дійшов висновку, що звернення до суду з такими позовними вимогами не захистить в повній мірі порушеного права позивача на оренду спірної земельної ділянки, оскільки спірна земельна ділянка поділена, тобто не існує як об`єкт цивільних прав, не використовується позивачем, та перебуває у власності фізичної особи на підставі цивільно-правових угод (правочинів), які є чинними, та використовується нею.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 у справі № 912/4031/20 залишено без змін з викладенням мотивувальної частини рішення у редакції цієї постанови.
2.4. Колегія суддів апеляційного господарського суду констатувала, що право позивача на укладення договору оренди і користування спірною земельною ділянкою було порушено внаслідок прийняття відповідачем низки правових актів індивідуальної дії, які визначені позивачем як незаконні дії ГУ Держгеокадастру щодо поділу спірної земельної ділянки на 41 окрему земельну ділянку з присвоєнням кадастрових номерів та переданням спірної земельної ділянки з власності держави третім особам за відсутності відповідних прав на таке передання. Суд, посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц та від 01.10.2019 у справі № 922/2723/1, зазначив, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Водночас суд установив, що вказані земельні ділянки були відчужені фізичними особами як власниками на підставі договорів купівлі-продажу на користь гр. ОСОБА_1, а позовна заява не містить позовних вимог до ОСОБА_1 . Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом пред`явлення позову до ГУ Держгеокадастру з переліком вимог, наведених у його прохальній частині, за відсутності будь-яких вимог до ОСОБА_1 не призведе відновлення порушеного права СФГ "ТІОС" на користування спірною земельною ділянкою.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. СФГ "ТІОС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 03.12.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі № 912/4031/20, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, СФГ "ТІОС" зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Скаржник зауважує, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, від 27.07.2020 у справі № 912/686/17, від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (про те, що належним способом захисту прав користувача земельної ділянки у подібних правовідносинах є визнання укладеною додаткової угоди); від 08.09.2020 у справі № 920/418/19 (щодо переходу прав оренди до нового власника земельної ділянки). Крім того, СФГ "ТІОС" зауважує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника ГУ Держгеокадастру у спірних правовідносинах.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги СФГ "ТІОС", а оскаржувані судові рішення - залишити без змін. ОСОБА_1 зазначає про безпідставність доводів касаційної скарги та вважає, що вона є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок. За її твердженням, висновок суду апеляційної інстанції про неналежний спосіб захисту є законним та обґрунтованим. ОСОБА_1 вважає, що до спірних правовідносин належить застосовувати положення статті 148-1 Земельного кодексу України.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 25.08.2010 між Компаніївською районною державною адміністрацією (Орендодавець) з одного боку СФГ "ТІОС" (Орендар) з другого боку, було укладено договір оренди землі за умовами якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Петрівської сільської ради.
4.2. Об`єктом оренди за укладеним договором оренди є земельна ділянка площею 81,3037 га, у тому числі ріллі - 81,3037 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення (запасу) Петрівської сільської ради.
4.3. Згідно з пунктом 8 договору оренди сторони домовились, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
4.4. Договір оренди зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.09.2010 за № 041037300201.
4.5. 17.06.2020 СФГ "ТІОС" звернулося до ГУ Держгеокадастру з клопотанням від 12.06.2020 № 1-06 про поновлення договору оренди, у якому позивач повідомляв про намір продовжити дію договору оренди та просив внести зміни в існуючий договір оренди шляхом укладення додаткової угоди до нього, якою поновити дію договору оренди (продовжити строк дії) на 7 років та встановити розмір орендної плати на рівні 12 % нормативної грошової оцінки землі. Разом з цим клопотанням від 12.06.2020 СФГ "ТІОС" надало відповідачеві проект додаткової угоди до договору оренди про поновлення терміну дії договору на 7 років із встановленням розміру орендної плати - 12 % нормативної грошової оцінки.
4.6. За результатами розгляду клопотання позивача ГУ Держгеокадастру надало СФГ "ТІОС" лист-узгодження істотних умов договору оренди землі від 10.09.2020 № С-11241/0-186/0/17-20, яким запропонувало СФГ "ТІОС" надати агрохімічний паспорт поля, а також узгодити істотні умови договору оренди землі у частині встановлення розміру орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі на рік, продовження строку його дії на 7 років.
4.7. 07.10.2020 СФГ "ТІОС" надало відповідачеві агрохімічний паспорт поля земельної ділянки № НОМЕР_1 ; погодило встановлення орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі на рік та продовження строку дії договору на 7 років.
4.8. Розглянувши заяву СФГ "ТІОС" від 07.10.2020 стосовно долучення документів до раніше поданої заяви про поновлення договору оренди землі, відповідач надав позивачеві лист-повідомлення від 30.10.2020 № С-11241/1-236/0/17-20, в якому повідомив, що проектом додаткової угоди до договору оренди землі не враховано положення статті 126 Земельного кодексу України, а саме те, що умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.
У листі-повідомленні від 30.10.2020 № С-11241/1-236/0/17-20 ГУ Держгеокадастру також повідомило СФГ "ТІОС" про зміст положень статті 79-1 Земельного кодексу України та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.
4.9. Суд зазначив, що, керуючись статтею 122 Земельного кодексу України, частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренди землі", ГУ Держгеокадастру повідомило про прийняте рішення щодо заперечення у поновленні договору оренди.
4.10. Суд також установив, що 15.12.2020 СФГ ТІОС" стало відомо, що відповідач здійснив поділ спірної земельної ділянки площею 81,3037 га, у тому числі ріллі - 81,3037 га, із земель державної власності сільськогосподарського призначення (запасу) Петрівської сільської ради, на 41 земельну ділянку, яким присвоїв окремі кадастрові номери. В подальшому зазначені земельні ділянки було придбано за договорами купівлі-продажу ОСОБА_1 .
4.11. Спір виник у зв`язку із наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання незаконною відмови ГУ Держгеокадастру в поновленні СФГ "ТІОС" договору оренди, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди в редакції, викладеній у пункті 3 прохальної частини позову, визнання незаконними дій ГУ Держгеокадастру щодо поділу спірної земельної ділянки на 41 (сорок одну) окремі земельні ділянки, скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі утворених земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами, зобов`язання ГУ Держгеокадастру об`єднати земельні ділянки, які утворилися внаслідок поділу спірної земельної ділянки, в одну земельну ділянку в тих самих межах та площі, що існувала до її поділу, та внести відповідну інформацію до Державного земельного кадастру, зобов`язання ГУ Держгеокадастру відновити скасований кадастровий номер спірної земельної ділянки.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
5.2. Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги СФГ "ТІОС" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та відновлення становища, яке існувало до порушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач дотримався вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" та вчинив усі необхідні дії для укладення додаткової угоди до договору оренди землі, ГУ Держгеокадастру надало лист-узгодження істотних умов договору оренди щодо розміру орендної плати та строку дії договору, а СФГ "ТІОС" погодило встановлення нового розміру орендної плати та строку дії договору, проте у подальшому ГУ Держгеокадастру повідомило про заперечення щодо поновлення договору оренди, а також здійснило поділ спірної земельної ділянки на 41 земельну ділянку. Позивач наголошував, що відмова ГУ Держгеокадастру в укладенні додаткової угоди є незаконною та порушує його право користування спірною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
5.3. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Зокрема, порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".
5.4. Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
5.5. Відповідно до вимог частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, тобто підставою виникнення цього права є договір.
5.6. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
5.7. 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", яким статтю 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, було викладено у новій редакції.
5.8. Водночас, розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено абзацом 4 такого змісту: "Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
5.9. Таким чином, під час розгляду цього позову, зокрема в частині вимог про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, необхідно керуватися положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка мала назву "Поновлення договору оренди землі", у редакції, чинній станом на 25.08.2010.
5.10. Згідно з частинами 1- 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, яка була чинною 25.08.2010) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
5.11. Отже, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначався алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначалися певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
5.12. Як установили суди, 25.08.2010 між Компаніївською районною державною адміністрацією (Орендодавець) з одного боку СФГ "ТІОС" (Орендар) з другого боку, було укладено договір оренди землі на 10 (десять) років; цей договір оренди був зареєстрований у Компаніївському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" 08.09.2010.
Таким чином, строк дії договору оренди землі закінчувався 08.09.2020.
5.13. Суди установили, що СФГ "ТІОС" 17.06.2020 в межах строку, встановленого договором оренди (не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору (пункт 8 договору оренди)), звернулося до ГУ Держгеокадастру з листом-повідомленням від 12.06.2020 № 1-06 про поновлення договору оренди, надало додаткову угоду про поновлення договору оренди на 7 років з орендною платою в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
5.14. Як зазначили суди, за результатами розгляду зазначеного клопотання позивача ГУ Держгеокадастру надало СФГ "ТІОС" лист-узгодження істотних умов договору оренди землі від 10.09.2020 № С-11241/0-186/0/17-20, яким запропонувало, зокрема також узгодити істотні умови договору оренди у частині встановлення розміру орендної плати (у розмірі 12% від нормативно грошової оцінки землі на рік), та строку дії договору (7 років).
5.15. Тобто, відповідач пропонував укласти додаткову угоду з такими ж самими умовами, які були вже запропоновані позивачем у проекті додаткової угоди, направленої ГУ Держгеокадастру з листом-повідомленням від 12.06.2020 № 1-06. Крім того, 07.10.2020 СФГ "ТІОС" у відповіді на лист відповідача погодило встановлення орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі на рік та продовження строку дії договору на 7 років.
Посилаючись на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що орендар належним чином виконав свій обов`язок стосовно повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди, як це передбачено договором оренди. Проте, як установив суд, 30.10.2020 ГУ Держгеокадастру повідомило СФГ "ТІОС" про прийняте рішення щодо заперечення у поновленні договору оренди.
5.16. Суд першої інстанції зауважив, що вказані дії відповідача свідчать про те, що ГУ Держгеокадастру ухилилося у передбаченому законом порядку врегулювати розбіжності щодо умов продовження договору оренди. Крім того, суд зазначив, що відповідач усунувся від розгляду заяви позивача про поновлення договору оренди, яка мала бути розглянута в порядку, передбаченому статтею 33 Закону України "Про оренду землі", та жодних підстав відмови позивачу в поновленні дії договору оренди землі від 25.08.2010 у розумінні вказаної статті не навів, чим порушив права позивача на поновлення договору оренди. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що відмова ГУ Держгеокадастру в поновленні договору, яка викладена в листах від 30.10.2020 № С-11241/1-236/0/17-20, від 10.09.2020 № С-11241/1-186/0/17-20 суперечить положенням статей 644, 645 Цивільного кодексу України та порушує права позивача на поновлення договору оренди у визначеному статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку.
Водночас суд установив, що відповідач здійснив поділ спірної земельної ділянки на 41 земельну ділянку, яким були присвоєні окремі кадастрові номери, а також на зазначені земельні ділянки було оформлено право власності фізичних осіб на підставі відповідних наказів ГУ Держгеокадастру, і в подальшому ці земельні ділянки були відчужені фізичними особами як власниками на підставі договорів купівлі-продажу гр. ОСОБА_1 . Суд відмовив у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що звернення до суду з такими позовними вимогами не захистить в повній мірі порушеного права позивача на оренду спірної земельної ділянки, оскільки спірна земельна ділянка поділена, тобто не існує як об`єкт цивільних прав, не використовується позивачем, та перебуває у власності фізичної особи на підставі цивільно-правових угод (правочинів), які є чинними, та використовується нею.
5.17. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що право позивача на укладення договору оренди і користування спірною земельною ділянкою було порушено внаслідок прийняття відповідачем низки правових актів індивідуальної дії, які визначені позивачем як незаконні дії ГУ Держгеокадастру щодо поділу спірної земельної ділянки на 41 окремі земельні ділянки з присвоєнням кадастрових номерів та переданням спірної земельної ділянки з власності держави третім особам за відсутності відповідних прав на таке передання. Суд, посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц та від 01.10.2019 у справі № 922/2723/1, зазначив, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Водночас суд установив, що вказані земельні ділянки були відчужені фізичними особами як власниками на підставі договорів купівлі-продажу на користь гр. ОСОБА_1, а позовна заява не містить позовних вимог до ОСОБА_1 . Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом пред`явлення позову до ГУ Держгеокадастру з переліком вимог, наведених у його прохальній частині, за відсутності будь-яких вимог до ОСОБА_1 не призведе відновлення порушеного права СФГ "ТІОС" на користування спірною земельною ділянкою.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.18. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, СФГ "ТІОС" зазначає про неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, від 27.07.2020 у справі № 912/686/17, від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц; від 08.09.2020 у справі № 920/418/19.
5.19. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, передбаченої цим пунктом, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих же норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.20. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
5.21. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на таке.
5.22. У постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавлиське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", фізичних осіб про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими, суд касаційної інстанції зазначив: "при вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі", належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди саме із викладенням її змісту".