ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 164/2164/19
провадження № 51-1832км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7,
суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_12,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2021 рокута ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019030160000381, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
За вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК, і призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_1 27 жовтня 2019 року о 00:15 він, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля бару "Сузір`я" на вул. Грушевського, 6 у смт Колки Маневицького району Волинської області, коли побачив, що після конфлікту з ОСОБА_2 до них наближається ОСОБА_3 (товариш ОСОБА_2 ), який може втрутитись у їх бійку, розгнівався на це, та з метою умисного заподіяння йому смерті, щоб помститися, на його думку, за безпідставну образу, тримаючи у правій руці складений кишеньковий ніж, підійшов до нього і завдав йому двох ударів у ділянку черевної порожнини, від чого останній похилився вперед. У цей час ОСОБА_1, продовжуючи свої протиправні дії, завдав ще двох ударів ножем у ділянку лівого плеча потерпілого, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки життя та легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Через втручання сторонніх осіб, які вибили ніж із рук ОСОБА_1, останній не зміг довести свій умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3, до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 21 грудня 2021 року апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_12 і ОСОБА_13 залишив без задоволення, а вирок суду - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений просить змінити судові рішення, перекваліфікувати його дії на ст. 124 КК на підставах пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК.
Вимоги обґрунтовує тим, що рішення є незаконними та необґрунтованими, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки вважає, що його вину не доведено.Зазначає, що апеляційний суд дійшовши висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК (замаху на вбивство з непрямим умислом), залишив поза увагою практику Верховного Суду в якій він неодноразово висловлював правову позицію про те, що замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом.
ОСОБА_1 також стверджує, що наявні у справі докази доводять про те, що він діяв з некоректним умислом, а тому в його діях відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто вчинення замаху на вбивство потерпілого з прямим умислом.Вказує, що він лише захищався від протиправних дій потерпілого. Вважає, щосуди не дали належної оцінки показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ряду доказів, в результаті чого надали неправильну правову оцінку встановленим обставинам справи.
Засуджений також указує на те, що місцевий суд порушив вимоги ст. 352 КПК при допиті свідка ОСОБА_6, оскільки не попередив останню про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Крім того, вважає показання цього свідка недопустимим доказом з огляду на те, що вона є сестрою потерпілого ОСОБА_2, а отже є зацікавленою особою.
Вказує, що апеляційний суд не дав вичерпних відповідей на доводи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту, і, залишаючи скарги без задоволення, не зазначив конкретних підстав, на яких їх визнано необґрунтованими, постановивши ухвалу, що не відповідає ст. 370 КПК.
У запереченні на касаційну скаргу засудженого прокурор просив залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу, вважали, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Прокурор просив касаційну скаргу задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому, відповідно до ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, зокрема, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.