Постанова
Іменем України
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 643/12890/19
провадження № 61-1049св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарткепітал», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна,
третя особа -ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року у складі судді Задорожної А. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Котелевець А. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Білої І. В. (далі - ПАТ «КБ «Надра», банк), Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Стандарт Кепітал» (далі - ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал», товариство), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А., третя особа - ОСОБА_2 , про визнання договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги недійсним.
Позов мотивовано тим, що 22 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», було укладено кредитний договір № 6/1/27/2008/840-МК/06, відповідно до умов якого банк надав їй грошові кошти у розмірі 56 000 доларів США зі строком повернення до 12 липня 2028 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,89% річних.
Додатковим договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 2 від 02 червня 2014 року відсоткову ставку встановлено у розмірі 10,64%.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 22 липня 2008 року між позивачкою та банком було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І. А., згідно з яким в іпотеку передано нерухоме майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1 , на придбання якої і було взято кредит.
19 лютого 2019 року ОСОБА_1 отримала лист-повідомлення про те, що 12 лютого 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» укладено договір № 6/1/27/2008/840-МК/06 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким ПАТ «КБ «Надра» як первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору - ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» права вимоги до неї як позичальника за кредитним договором № 6/1/27/2008/840-МК/06 від 22 липня 2008 року та договорами забезпечення застави, поруки, іпотеки тощо (за наявності).
13 лютого 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав за іпотечним договором, за яким ПАТ «КБ «Надра» як первісний іпотекодержатель передав ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» як новому іпотекодержателю належні йому права за іпотечним договором, укладеним 22 липня 2008 року між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 .
Позивачка вважає, що вказані договори є недійсними та незаконними в зв`язку з тим, що вони були укладені без отримання її згоди як позичальника та іпотекодавця, а також були порушені приписи Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Також зазначає, що відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки відбулось за наявності накладеної ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2019 року у справі № 643/524/19 заборони на відчуження та на вчинення дій відносно спірної квартири.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши в подальшому позов, ОСОБА_1 просила:
- визнати недійсним з моменту укладення договір про відступлення прав вимоги № 6/1/27/2008/840-МК/06 від 12 лютого 2019 року, укладений між ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І. В. та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал»;
- визнати недійним з моменту укладення договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 13 лютого 2019 року, укладений між ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої І. В. та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал»;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45510455 від 13 лютого 2019 року 16:07:21 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Апатенко М. А., яким проведено державну реєстрацію зміни іпотекодержателя на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал»;
- поновити відомості в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про об`єкти нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 , що передували скасованим записам;
- стягнути з відповідачів судові витрати, пов`язані з розглядом справи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою не доведено будь-яких порушень відповідачами її законних прав та інтересів при укладанні спірних договорів відступлення права вимоги. При цьому суд зазначив, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації права власності є похідними від позовних вимог про визнання договору відступлення прав вимоги недійсним, тому вони також задоволенню не підлягають.
Також суд зазначив, що жодних дій по відчуженню спірної квартири відповідачі не вчиняли.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15 січня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року.
В касаційній скарзі заявник просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення у справі про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
17 червня 2022 року від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «КБ «Надра» з ринку доВерховного Суду через засоби поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
19 жовтня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 22 липня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та позивачкою укладено кредитний договір № 6/1/27/2008/840-МК/06, відповідно до умов якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 56 000 доларів США із строком повернення до 12 липня 2028 року та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,89% річних. Позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені цим договором платежі в розмірах, в порядку, в строки, визначені цим Договором.
22 липня 2008 року з метою забезпечення належного виконання кредитного договору між ВАТ «КБ «Надра» та позивачкою було укладено договір іпотеки № 6/1/27/2008/980-ИП/07 нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
12 лютого 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» було укладено договір № 6/1/27/2008/840-МК/06 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за яким первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору права вимоги до позичальника за кредитним договором № 6/1/27/2008/840-МК/06 від 22 липня 2008 року та договорами забезпечення: застави, поруки, іпотеки тощо (за наявності).
13 лютого 2019 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав за іпотечним договором, за яким ПАТ «КБ «Надра» як первісний іпотекодержатель передав ТОВ «ФК «Стандарт Кепітал» як новому іпотекодержателю належні йому права за іпотечним договором, укладеним 22 липня 2008 року між первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки; підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповноліт