Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
місто Київ
справа № 638/10530/17
провадження № 61-3789св22
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року, постановлену колегією суддів у складі Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк"
(далі - ПАТ КБ "Правекс-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 379 434, 88 грн.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 27 вересня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова залишив без задоволення заяви та клопотання ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду; про передачу справи на розгляд до Ленінського районного суду м. Харкова; про допит в судовому засіданні відповідача як свідка; про надання правової оцінки діям представників щодо дотримання та виконання вимог Закону; про зупинення провадження у справі.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяв про залишення позову без розгляду та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою від 29 листопада 2021 року Харківський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року, а ухвалою від 10 грудня 2021 року призначив справу до розгляду.
Ухвалою від 26 січня 2022 року Харківський апеляційний суд закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року.
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що заявник звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 13 квітня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року про відмову в задоволенні заяв про залишення позову без розгляду та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року про закриття апеляційного провадження, позов ПАТ КБ "Правекс-Банк" залишити без розгляду.
Ухвалою від 04 травня 2022 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2021 року, оскільки зазначена ухвала не підлягає касаційному оскарженню.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1, наполягаючи на тому, що ухвала Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року постановлена з порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначив, що:
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та зробив помилковий висновок про те, що ухвала суду першої інстанції не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Акціонерне товариство "Правекс Банк", яке є правонаступником ПАТ КБ "Правекс-Банк", у травні 2022 року надіслало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 04 травня 2022 року Верховний Суд поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року та відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 січня 2022 року.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
У рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі "Дія 97" проти України", заява № 19164/04 ЄСПЛ зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.