Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
місто Київ
справа № 2-170/2010
провадження № 61-3694св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фактор",
заінтересовані особи: Акціонерне товариство "Кристалбанк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Євген Анатолійович, Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2021 року, постановлену суддею Смоляром О. А., та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Фетісової Т. Л., Вініченка Б. Б., Сіренка Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фактор" (далі - ТОВ "ФК "Омега Фактор") у грудні 2021 року звернулося до суду із заявою, в якій просило замінити стягувача Акціонерне товариство "Кристалбанк" (далі - АТ "Кристалбанк") на його правонаступника ТОВ "ФК "Омега Фактор" у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів № 2-170/2010 стосовно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 30 серпня 2018 року АТ "Кристалбанк" та ТОВ "ФК "Омега Фактор" уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Омега Фактор" набуло права кредитора за кредитними договорами та договорами поруки, укладеними з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечували проти задоволення заяви, вважаючи її безпідставною, необґрунтованою та не доведеною належними та допустимими доказами.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 24 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, Черкаський районний суд Черкаської області задовольнив заяву ТОВ "ФК "Омега Фактор".
Суд замінив стягувача АТ "Кристалбанк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Омега фактор" у виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2010 року
у справі № 2-170/2010.
Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчих провадженнях, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ТОВ "ФК "Омега фактор" правомірно набуло права вимоги до боржників за рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2010 року, яке залишається невиконаним, та врахував наявність відкритих виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання зазначеного судового рішення.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20 квітня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Заявники, наполягаючи на тому, оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначили те, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правові висновки, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 21 серпня 2020 року
у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012;
- суд апеляційної інстанції розглянув та вирішив справу неповноважним складом суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ТОВ "ФК "Омега фактор" у червні 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 04 травня 2022 року Верховний Суд поновив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2021 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, відкрив касаційне провадження у справі.
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2010 року
у справі № 2-170/2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором у сумі 64 166, 30 євро, що станом на 30 жовтня 2009 року еквівалентно 759 113, 00 грн.
Рішенням від 16 листопада 2010 року Апеляційний суд Черкаської області змінив рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2010 року, зменшив суму, що підлягає до стягнення, з 64 366, 30 євро
до 63 905, 54 євро, що еквівалентно 756 028, 10 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 03 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2017 року та постановою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, заяву Публічного акціонерного товариства "Кристалбанк"
(далі - ПАТ "Кристалбанк") про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено, замінено стягувача з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ПАТ "Кристалбанк".
05 червня 2018 року ПАТ "Кристалбанк" змінило назву на АТ "Кристалбанк".
30 серпня 2018 року АТ "Кристалбанк" (первісний кредитор) та ТОВ "ФК "Омега Фактор" (новий кредитор) уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги та договір про відступлення права вимоги за договорами поруки, відповідно до умов яких ТОВ "ФК "Омега Фактор" набуло прав кредитора за кредитними договорами та договорами поруки, переданими йому згідно з додатками № 1 до цих договорів.
Стосовно боржника ОСОБА_2 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Бурмага Є. А. 15 квітня 2019 року відкрив виконавче провадження № 58904534.
Стосовно боржника ОСОБА_1 державний виконавець Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яворський О. М. 04 лютого 2020 року відкрив виконавче провадження № 61083875.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі щодо неповноважного складу суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У справі "Бускаріні проти Сан-Марино" (Buscarini v. San Marino) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що словосполучення "встановлений законом" відноситься не тільки до правової основи самого існування суду, але і до складу суду у кожній справі.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд (його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), "Веттштайн проти Швейцарії"