Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
місто Київ
справа № 500/3087/18
провадження № 61-1014св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Селянське (фермерське) господарство "Чебана Петра Григорійовича", Районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дніпровської районної ради "Білгород-Дністровський райбудгосп",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Погорєлової С. О., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" (далі - ТОВ "Злагода") у травні 2018 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, треті особи: Селянське (фермерське) господарство "Чебана Петра Григорійовича", Районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради "Білгород-Дністровський райбудгосп", про визнання договору недійсним та стягнення збитків.
Ухвалою від 13 липня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області залишив позов ТОВ "Злагода" без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, за змістом якого за правилами процесуального закону суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належно повідомленого позивача та у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду; правове значення в такому разі мають лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Врахувавши, що позивач, який належно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать відповідні докази, двічі поспіль не з`явився до суду, клопотання про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, суд першої інстанції залишив позов ТОВ "Злагода" без розгляду.
Постановою від 21 грудня 2021 року Одеський апеляційний суд скасував ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2021 року, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції, що неявка позивача у судове засідання, призначене на 10 червня 2021 року, є неповажною, тому його неявка у судове засідання, призначене на 13 липня 2021 року, не може бути визнана повторною, відповідно немає підстав для залишення позову ТОВ "Злагода" без розгляду.
Також апеляційний суд врахував, що цивільна справа перебувала у провадженні суду першої інстанції тривалий час і протягом цього періоду ТОВ "Злагода" регулярно брало участь у судових засіданнях, призначених судом, що підтверджує те, що позивач не втратив правовий інтерес до розгляду його справи судом першої інстанції.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 13 січня 2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, залишити в силі ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2021 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення апеляційний суд ухвалив з порушенням норм процесуального права, визначив як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13
(провадження № 61-36375св18), від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20), від 29 липня 2021 року у справі № 359/7882/19 (провадження № 61-9885св21), від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21) та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц
(провадження № 61-9020св21).
У зазначених постановах Верховний Суд наголосив на тому, що навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позов без розгляду у разі його повторної неявки; відповідно до вимог ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належно повідомленого позивача і у разі його повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду. Правове значення в такому випадку мають лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою від 07 лютого 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 12 жовтня 2022 року призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Ухвалою від 12 березня 2021 року Ізмаїльський міський суд Одеської області закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 20 квітня 2021 року сторона позивача не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 65).
Цього ж дня керуючий партнер Адвокатського об`єднання "Славицька та Партнери" (далі - АО "Славицька та Партнери", адвокатське об`єднання) Щербаков С. Ю. подав до суду повідомлення, відповідно до якого за договором про надання правничої допомоги від 21 квітня 2020 року
№ 19-03/20 представництво інтересів ТОВ "Злагода" здійснювало це адвокатське об`єднання (адвокат Щербаков С. Ю.), проте станом на 19 квітня 2021 року договір про надання правничої допомоги від 21 квітня 2020 року № 19-03/20 розірвано в односторонньому порядку, адвокатське об`єднання припинило надання будь-якої правничої допомоги ТОВ "Злагода".
У судове засідання, призначене на 10 червня 2021 року, представник позивача також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 82).
До суду надійшла заява від 08 червня 2021 року про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням в односторонньому порядку договору про надання правничої допомоги між АО "Славицька та Партнери" і ТОВ "Злагода" та хворобою й перебуванням на лікуванні адвоката Златєва П. Д., який здійснює представництво інтересів ТОВ "Злагода" (т. 2, а. с. 83, 84). До цієї заяви сторона позивача додала протокол обстеження пацієнта від 19 березня 2021 року.
Причину неявки у судове засідання представника позивача суд визнав неповажною, розгляд справи відклав на 13 липня 2021 року.
У судове засідання, призначене на 13 липня 2021 року, сторона позивача не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 91). Заяви чи клопотання до суду від позивача не надходили.
Відповідач ОСОБА_1 та третя особа Селянське (фермерське) господарство "Чебана Петра Григорійовича" просили залишити позов без розгляду у разі повторної неявки позивача.
Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути також й поважними. Тож, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати такий позов без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S. A. v. Spain" (заява № 11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.