Постанова
Іменем України
12 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 539/2612/21
провадження № 61-1414св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Лубнифарм",
відповідач - ОСОБА_1,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Лубнифарм" на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Бутенко С. Б., Гальонкіна С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2021 року Акціонерне товариство "Лубнифарм" (далі - АТ "Лубнифарм") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про вчинення дій та визнання торговельної марки добре відомою, в якому просило: визнати позначення " ЦИТРАМОН" добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 01 січня 1992 року на ім`я АТ "Лубнифарм" для товарів 05 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП) "Фармацевтичні препарати"; заборонити ОСОБА_1 використовувати позначення "ЦИТРАМОЛ", що є імітацією, здатною викликати змішування з добре відомою торговельною маркою "ЦИТРАМОН" на ім`я АТ "Лубнифарм" для товарів 05 класу МКТП "Фармацевтичні препарати".
Позов обґрунтовано тим, що основним напрямком діяльності фармацевтичного підприємства АТ "Лубнифарм" є розробка і виробництво готових лікарських засобів для зовнішнього і внутрішнього застосування у вигляді таблеток, настоянок, екстрактів, мазей, гелів, лініментів, ін`єкційних розчинів, а також виробів медичного призначення. Номенклатура підприємства складає більше 100 найменувань і має широкий спектр фармакологічної дії. Реалізовуючи свої цілі, дотримуючись саме таких принципів, АТ "Лубнифарм" упевнено розвивається в умовах жорсткої конкурентної боротьби. ВАТ "Лубнифарм" є першим в Україні фармацевтичним підприємством, яке почало виробництво та реалізацію лікарського засобу "ЦИТРАМОН". Виробництво лікарського засобу "ЦИТРАМОН" почалося Виробничо-аграрним хіміко-фармацевтичним об`єднанням "Лубнихімфарм" ще у 1986 році. Починаючи з 1996 року ВАТ "Лубнифарм" почало виробництво та реалізацію таблеток "ЦИТРАМОН У". Починаючи з 2012 року ВАТ "Лубнифарм" почало виробництво та реалізацію таблеток "ЦИТРАМОН-ФОРТЕ", що підтверджується "Основные технико-экономические показатели Лубенского Химфармзавода" и "Основные технико-экономические показатели "ОАО Лубныфарм" за 1981-2016 роки, в який відображена інформація про плановий та фактичний обсяг виробництва лікарського засобу "ЦИТРАМОН", "ЦИТРАМОН У", та "ЦИТРАМОН-ФОРТЕ".
Водночас, ВАТ "Лубнифарм" здійснювало заходи з охорони інтелектуальної власності, зокрема позначення "ЦИТРАМОН У", зареєстровано як торговельну марку, що підтверджується свідоцтвом від 15 травня 2002 року № 24778, дата подачі заявки 24 лютого 1997 року. Також позивач звернувся до Національного органу інтелектуальної власності про реєстрацію позначення "ЦИТРАМОН-ФОРТЕ" як торговельну марку, що підтверджується заявкою від 27 квітня 2018 року № т201810275. Фактично позивач зареєстрував серію знаків. Вказані знаки, поряд із позначенням "ЦИТРАМОН", використовуються як реєстраційні та торговельні назви надзвичайно популярних серед населення України лікарських засобів "ЦИТРАМОН", "ЦИТРАМОН У", "ЦИТРАМОН-ФОРТЕ", що підтверджується відповідними реєстраційними посвідченнями.
01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з пропозицією випуску для подальшої самостійної дистрибуції біологічно активної добавки від головного болю "ЦИТРАМОЛ". Водночас надала необхідну для випуску технічну документацію та макет індивідуального пакування препарату. В ході ділової зустрічі з цього питання позивач відмовив у співпраці відповідачу з мотивів того, що випуск препарату "ЦИТРАМОЛ" порушуватиме право інтелектуальної власності позивача, зокрема, через схожість до ступеня змішування позначення "ЦИТРАМОЛ" із добре відомою торговельною маркою "ЦИТРАМОН", належною позивачу, що фактично є імітацією торговельної марки "ЦИТРАМОН". Зважаючи на однакову терапевтичну дію препаратів, позивач вказав на неприпустимість використання позначення "ЦИТРАМОЛ" відповідачем для препарату (біологічно активної добавки), оскільки таке використання не лише порушить право інтелектуальної власності позивача, а й водитиме в оману споживачів фармацевтичної продукції через високу імовірність сплутування. Аналогічні мотиви позивача стосувалися відмови у здійсненні давальницького виробництва продукції.
Такі висновки базувалися на тому, що фонетичне звучання та семантичні ознаки, а також терапевтична дія препарату дуже схожі з добре відомим в Україні знаком " ЦИТРАМОН", настільки, що їх можна сплутати. Крім цього, зорове враження від упаковки препарату "ЦИТРАМОЛ" викликатиме асоціацію із позивачем, начебто, цей товар виробляється саме позивачем.
Зважаючи на це, позивач відмовив у сумісному виготовленні продукту з торговою назвою " ЦИТРАМОЛ" та попередив відповідача, що випуск препарату із торговельною назвою " ЦИТРАМОЛ" порушуватиме належні позивачу права інтелектуальної власності, отже, випуск такого продукту неможливий. Однак відповідач вказала, що незважаючи на відмову позивача, вважає свій продукт "ЦИТРАМОЛ" оригінальним препаратом, який не є схожим із препаратом виробництва позивача під торговельною маркою "ЦИТРАМОН", і продовжить підготовку до випуску. Проте позивач вважає позначення " ЦИТРАМОЛ" фактично співзвучним із торговельною маркою " ЦИТРАМОН", що у свою чергу дає підстави для висновку, що позначення є імітацією, здатною викликати змішування з торговельною маркою "ЦИТРАМОН", і використовується до подібних продуктів. Продовження відповідачем підготовки до використання позначення "ЦИТРАМОЛ" та фактичне використання в діловій та технічній документації свідчать про порушення прав інтелектуальної власності позивача та визначаються як використання без дозволу позивача добре відомої торговельної марки "ЦИТРАМОН".
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 липня 2021 року позов АТ "Лубнифарм" задоволено. Визнано позначення "ЦИТРАМОН" добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 01 січня 1992 року на ім`я АТ "Лубнифарм" для товарів 05 класу МКТП "Фармацевтичні препарати". Заборонено ОСОБА_1 використовувати позначення "ЦИТРАМОЛ", що є імітацією, здатною викликати змішування з добре відомою торговельною маркою "ЦИТРАМОН" на ім`я АТ "Лубнифарм" для товарів 05 класу МКТП "Фармацевтичні препарати". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Лубнифарм" судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги АТ "Лубнифарм", суд першої інстанції виходив з того, що позивач є власником добре відомої торговельної марки "ЦИТРАМОН", тому останній має право забороняти застосування позначення "ЦИТРАМОЛ" з підстав того, що позначення "ЦИТРАМОЛ" є імітацією, здатною викликати змішування з торговельною маркою "ЦИТРАМОН", що може бути визнана добре відомою в Україні станом на 01 січня 1992 року на ім`я АТ "Лубнифарм" для товарів 05 класу МКТП "Фармацевтичні препарати".
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПрАТ "ФФ "Дарниця"), яке не брало участі у справі, подало апеляційну скаргу.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу ПрАТ "ФФ "Дарниця" задоволено. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 липня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову АТ "Лубнифарм".
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що ПрАТ "ФФ "Дарниця" має обґрунтовану заінтересованість щодо вирішення питання про визнання позначення "ЦИТРАМОН" добре відомою торговельною маркою на ім`я АТ "Лубнифарм".
Також апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції вирішив питання, яке стосується прав та законних інтересів ПрАТ "ФФ "Дарниця", без залучення його до участі у справі, без врахування його позиції, тому порушив норми процесуального права, що відповідно до пункту 4 частини першої, частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, не дивлячись на те, що вимога позивача про визнання торговельної марки добре відомою виходить за географічні межі району територіальної підсудності та має загальнодержавне значення, а наслідки постановлення такого рішення надають його власнику правову охорону на всі товари і послуги під цією торговельною маркою, яка визнається на міжнародному рівні, заходів щодо перевірки доводів позивача не вжив, а саме, маючи можливість (доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки), питання наявності прав власника на торговельну марку "ЦИТРАМОН" чи наявності прав власника на інші торговельні марки основним елементом яких є вказане позначення не перевірив. Результатом вказаних дій став той факт, що поза увагою суду залишилися обставини, які суттєво можуть вплинути на його висновки і дослідження яких є невід`ємною частиною оцінки доказів щодо вимоги про визнання торговельної марки "ЦИТРАМОН" добре відомою на ім`я АТ "Лубнифарм".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У січні 2022 року АТ "Лубнифарм" із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- дійшов помилкового висновку про те, що ПрАТ "ФФ "Дарниця" має право на апеляційне оскарження, оскільки суд першої інстанції не вирішив питання про його права та інтереси;
- фактично не переглядав рішення суду першої інстанції по суті спору, тим самим ухилився від вирішення спору;
- не звернув увагу на те, що предметом цієї справи є визнання знака для товарів і послуг " ЦИТРАМОН" добре відомим в Україні станом на 01 січня 1992 року стосовно АТ "Лубнифарм", тому посилання ПрАТ "ФФ "Дарниця" на ймовірність безперешкодного добросовісного використання позначення "ЦИТРАМОН" у торговельній назві лікарських засобів не можуть підтвердити чи спростувати відповідність позначення "ЦИТРАМОН" умовам надання правової охорони, що встановлені частиною другою статті 25 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", які є доречними при визнанні знаків добре відомими;
- не врахував, що ймовірність безперешкодного добросовісного використання позначення " ЦИТРАМОН", в межах цього провадження, повинна ґрунтуватись на відповідному судовому рішенні, винесеному за результатами провадження зацікавленої особи;
- проігнорував те, що станом на 01 січня 1992 року (дата визнання позначення " ЦИТРАМОН" добре відомим), ПрАТ "ФФ "Дарниця" не використовувало жодним чином це позначення у власній господарській діяльності, натомість, позивач надав належні, достовірні докази щодо безперервного використання спірного позначення як власної торговельної марки з 1986 року, поширення цієї марки територією України та інших держав саме позивачем;
- не звернув увагу на те, що відмова у задоволенні позовних вимог за результатами апеляційного провадження, ініційованого апелянтом, повинна ґрунтуватися на цивільно-процесуальних засадах захисту цивільних прав та інтересів, а апелянт таких фактів не наводив;
- не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, від 01 серпня 2019 року у справі № 412/1277/2012, від 12 березня 2020 року у справі № 160/4130/19, від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 760/16859/19, від 14 квітня 2021 року у справі № 760/23323/17?ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.
Крім того, касаційна скарга містить клопотання АТ "Лубнифарм" про розгляд справи за участю його представника.
У травні 2022 року ПрАТ "ФФ "Дарниця" електронною поштою подало до Верховного Суду заяву про поворот виконання рішення суду, в якій просило допустити поворот виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 липня 2021 року у справі № 539/2612/21.
Також у травні 2022 року ПрАТ "ФФ "Дарниця" із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ "Лубнифарм", в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 24 січня 2022 року касаційну скаргу АТ "Лубнифарм" на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2022 року, після усунення заявником недоліків касаційної скарги, поновлено АТ "Лубнифарм" строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року; відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 539/2612/21із Лубенського міськрайонного суду Полтавської області; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
У травні 2022 року матеріали справи № 539/2612/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Лубнифрам" про розгляд справи за участі його представника; справу № 539/2612/21 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент розгляду справи АТ "Лубнифарм" було власником свідоцтва № 24778 на знак для товарів і послуг "ЦИТРАМОН У", що зареєстрований для 05 класу МКТП "Фармацевтичні препарати". Заявку № 97020473 на реєстрацію знака подано 24 лютого 1997 року; публікацію відомостей про видачу свідоцтво здійснено 15 лютого 2002 року у бюлетені № 5.
Також відповідно до заявки від 27 квітня 2018 року № m201810275 позивач звернувся до Національного органу інтелектуальної власності про реєстрацію позначення "ЦИТРАМОН-ФОРТЕ" як торговельної марки.
01 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з пропозицією випуску для подальшої самостійної дистрибуції біологічно активної добавки від головного болю "ЦИТРАМОЛ". Водночас надала необхідну для випуску технічну документацію та макет індивідуального пакування препарату.
Під час ділової зустрічі з цього питання позивач відмовив у співпраці відповідачу з мотивів того, що випуск препарату "ЦИТРАМОЛ" порушуватиме право інтелектуальної власності позивача, зокрема через схожість до ступеня змішування позначення "ЦИТРАМОЛ" із добре відомою торговельною маркою "ЦИТРАМОН", належною позивачу, що фактично є імітацією торговельної марки "ЦИТРАМОН".
Також судами встановлено, що ПрАТ "ФФ "Дарниця" є власником таких торговельних марок: " ЦИТРАМОН ЕКСТРА" (свідоцтво від 28 листопада 2007 року № 105565); "ЦИТРАМОН ЕКСТРА" (свідоцтво від 21 травня 2008 року № 116777); "ЦИТРАМОН МЕГА" (свідоцтво від 18 січня 2011 року № 149704); "ЦИТРАМОН МАКСІ" (свідоцтво від 18 січня 2011 року № 149705); "ЦИТРАМОН" (свідоцтво від 14 жовтня 2011 року № 161029); "ЦИТРАМОН МАКСІ" (свідоцтво від 19 жовтня 2011 року № 162780).
У провадженні Господарського суду міста Києва з вересня 2020 року на розгляді перебуває справа № 910/13988/20 за позовом ПрАТ "ФФ "Дарниця" до АТ "Лубнифарм" про визнання торговельної марки добре відомою та визнання недійсним свідоцтва України № 24778 на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити певні дії і припинення порушення прав інтелектуальної власності.
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.