Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 204/1482/20
провадження № 61-5845св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: державний реєстратор виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченко Дмитро Сергійович, ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трітек Сервіс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 24 травня 2021 року у складі судді Приваліхіної А. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю. Куценко Т. Р., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог
У березні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до державного реєстратора виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченка Д. С., Резнікова П. П., Товариства з обмеженою відповідальністю "Трітек Сервіс" (далі - ТОВ Трітек Сервіс"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна, припинення права власності та зобов`язання повернути земельну ділянку.
Позовна заява Дніпровської міської ради мотивована тим, що з листа Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради від 19 вересня 2019 року № Б-24/1 стало відомо про те, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості майна щодо об`єкта нерухомого майна, державним реєстратором Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області за ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - житлового будинку загальною площею 33 кв. м, житловою площею 6,4 кв. м, № 1, 2 споруди, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1818696512101, номер запису про право власності: 31334943 від 16 квітня 2019 року, на АДРЕСА_1 .
Вказаний запис внесено на підставі технічного паспорта № 469 від 11 вересня 2017 року, виданого ТОВ "Домос Буд". Водночас технічний паспорт - це документ, який має виключно інформаційний характер про об`єкт нерухомості та не може бути підставою для виникнення права власності.
Земельна ділянка на АДРЕСА_1, на якій розташоване нерухоме майно, належить територіальній громаді міста в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності.
Зазначена ділянка не передавалася ОСОБА_1 під будівництво нерухомого майна, право власності чи користування за ним на неї не оформлювалося.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 лютого 2020 року № 202011802, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1818696512101, ОСОБА_1 відчужив спірне майно до статутного капіталу ТОВ "Трітек Сервіс" на підставі акта приймання-передачі № б/н від 19 червня 2019 року, а власником об`єкта стало ТОВ "Трітек Сервіс".
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, однак з огляду на те, що ОСОБА_1 порушено цей порядок, є підстави вважати, що у ОСОБА_1 не виникло право власності на вказаний житловий будинок.
Посилаючись на зазначені обставини, Дніпровська міська рада просила суд:
- визнати недійсним акт приймання-передачі № б/н від 19 червня 2019 року, за яким ТОВ "Трітек Сервіс" набуло право власності на зазначене нерухоме майно;
- припинити право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна;
- скасувати записи про право власності № 32128442 та № 31334943;
- зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_1, привівши її у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення самочинно побудованих споруд.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 24 травня 2021 року позовні вимоги Дніпровської міської ради залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо визнання акта приймання- передачі нерухомого майна № б/н від 19 червня 2019 року недійсним, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо припинення права власності на об`єкт нерухомого майна 1818696512101 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна записів про право власності за ОСОБА_1 (№ 31334943) та ТОВ "Трітек Сервіс" (№ 32128442), суд першої інстанції виходив із того, що вказані вимоги є похідними від вимог про визнання акта приймання-передачі № б/н від 19 червня 2019 року недійсним, враховуючи, що державний реєстратор є неналежним відповідачем у цій справі і до нього позивачем не заявлено позовних вимог.
У частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для подальшого використання стан, шляхом знесення самочинно побудованих споруд, суд першої інстанції зазначив, що вказана вимога є похідною від попередніх, а, крім того, факт здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва на АДРЕСА_1 судом не встановлено.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку Дніпровською міською радою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд дійшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що державний реєстратор є неналежним відповідачем у цій справі.
Посилання позивача на акт приймання-передачі нерухомого майна № б/н від 19 червня 2019 року (житлового будинку, що розташований на АДРЕСА_1, який складається з: А-1 житловий будинок загальною площею 33 кв. м, житловою площею 6,4 кв. м, № 1, 2 споруди), що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Трітек Сервіс", за яким товариство набуло право власності на зазначене нерухоме майно, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги, оскільки позивач не надав суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог, зокрема акта приймання-передачі № б/н від 19 червня 2019 року чи його копії, з клопотанням про його витребування до суду не звертався.
В апеляційній скарзі позивачем не спростовано висновки місцевого суду, а лише зазначено про незгоду з такими висновками.
Посилання в апеляційній скарзі на технічний паспорт, який не може підтвердити право власності ОСОБА_1, колегія суддів до уваги не взяла, оскільки позивач не просив визнати недійсним документ, за яким ОСОБА_1 став власником спірного нерухомого майна, як не просив і витребувати вказані документи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Також апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції в частині зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення самочинно побудованих споруд, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про визнання акта приймання-передачі № б/н від 19 червня 2019 року недійсним, припинення права власності на об`єкт нерухомого майна 1818696512101 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна записів про право власності за ОСОБА_1 (№ 31334943) та ТОВ "Трітек Сервіс" (№ 32128442).
Факт здійснення самочинного будівництва судом не встановлено, оскільки позивачем у судах першої та апеляційної інстанцій не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 було вчинено самочинне будівництво.
Також не надано суду актів обстеження земельної ділянки чи актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, який складено працівником відділу контролю за використання земель управління земельних відносин.
Апеляційним судом вказано на те, що позивачем не надано доказів коли саме виявлено порушення земельного законодавства, а також графічних матеріалів, висновків землевпорядної чи будівельно-технічної експертиз, які вказували б на конкретну земельну ділянку, на якій розташоване майно відповідача, та характеристики будівлі, яку позивач вимагає знести, оскільки відсутність таких доказів може призвести до порушення прав третіх осіб, майно яких також може бути знесеним.
Крім того, суду не надано доказів чи намагався позивач у досудовому порядку врегулювати даний спір.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 24 травня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним судами повно і всебічно не з`ясовано обставини справи.
Заявник зазначає, що рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, та у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 569/21350/18, від 22 лютого 2022 року у справі № 203/5561/16.
Місцевим судом не надано належної оцінки обставинам набуття ОСОБА_1 та ТОВ "Трітек Сервіс" права власності на спірне домоволодіння.
Заявник звертає увагу, що підставою виникнення права власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно став технічний паспорт № 469, виданий ТОВ "Домос Буд", але судами попередніх інстанцій не враховано та не досліджено первинне походження права власності на спірне майно. Первинним документом виникнення права власності є технічний паспорт, який не є правовстановлюючим документом. До внесення реєстраційного запису про право власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 інші реєстраційні записи відсутні, що підтверджує факт ведення самочинного будівництва саме ОСОБА_1 .
Заявник стверджує, що якщо закон і допускає отримання права власності на об`єкт, зведений на чужій землі, то лише за згодою її власника. Судами не враховано, що перевірка виконання цієї умови має здійснюватися неодноразово при проходженні дозвільних процедур, необхідних для початку будівельних робіт, та при прийнятті об`єкта до експлуатації.
У касаційній скарзі вказано, що формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цієї статтею.
З посиланням на постанову Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 203/5561/16 заявник стверджує, що право органу місцевого самоврядування, який діє в інтересах територіальної громади звільнити земельну ділянку від самочинно збудованих будівель з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачами права власності на ці будівлі становлять пропорційне втручання у право власності ОСОБА_1 з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.
Провадження у суді касаційної інстанції
03 серпня 2022 року ухвалою Верховного Суду Дніпровській міській раді поновлено строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 24 травня 2021 року і постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 березня 2022 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
30 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Інші учасники справи правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу не скористалися
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 вересня 2019 року на адресу Департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради надійшов лист директора Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № Б-24/1 від 19 вересня 2019 року, в якому зазначено, що державним реєстратором Виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченком Д. С. здійснено державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 33 кв. м, житловою площею 6,4 кв. м, № 1, 2 споруди, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1818696512101, номер запису про право власності: 31334943. Власником зареєстрований ОСОБА_1 (а. с. 9).
Підставою виникнення права власності на цей об`єкт у ОСОБА_1 вказано технічний паспорт, серія та номер: інвент. справа № 469, виданий 11 вересня 2017 року ТОВ "Домос Буд". (а. с. 30).
Також зазначено, що за даними головного архітектурно-планувального управління Департаменту, офіційна адреса - АДРЕСА_1, жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалася.
За інформацією містобудівного кадастру інформація щодо об`єктів нерухомого майна, в межах вказаної земельної ділянки, відсутня. При обстеженні цієї земельної ділянки спеціалістами Департаменту було встановлено, що земельна ділянка вільна від забудови, на земельній ділянці розташовані тільки залізобетонні опори електромережі, про що складено акт обстеження цієї земельної ділянки від 13 серпня 2019 року № 7/2-0819 (а. с. 9-10).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за параметрами пошуку "право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження; АДРЕСА_1" містяться відомості про реєстрацію 20 червня 2019 року за № 32128442 державним реєстратором КП "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" Семенухою І. О. права приватної власності за ТОВ "Трітек Сервіс" об`єкта нерухомого майна за реєстраційним № 1818696512101 (житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості - А-1 - житловий будинок, загальною площею 33 кв. м, житловою площею 6,4 кв. м, № 1, 2 - споруди). Підстава виникнення права власності - акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 19 червня 2019 року, видавник - ОСОБА_1, ТОВ "Трітек Сервіс" (а.с. 11).
16 квітня 2019 року за № 31334943 державним реєстратором виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченком Д. С., на підставі технічного паспорту, серія та номер: інвент. справа № 469, виданий 11 вересня 2017 року, видавник ТОВ "Домос Буд", зареєстровано право приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 . Право власності припинено на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н від 19 червня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Трітек Сервіс", про що державним реєстратором КП "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу" Семенухою І. О. 25 червня 2019 року внесено відповідні відомості до реєстру (а. с. 11-12).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Для забезпечення правильного і швидкого вирішення спору суд з урахуванням конкретних її обставин повинен чітко вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі як співпозивачі або співвідповідачі, треті особи.
Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосуються вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.
Звертаючись до суду з цим позовом, заявник просив суд визнати недійсним акт приймання-передачі № б/н від 19 червня 2019 року, за яким ТОВ "Трітек Сервіс" набуло право власності на спірне нерухоме майно (житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості - А-1 - житловий будинок, загальною площею 33 кв. м, житловою площею 6,4 кв. м, № 1, 2 - споруди); припинити право власності за ОСОБА_1 та ТОВ "Трітек Сервіс" на вказаний об`єкт нерухомого майна; скасувати записи про право власності № 32128442 і № 31334943; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_1, привівши її у придатний для подальшого використання стан шляхом знесення самочинно побудованих споруд.
Щодо позовних вимог до державного реєстратора
ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
Позивачем визначено відповідачами у цій справі державного реєстратора виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Юрченка Д. С., ОСОБА_1 та ТОВ "Трітек Сервіс".
У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовити у задоволенні позову.
За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та ухвалює рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).
Звертаючись до суду з позовом, заявник повинен чітко зазначити спосіб захисту, якого він вимагає, та яке право він вважає порушеним, невизнаним чи оспорюваним, чітко вказати ким порушені його права та в чому полягає порушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат".
Частиною першою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною другою статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Згідно із частинами першою та другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Тлумачення статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) зроблено висновок про те, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на квартиру не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.