Постанова
Іменем України
19 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 725/5228/21
провадження № 61-6949св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: військова частина НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Першотравневого районного суду
м. Чернівці від 12 листопада 2021 року у складі судді Стоцької Л. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Височанської Н. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2, правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1, викладене в протоколі від 23 травня 2013 року № 49 в частині щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ; визнаним протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 грудня 2020 року щодо не взяття позивача та членів його сім`ї на квартирний облік; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов позивача та членів його сім`ї із збереженням попереднього часу перебування на обліку у загальній черзі з 29 червня 2004 року.
Позовну заяву мотивовано тим, що він у період з 01 серпня 1990 року до
14 серпня 2019 року проходив військову службу у Збройних Силах України. На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я. 29 червня 2004 року його було зараховано на квартирний облік та включено в списки військовослужбовців, які мають право на отримання жилих приміщень.
Разом з тим, у порушення норм чинного законодавства, 23 травня 2013 року його було знято з квартирного обліку рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2, про що свідчить відповідний протокол засідання.
У протоколі зазначається, що позивачу було надіслано лист із запрошенням на засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2, проте позивач на засідання не з`явився.
Позивач вказував, що він не був належним чином повідомлений про день та час засідання житлової комісії, у п`ятнадцятиденний строк про результати розгляду питання щодо зняття з квартирного обліку його не було повідомлено, витяг з відповідного рішення житлової комісії вручено йому не було.
Житлова комісія військової частини НОМЕР_2 могла передбачити, що за умови невчинення вищевказаних дій позивач буде позбавлений можливості стати на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов за новим місцем служби та унеможливить подальше одержання ним житлового приміщення з державного житлового фонду.
За вказаних обставин зняття позивача з квартирного обліку порушує його право як військовослужбовця і громадянина на житло.
Окрім того, позивач одночасно із аналогічним зверненням, враховуючи, що його після звільнення за станом здоров`я було взято на військовий облік при ІНФОРМАЦІЯ_3, звернувся до його правонаступника ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою про взяття на квартирний облік.
Відповідно до відповіді відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2
від 03 грудня 2020 року позивачу було відмовлено у прийнятті на квартирний облік, оскільки він не є військовослужбовцем Збройних Сил України, а тому об`єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 не має повноважень розглядати питання про його взяття на квартирний облік.
Оскільки при звільненні він направлений для зарахування на військовий облік до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебуває у останнього на військовому обліку, позивач вважав, що рішення відповідача від 03 грудня 2020 року є безпідставним та незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Посилаючись, зокрема, на положення статті 47 Конституції України,
статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", позивач просив задовольнити позов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2, викладене в протоколі від 23 травня 2013 року № 49 в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов ОСОБА_1 та членів його сім`ї у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із збереженням попереднього часу перебування на обліку у загальній черзі з 29 червня 2004 року. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 мотивовано тим, що відповідачем не доведено те, що ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_2 .
Крім цього, суд дійшов висновку про те, що зарахування ОСОБА_1 на облік для поліпшення житлових умов за новим місцем проходження служби було неможливим через ненаправлення відповідачем його облікової справи з карткою обліку. Фактично позивач був позбавлений права на збереження перебування у черзі для отримання житла для своєї сім`ї.
Такі дії відповідача призвели до порушення визначеного пунктом 2.16 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями права позивача на залишення на обліку у військовій частині до одержання ним житлового приміщення з державного житлового фонду під час звільнення з військової служби у запас за станом здоров`я.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов позивача та членів його сім`ї мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 перебував там на квартирному обліку, то при переведенні у військову частину у м.Рівне його право на перебування у такому списку мало бути збережено.
Судом встановлено, що у порушення житлового законодавства,
Порядку № 1081, Інструкції № 737, позивача не взято на квартирний обліку з підстав, які не передбачені чинним законодавством.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2022 року рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 листопада 2021 року в частині задоволення позову до ІНФОРМАЦІЯ_2 скасовано та в цій частині відмовлено у задоволенні позову. В решті рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений про день та час засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_3 з питання зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та участі у цьому засіданні він не брав. Окрім того, позивачу не було вручено рішення про зняття з квартирного обліку та витяг з цього рішення житлової комісії у п`ятнадцятиденний термін з дати проведення засідання, шо передбачено пунктом 2.14 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада
2011 року. Таким чином апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що допущені відповідачем порушення, зокрема недотримання порядку зняття позивача та членів його сім`ї з квартирного обліку, є обґрунтованою підставою для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2, викладене в протоколі від 23 травня 2013 року №49.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розформування військової частини НОМЕР_1, на квартирному обліку якої має перебувати позивач та члени його сім`ї, підстав для зобов`язання зарахування таких осіб на квартирний облік ІНФОРМАЦІЯ_2 апеляційним судом не вбачається, у зв`язку із чим дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певну дію.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивач з 15 березня 2013 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2, правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1, та направлений для подальшого проходження служби до м. Рівне, тобто втратив право перебувати на житловому обліку у цій військовій частині і мав бути зарахований на облік за новим місцем проходження служби разом з членами його сім`ї, а тому рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2, викладене в протоколі від 23 травня 2013 року, в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є правомірним. При цьому неповідомлення позивача про день та час засідання житлової комісії не впливає на правильність прийнятого нею рішення. Крім того, зазначає, що цей спір підвідомчий судам адміністративної, а не цивільної юрисдикції, оскільки стосується проходження позивачем публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 12 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 14 серпня 2019 року про проходження ОСОБА_1 служби останній з 01 серпня 1990 року до
14 серпня 2019 року проходив військову службу.
З 29 червня 2004 року майора ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік зі складом сім`ї 3 особи та включено в списки військовослужбовців, які мають право на встановлений терміном отримання жилих приміщень, про що свідчить протокол № 14 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_5 від 29 червня 2004 року.
Відповідно до витягів з протоколів від 25 листопада 2010 року та
від 24 грудня 2010 року внесено зміни в облікову житлову справу ОСОБА_1 та в списки осіб, які перебувають в черзі на отримання житлових приміщень та включено до складу членів сім`ї ОСОБА_1, які також мають право на отримання житла, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Рішенням об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2, викладеним в протоколі від 23 травня 2013 року № 49, вирішено зняти з квартирного обліку ОСОБА_1 та членів його сім`ї у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 .
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 01 липня
2019 року № 363 позивача з 14 серпня 2019 року виключено зі списків особового складу вказаної військової частини та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3.
З листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 3 грудня 2020 року вбачається, що
ОСОБА_1 було відмовлено щодо взяття його та членів його сім`ї у складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на квартирний облік.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У справі, що переглядається, позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини щодо зняття його та членів його сім`ї з квартирного обліку, а також визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 грудня 2020 року щодо не взяття позивача та членів його сім`ї на квартирний облік та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахувати на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов позивача та членів його сім`ї із збереженням попереднього часу перебування на обліку у загальній черзі з 29 червня 2004 року.
Суди першої й апеляційної інстанцій вважали, що такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти 1 і 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у чинній редакції). Близькі за змістом приписи були у пунктах 1 і 2 частини другої статті 17 КАС України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).