ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 2040/7363/18
адміністративне провадження № К/9901/14747/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №2040/7363/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 (суддя Мельников Р.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 (головуючий суддя Калитка О. М., судді: Кононенко З.О., Мельнікова Л.В.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00001951402 від 05.06.2018 на загальну суму 680 грн.; №00001971402 від 05.06.2018 на загальну суму 15320 грн.; №00003391402 від 21.08.2018 на загальну суму 107862,75 грн. та №00003401402 від 21.08.2018 на загальну суму 82461,25 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №00003391402 від 21.08.2018 в сумі податкового зобов`язання 48079,00грн. та штрафних санкцій 6538,75грн.; №00003401402 від 21.08.2018 в сумі податкового зобов`язання 18640,00грн. та штрафних санкцій 4660,00грн.; №00001971402 від 05.06.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі №2040/7363/18 в частині відмови у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі №2040/7363/18.
Ухвалою суду від 24.10.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 25.10.2022.
Податковий орган звернувся до суду з клопотанням про заміну сторони її правонаступником.
Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у порядку письмового провадження на підставі положень статті 345 КАС України.
З урахуванням положень статті 52 КАС України, суд вважає, що клопотання представника відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником підлягає задоволенню.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
Як встановлено судами, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Первомайська хімічна компанія" (податковий номер 34971107) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 20.03.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.
Результати перевірки оформлено актом від 17.05.2018 №1960/20-40-14-02-08/34971107 (т.1 а.с. 11-70).
Відповідно до висновків акту від 17.05.2018 року №1960/20-40-14-02-08/34971107 перевіркою встановлено порушення ТОВ "Первомайська хімічна компанія":
п.3, 5, 15 П(С)БО "Дохід", п.5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", п.5, 6, 7 П(С)БО 16 "Витрати", п. 22, 23, 24, 25, 26, 29 П(С)БО 7 "Основні засоби", ст.ст. 1, 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 14.1.11, п.14.1 ст. 14, п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2409540 грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 141989 грн., за 2016 рік на суму 1594776 грн., за І квартал 2017 на суму 491137 грн., за півріччя 2017 року на суму 659925 грн., за три квартали 2017 грн. на суму 663461 грн., за 2017 рік на суму 672775 грн.;
п.46.1 ст.46, 49.2 ст.49 Податкового кодексу України;
п. 198.1, п. 198.3, п. 198,4 ст. 198 Податкового кодексу України - заниження податку на додану вартість на загальну суму 2642416 грн., в тому числі за серпень 2015 року 32052 грн., за грудень 2015 року 4619 грн., за січень 2016 року 34648 грн., за лютий 2016 року 95539 грн., за березень 2016 року 9340 гри., за липень 2016 року 107212 грн., за серпень 2016року 317682 грн., за вересень 2016 року 272406 грн., за жовтень 2016 року 136542 грн., за листопад 2016 року 515826 грн., за грудень 2016 року 373290 грн., за лютий 2017 року 209736 грн., за березень 2017 року 335672 грн., за квітень 2017 року 35351 грн., за травень 2017 року 150604 грн., за грудень 2017 року 11897 грн.;
п.2.8 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 №637.
На підставі висновків акту перевірки та у зв`язку із встановленими порушеннями контролюючим органом прийнято податкові-повідомлення рішення від 05.06.2018 року №00001941402, №00001951402, №00001961402, №00001971402.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, користуючись передбаченими Податковим кодексом України правом на адміністративне оскарження, звернувся зі скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення.
За результатами розгляду скарги позивача рішенням Державної фіскальної служби України від 10.08.2018 №26290/6/99-99-11-01-01-25 задоволено скаргу частково та частково скасовано податкові повідомлення-рішення №00001941402, №00001961402 (т.1 а.с. 75-85).
З урахуванням вказаного рішення Державної фіскальної служби України від 10.08.2018 №26290/6/99-99-11-01-01-25 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №00003391402 від 21.08.2018 на загальну суму 107862,75грн. (т.1 а.с. 71) та №00003401402 від 21.08.2018 на загальну суму 82461,25грн. (т.1 а.с. 73).
Отже, вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення:
№00001951402 від 05.06.2018 на загальну суму 680 грн. (т.1 а.с.72);
№00001971402 від 05.06.2018 на загальну суму 15320грн. (т.1 а.с.74);
№00003391402 від 21.08.2018 на загальну суму 107862,75грн. (т.1 а.с. 71);
№00003401402 від 21.08.2018 року на загальну суму 82461,25 грн. (т.1 а.с. 73),
позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.08.2018 №00003391402 в сумі податкового зобов`язання 42596грн. 00коп. та штрафних санкцій 10649грн. 00коп., від 21.08.2018 №00003401402 в сумі податкового зобов`язання 47329грн. 00коп. та штрафних санкцій 11832грн. 25коп., суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що первинні документи, складені позивачем та контрагентом ТОВ "Лайф Дейз" не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами.
Вважаючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального і порушено норми процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, Товариство звернулося з касаційної скаргою. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження Товариство зазначає, що судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, з якого слідує, що податковий орган вважає доводи Товариства необґрунтованими, вказує, що під час перевірки встановлено факт відсутності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, звертає увагу, що у наданих документах встановлено неузгодженість даних, посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, матеріалами справи встановлено, що між ТОВ "Первомайська хімічна компанія" в особі Столяренка Олега Леонідовича (покупець) та ТОВ "Лайф Дейз" в особі директора ОСОБА_2 (постачальник) укладено договір поставки товарів №04/07/2016-12 від 04.07.2016 (т.1 а.с. 110-111).
На виконання умов договору сторонами підписано специфікацію №1 від 04.07.2016 року на отримання товару буровий крохмаль РП-СМ (т.1 а.с.112). Представником позивача надано до суду копію видаткової накладної №200 від 05.07.2016 року (т.1 а.с. 109). Позивачем було частково сплачено вартість отриманого відповідно до договору поставки товару відповідно до платіжного доручення №155 від 08.07.2016.
Позивачем відповідно до платіжного доручення №155 від 08.07.2016 сплачено залишок заборгованості за договором поставки №04/07/2016-12 від 04.07.2016 на користь ТОВ "УКР-СПЕЦ-ПОСТАЧ" (згідно умов договору відступлення права вимоги)
Як вказано представником позивача під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайф Дейз" товар було в подальшому реалізовано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічне підприємство "Бурова техніка" на підставі договору поставки №17/06/2016-11 від 17.06.2016 (т. 1 а.с. 120-121).
ТОВ "Науково-технічне підприємство "Бурова техніка" на адресу позивача було направлено лист від 01.07.2018 року №530-П з проханням відвантажити товар згідно із договором №17/06/2016-11 від 17.06.2016 без оплати.
Представником позивача з метою підтвердження реальності подальшої реалізації товару до матеріалів справи долучено копії видаткової накладної №10 від 05.07.2016 року, договору про надання транспортно-експедиційних послуг №А-00002 від 01.02.2016 року, укладеного між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альміна" (експедитор) (т. 1 а.с. 113-114), відповідно до умов вказаного договору експедитор, за рахунок та за дорученням замовника, зобов`язується організувати доставку довіреного йому замовником вантажу у пункті призначення, зазначеному у заявці, надати його уповноваженій на тримання вантажу особі - вантажоотримувачу, а замовник зобов`язується здійснити оплату за надані послуги у відповідності з умовами даного договору (т.1 а.с. 120-121).
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що сторонами договору складено заявку №А-00011 від 05.11.16 року до договору №А-00002 від 01.02.16 року на отримання експедиційних послуг.
Матеріали справи містять копію товарно-транспортної накладної №1 від 05.07.2016 року, відповідно до якої позивачем було отримано послуги з транспортування та експедиційні послуги (т.1 а.с. 117).
За результатом отримання експедиційних послуг підписано акт №8 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.07.2016 року (т.1 а.с.116) та позивачем сплачено за отримані експедиційні послуги, відповідно до платіжного доручення №153 від 05.07.2016 року.
Позивачем отримано транспортні послуги від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Вказані послуги позивачем отримано на підставі видаткової накладної №5 від 20.08.2015 року з загальним обсягом 6192,5 грн.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Як визначено підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.