ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №1440/2182/18
адміністративне провадження № К/9901/12043/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Інвест" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 (колегія суддів: Потапчук В.О., Шляхтицький О.І., Семенюк Г.В.) у справі № 1440/2182/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Інвест" до Головного управління ДПС в Миколаївській області як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес Інвест" (далі - ТОВ "Експрес Інвест", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (правонаступник якого є Головне управління ДПС в Миколаївській області як відокремлений підрозділ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2018 року № 00036271401.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що проведені позивачем господарські операції були належним чином відображені, підтверджені первинними документами та оподатковані. Але, відповідач в порушення ст.187 ПК України повторно визначив позивачу об`єкт оподаткування з податку на додану вартість.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 адміністративний позов ТОВ "Експрес Інвест" задоволено, зазначивши, що позивач правильно визначав суму ПДВ з операцій реалізації товару (цементу) неплатникам податку, що підтверджується належно складеними первинними документами, зокрема податковими накладними.
Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 26.03.2019 рішення суду першої інстанції скасував у задоволенні позову відмовив, з огляду на підтвердження виявленої відповідачем під час податкової перевірки несплати позивачем податкових зобов`язань з ПДВ під час реалізації товару - цементу неплатникам податків, за який останніми було сплачено на розрахунковий рахунок, тобто за наслідком події яка виникла вперше.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши без змін рішення суду першої інстанції. Вказується на допущення судом норм процесуального права, з огляду на те, що про розгляд справи в суді апеляційної інстанції він не повідомлявся, копію апеляційної скарги, ухвалу про відкриття апеляційного провадження та повістку про виклик в судове засідання він не отримував, що обмежило його право на судовий розгляд справи. В частині порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права позивач в касаційній скарзі посилається на те, що ним був дотриманий порядок складення податкових накладених, з огляду на факт реалізації цементу неплатникам податків. При цьому обставина оплати за такий товар 3-ми особами, не покупцями товару не може слугувати підставою для висновку про заниження ним податкового зобов`язання за наслідками таких операцій.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу позивача, який надійшов до Верховного Суду відповідач просив її залишити без задоволення, а оскаржуване нею рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Експрес Інвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 лютого 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року та складено акт від 17 квітня 2018 року №874/14-29-14-01/34993471.
За результатами перевірки встановлено, серед іншого, порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 271 889 грн.
Такі висновки обґрунтовані тим, що згідно банківських виписок на розрахунковий рахунок підприємства надходили грошові кошти, однак до перевірки підприємством не надані видаткові накладні на підтвердження реалізації, тому контролюючий орган дійшов висновку, що позивач отримав суму переплати на яку не нараховані податкові зобов`язання за період березень-липень 2015 в сумі 271889 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: