ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 804/4081/17
адміністративне провадження № К/9901/35295/18 К/9901/35296/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги
Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 (суддя - Павловський Д.П.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (судді - Семененко Я.В., Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю. )
та ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 (суддя - Павловський Д.П.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (судді - Чепурнов Д,В., Мельник В.В., Сафронова С.В.)
у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
27.06.2017 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №РВ-1200500902017 від 23.06.2017;
- зобов`язати Відділ у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо реєстрації земельної ділянки площею 49,8 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада, з присвоєнням кадастрового номера;
- зобов`язати Відділ у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у місячний строк з дня набрання постановою суду законної сили, подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про її виконання.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області №4-436/15-14-СГ від 16.09.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір якої становить 49,8000 га, із цільовим призначенням (01.02) - для ведення фермерського господарства (а.с.29).
09.12.2015 припинено юридичну особу Волоську сільську раду шляхом приєднання до Новоолександрівської сільської ради (а.с.32)
На виконання зазначеного Наказу та на підставі договору №12/04-2 від 12.04.2017, Приватним підприємством "Земельний ресурс" було підготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_2 на території Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (а.с.20-25).
09.06.2017 позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки площею 49,8 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада, прийняту Державним реєстратором Кучук О.В. за реєстраційним номером заяви ЗВ-1205809682017.
Рішенням від 23.06.2017 за №РВ-1200500902017 Державним кадастровим реєстратором Відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Маренковою К.В. відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: XSD Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Згідно наявних картограмм агровиробничих групп грунтів наявних у відділі у Дніпровському районі, частина земельної ділянки складає чорноземи звичайні середньогумусні і малогумусні середньосуглинкові (група 60д) провінції степова правобережна і відноситься до особливо цінних груп грунтів, що підлягають обов`язковій державній землевпорядній експертизі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позову покликався на те, що йому безпідставно відмовлено у державній реєстрації земельної ділянки площею 49,8 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада, з присвоєнням кадастрового номера.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №РВ-1200500902017 від 23.06.2017.
Зобов`язано Відділ у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести відомості до Державного земельного кадастру щодо реєстрації земельної ділянки площею 49,8 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада, з присвоєнням кадастрового номера.
В решті позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що підстава для відмови у державній реєстрації земельної ділянки, вказана в оскарженому рішенні, не визначена законодавцем, як така, що має наслідком відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру. Суд дійшов висновку, що невідповідність електронного документа вимогам частин 2 та 3 пункту 74 Порядку ведення Державного земельного кадастру №1051 може бути підставою для повернення заявникові документації із землеустрою для виправлення відповідних помилок, проте не може бути підставою для прийняття рішення про відмову щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне рішення прийняте відповідачем не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а саме з порушенням вимог ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613-VІ) та пункту 111 Порядку №1051 з підстав, не передбачених законодавством, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, виходячи зі змісту спірних правовідносин та з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про можливість покладення обов`язку на відповідача щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номера спірній земельній ділянці.
З рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 не погодився ОСОБА_1 - особа, яка не брала участі у справі, водночас яка вважає, що вказаним рішенням порушуються його права, оскільки у листопаді 2016 року він отримав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га, яка входить в площу земельної ділянки 49,8 га, запрошувану позивачем на оформлення права користування для ведення фермерського господарства.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що вказана відповідачем в оскаржуваному рішенні підстава відмови у державній реєстрації земельної ділянки не визначена законодавцем як така, що має наслідком відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки спірна земельна ділянка не відноситься до особливо цінних груп ґрунтів, твердження про необхідність проведення позивачем обов`язкової державної експертизи, як це передбачено ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", є безпідставним.
Також з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 не погодилось ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області, оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, апеляційний суд, зокрема, виходив з того, що розроблений позивачем проект землеустрою було затверджено відповідачем у встановленому законом порядку і будь-яких зауважень щодо наданих ОСОБА_2 документів, у державного кадастрового реєстратора не було.
Суд дійшов висновку, що фактично, підставою для відмови у державній реєстрації стала відсутність в картограмах відомостей про зміну ґрунтовного покриву земельної ділянки з шифру 60д на шифр 66д, проте такі відомості вносяться до картограм не фізичною особою, а Держгеокадастром, а тому відмова у державній реєстрації земельної ділянки з такої підстави є неправомірною та фактично свідчить про перекладення обов`язку з контролю (нагляду) за якістю ґрунтів на позивача.
Враховуючи наявність висновків про відсутність на спірній земельній ділянці особливо цінних груп грунтів, агротехнічного паспорту земельної ділянки та факт затвердження проекту землеустрою уповноваженою на це установою, апеляційний суд дійшов висновку, що спірний проект землеустрою не потребує проведення обов`язкової державної експертизи, та погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення державного кадастрового реєстратора.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обгрунтування касаційних скарг ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення судових рішень, які, на їх думку, підлягають скасуванню.
Зокрема, в касаційній скарзі ОСОБА_1 покликається на те, що суди не дали належну оцінку тому факту, що позивач претендує на весь масив земельної ділянки площею 49,8 га, на який було надано дозволи та розроблені проекти землеустрою для учасників АТО, в тому числі і на його земельну ділянку, і яка належить до особливо цінних земель, у зв`язку з чим, державна експертиза землевпорядної документації якої, в силу ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", є обов`язковою.
Таким чином, на його думку, ОСОБА_2 правомірно було відмовлено в державній реєстрації земельної ділянки через те, що він подав неповний пакет документів, визначений п. 110 Порядку №1051, а саме без висновку державної експертизи землевпорядної документації, що в силу п. 111 Порядку №1051 є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.
Держгеокадастр в своїй касаційній скарзі покликається на те, що саме він є розпорядником спірної земельної ділянки, тому позовні вимоги ОСОБА_2 були пред`явлені до неналежного відповідача, оскільки Відділ у Дніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом ГУ Держгеокадастру.
Крім того, покликається на те, що суди не взяли до уваги, що предметом позову є рішення державного кадастрового реєстратора, який є працівником ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, і який самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, тому він також повинен був бути залучений до участі у справі.
Крім того, покликається на те, що, прийнявши рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень внести відомості до Державного земельного кадастру щодо реєстрації земельної ділянки, суди, в порушення вимог ст.ст. 17, 162 КАС України, вийшли за межі своєї компетенції, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією суб`єкта владних повноважень.
Також Держгеокадастр наголошував на правомірності прийнятого реєстратором рішення, оскільки спірна земельна ділянка відноситься до особливо цінних груп ґрунтів, у зв`язку з чим державна експертиза землевпорядної документації, в силу ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", є обов`язковою.
Скаржники просили рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Відзивів на касаційні скарги до суду не надходило.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо належного відповідача у справі
Відповідно до статей 6, 7 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відповідно до пункту 1 цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Підпунктом 47 пункту 4 цього Положення передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні.
Верховний Суд у постанові від 09.11.2021 у справі №580/1494/19 дійшов висновку, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, дії чи рішення, вчинені (ухвалені) в результаті здійснення управлінських повноважень щодо ведення Державного земельного кадастру, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах.
Враховуючи таке правове регулювання та висновки Верховного Суду, доводи касаційної скарги щодо неналежного відповідача у справі не можна визнати обґрунтованими.