1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 420/3267/19

адміністративне провадження № К/9901/25838/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 (головуючий суддя Харченко Ю.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 (колегія суддів у складі головуючої судді Ступакової І.Г., суддів Бітова А.І., Лук`янчука О.В.)

у справі №420/3267/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання незаконним рішення.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:

- визнати незаконним Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 20.05.2019 №123 щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2019, яке було залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову повністю.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 31.07.1989 по 30.06.1994 ОСОБА_1 навчався в Українській Державній Академії зв`язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Диплому серії КГ №005147 від 20.06.1994, та Виписки з заліково-екзаменаційної відомості від 20.06.1994 №617.

5. У період з 02.10.1995 по 31.12.1996 ОСОБА_1 працював у відділенні урядового зв`язку Управління СБ України в Одеській області, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.12.2015.

6. Відповідно до наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії Військового квитка серії НОМЕР_2 від 27.09.1994, ОСОБА_1 у період з 02.01.1997 по 31.12.2015 проходив військову службу в органах СБ України та службу за контрактом осіб начальницького складу в ДССЗ та ЗІ України.

7. 07.12.2015 Управлінням Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області винесено Наказ №29-ос "Про особовий склад", яким відповідно до Положення про проходження служби в Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1828, підполковника Держспецзв`язку ОСОБА_1 - начальника сектору експлуатації засобів радіозв`язку, мобільних вузлів зв`язку 1 відділу, 31.12.2015 звільнено зі служби за підпунктом 4 пункту 92 (у зв`язку із скороченням штатів) у запас Збройних Сил України з правом носіння форменого одягу, виключивши його зі списків особового складу з урахуванням часу на здачу справ і посади.

8. У вказаному Наказі Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області від 07.12.2015 №29-ос "Про особовий склад" зазначено, що вислуга років станом на 31.12.2015 складає: календарна 18 років 11 місяців 29 днів, навчання у ВНЗ 2 роки 5 місяців 15 днів, перебування на посадах, час роботи на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії 1 рік 2 місяці 29 днів, всього - 22 роки 8 місяців 13 днів.

9. Відповідно наявної у матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.12.2015, після звільнення ОСОБА_1 у період з 01.02.2016 по 10.01.2017 перебував на обліку в Центрі зайнятості Суворовського району м. Одеси.

10. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 по справі №420/6501/18, яке набрало законної сили 03.05.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправним рішення Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області від 04.12.2018 про відмову у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язано Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

11. Після отримання від Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Одеській області документів позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії з мотивів недотримання позивачем вимог норм пункту "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (відсутність факту досягнення 45 років).

12. Вважаючи зазначену відмову Пенсійного органу незаконною, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки в момент виникнення права позивача на призначення пенсії діяла редакція статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка передбачала обов`язковою умовою досягнення особою на день звільнення зі служби 45-річного віку, то у позивача відсутні достатні умови для призначення пенсії за вислугу років на підставі п. "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" з огляду на його вік на день звільнення зі служби - 43 роки.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

14. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

15. Наголошує, що суди не звернули увагу на те, що:

а) позивач має право на призначення пенсії на підставі п. "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби", оскільки має відповідний стаж, а суди не звернули увагу на цей факт;

б) суди не звернули увагу на постанови Верховного Суду України від 10.02.2015 (справа №21-630а14), від 06.02.2021 (справа №21-322а11-1) та Верховного Суду від 30.01.2018 (справа №539/3872/14); норма статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" неодноразово змінювалась; крім того, позивача звільнено за скороченням штату, а не за власним бажанням, та не запропоновано нову посаду.

16. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить суд залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступних висновків.

18. Умови призначення пенсій за вислугу років передбачені статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме пенсія за вислугу років призначається:


................
Перейти до повного тексту