У Х В А Л А
20 жовтня 2022 року
м. Київ
Справа № 9901/462/21
Провадження № 11-101заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 3402/0/15-19 від 10 грудня 2019 року «Про зміну рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2019 року № 1067/2дп/15-19 про притягнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі № 9901/462/21 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, викладених у її мотивувальній частині.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 23 серпня 2022 року подав апеляційну скаргу, яка надійшла до Великої Палати Верховного Суду 31 серпня 2022 року, в якій, зокрема, просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 9901/462/21, посилаючись на те, що з повним текстом оскаржуваної ухвали він ознайомився лише 16 серпня 2022 року. Зазначив, що поштового відправлення з оскаржуваною ухвалою не отримував, натомість підпис на рекомендованому повідомленні про його вручення № 0102932122224 у графі «Розписка про одержання» вчинено невідомою йому особою. Крім цього, у графі «Отримано особисто», яка, на його думку, підлягає заповненню працівником поштового відділення, міститься прізвище ОСОБА_2 без ініціалів, що також свідчить про відсутність підстави вважати, що саме ОСОБА_1 отримав зазначене поштове відправлення. Вказував, що систематично намагався дізнатися про стан розгляду його позовної заяви, однак на сайті «Судова влада України» до цього часу зазначена інформація, що справа не розглянута. Також просив врахувати, що з 18 жовтня 2021 року в Одеській області встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки, який діяв до 07 грудня 2022 року, а з 24 лютого 2021 року в Україні введено воєнний стан, що унеможливило з'ясування стану розгляду справи безпосередньо в суді та за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, який тривалий час не працював.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 9901/462/21, викладені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Скаржника повідомлено про недоліки апеляційної скарги та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для їх усунення шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та надання належних доказів поважності пропуску цього строку.
У зазначеній ухвалі скаржнику також роз'яснено, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На виконання зазначеної ухвали 22 вересня 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв'язку до Великої Палати Верховного Суду заяву (яка зареєстрована 23 вересня 2022 року), у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у цій справі, оскільки отримав його лише 17 вересня 2022 року. Зазначив, що працівники відділення поштового зв`язку № 4, яке розташоване за адресою: 65044, місто Одеса, вулиця Семінарська, 4, випадково (без належної довіреності) передали поштове відправлення № 0102932122224, надіслане у справі № П/9901/462/21, іншій особі ( ОСОБА_3 ) без належної довіреності. Стверджує, що ця особа проживає та зареєстрована окремо від нього, не є членом його сім`ї відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а відтак випадково отримала зазначене поштове відправлення та передала його ОСОБА_1 лише 17 вересня 2022 року, що свідчить про наявність підстав для поновлення процесуального строку на підставі статті 121 КАС України. На підтвердження зазначених обставин скаржник долучив заяву ОСОБА_3 , посвідчену 18 вересня 2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Главацьким В. А., зареєстровану в реєстрі за № 1246.
Надаючи оцінку викладеним доводам скаржника, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
На підставі статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
ЄСПЛ у параграфах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06) нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки ? це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені ? встановлюються судом.
Згідно з положеннями частин першої - третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, строк, передбачений частиною першою статті 295 КАС України, є
процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, та підтверджені належними та допустимими доказами.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Згідно із частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Таким чином, учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Зокрема, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 вересня 2022 року, постановленій у цій справі, звертала увагу скаржника на те, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених скаржником підстав пропуску такого строку суд дійде висновку про їх поважність.
При цьому, вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у тісному взаємозв`язку з тривалістю пропущеного строку.
Також Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 вересня 2022 року, постановленій у цій справі, звернула увагу на те, що позивач як особа, яка має відповідні професійні знання (перебуває на посаді судді), є обізнаним з правами та обов`язками учасників справи; з діями суду після одержання позовної заяви, зокрема правовою регламентацією процедури відкриття провадження у справі, порядком та строками, протягом яких судом ухвалюються рішення про повернення позовної заяви, відмову у відкритті та відкриття провадження у справі; зі строками на апеляційне оскарження ухвали суду та порядком їх обчислення.
Велика Палата Верховного Суду під час постановлення зазначеної ухвали встановила, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0102932122224, а саме ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 9901/462/21, така направлена ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та вручена 31 грудня 2021 року, у графі «Розписка про одержання» зазначено підпис, напроти графи «Особисто» вказано « ОСОБА_2 ».
При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місця проживання (перебування) фізичних осіб ? учас